Нова українська школа: як за новими стандартами вчитимуться 9 тисяч львівських першокласників (фото)

До школи – із задоволенням

«НУШ передбачає, що діти із великим задоволенням, з великим бажанням ідуть до школи», – розповідає Світлана Мазур, директорка початкової школи «Джерельце».

Пані Світлана чудово розуміє нові принципи реформованої початкової освіти, адже її школа працює так вже понад 20 років.

«Ми є такою школою з 1996 року, тобто ті всі зміни, які зараз відбуваються в освіті у нашій державі, догнали нас, ми є тими пілотами, які починали так працювати: інтегроване навчання, ранкові зустрічі, це є в нас вже давним-давно», – додає директорка.

У компактній будівлі школи «Джерельце» навчається до 400 молодшокласників, тут сучасні різнокольорові меблі, інтерактивні борди та атмосфера, що й здалеку не нагадує школи, в яких виросло покоління 90-их. Очевидно, в ті часи на цей навчальний заклад дивилися зі здивуванням, але зараз такі підходи – обов’язковий державний стандарт початкової освіти.

«Нова українська школа – це школа компетентнісного навчання. Її суть в тому, що діти вчаться не тільки здобувати нові знання, а й їх застосовувати на практиці, – розповідає вчителька школи «Джерельце» Анастасія Іванишин. –  Змінився сам підхід до навчання, діти бавляться, отримують щось нове і, головне – вони через це отримують знання. Може і не бути уроків, є інтегроване заняття, яке може бути увесь день і діти можуть працювати в різних навчальних центрах, тому і не треба дзвінків».

«У нас є тема, наприклад, перший день навчання у школі, – пояснює суть інтегрованого навчання директорка Світлана Мазур. –  Є розклад уроків: математика, читання, українська мова, письмо. І на українській мові, математиці, читанні, природознавстві говоримо тільки про перший день навчання в школі: пишемо речення про це, вчимо віршики, і в такий спосіб у нас іде інтеграція. Й так кожного тижня є нова тема, довкола цієї теми ми цілий тиждень працюємо, залучаємо батьків, залучаємо різні види діяльності й у п’ятницю в нас є підсумок, проект, це групова робота».

Новий закон «Про освіту» закладає такі компетентності: вільне володіння державною мовою здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей; культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамотність. В результаті навчання в початковій школі діти мають опанувати 7 предметів та 11 компетентностей.

Нові технічні стандарти

Освітня реформа передбачає, що початкова школа матиме нове оснащення. Цьогоріч на це Кабмін виділив понад 1,2 млрд гривень. І якщо торік ще не всі встигли вчасно придбати усе необхідне, цього разу такої проблеми, як говорить в.о. начальника управління освіти ЛМР Зоряна Хонько, вже немає: «У перший рік впровадження НУШ були проблеми із забезпеченням матеріально-технічною базою, тому що вся Україна одночасно намагалася закупити меблі та техніку, тому не всі навчальні заклади вчасно у вересні отримали меблі, обладнання, додаткові зошити і так далі».

За її словами, кожна школа Львова має мультимедійну дошку, мультиборди є в кількох навчальних закладах.

«Направду, ми багато скористали – маємо нові меблі, нову техніку. Маємо мультимедійну дошку, мультиборд», - перелічує Світлана Мазур.

Однак освітяни стикаються з іншою проблемою – як прилаштувати шкільні приміщення до нових стандартів. В ідеалі освітній простір має складатися з кількох зон, зокрема зони для відпочинку дітей.

«Щоб описане вище навчання стало можливим, учні мають перебувати в новому освітньому середовищі. На стіни в класах пропонують вішати не звичні «класні куточки», а саморобки, зроблені спільно з дітьми, та матеріали, що спонукатимуть дитину до роздумів – цікаві запитання, головоломки тощо, – йдеться на сайті Міністерства освіти та науки України. – Кожен клас буде забезпечений меблями, дошками і посібниками».

За словами Зоряни Хонько, багато класних кімнат розташовані в прилаштованих, а не типово шкільних приміщеннях, тож вчителям доводиться проявляти фантазію. Натомість, за її словами, школи стали активно використовувати холи й коридори, які раніше були порожні.

Ще одне нововведення НУШ – більше залучення батьків.

«Батьки і ми – партнери, ми долучаємо їх до навчально-виховного процесу, вони пропонують свої послуги щодо проведення різноманітних тренінгів, майстер-класів, ми багато подорожуємо. І у нас нема такого, що діти окремо, ми окремо й батьки окремо», – розповідає Світлана Мазур.

«Вчителі з радістю далі впроваджують реформу. Ми вже знаємо, що робити, як робити. Ми побачили, над чим треба більше попрацювати», – резюмує Зоряна Хонько.

Ризики

Як розповідає очільниця обласної профспілки освітян Марія Яцейко, майже 80% опитаних профспілкою вчителів та батьків підтримують реформу в освіті, однак найбільший ризик для освітян – фінансова невпевненість та плани Мінфіну щодо перерахунку педагогічного навантаження.

«Ризики є ті, щоб фінансування було в повному обсязі, бо ми бачимо, що є не конче в правовому полі листи щодо забезпечення від Міністерства фінансів України, – розповідає пані Яцейко. –  Ми проводили серпневі наради і люди питають, а як буде  далі, тому що переглядати навантаження освітян пропонує Міністерство фінансів, хоча це є рекомендаційний лист. Бо Закон «Про освіту», який прийнятий в 2017 році, гласить, що педагогічне навантаження наших освітян має бути 18 годин, а не 20.

Треба реформувати оплату праці взагалі, в усій освіті і є такий документ, постанова Кабміну від 10 липня цього року прийнята, схвалена, але вона не оприлюднена. І там дійсно є реформування оплати праці, починаючи від дошкілля і завершуючи вищою школою. Але вона не оприлюднена, і ми не впевнені, що вона буде врахована при формуванні бюджету освітньої галузі на 2020 рік. Тому ми на серпневій наразі прийняли звернення і до Кабінету Міністрів, і до Міністерства освіти, щоби якомога швидше оприлюднити цю постанову про реформу оплати праці та, звісно, її врахувати у бюджеті 2020 року».

«Є недостатність коштів освітньої субвенції. На сьогодні по області не вистачає 92 мільйонів гривень освітньої субвенції, і 31 мільйона гривень по місцевих бюджетах. Можливі проблеми з виплатою зарплати освітянам починаючи з 1 вересня»,  – говорив на апаратній нараді в ЛОДА заступник директора департаменту освіти і науки ЛОДА Ігор Гайдук.

Перші випуски Нової української школи відбудуться 2029 року, на той момент нинішні другокласники завершать дванадцятирічну середню освіту.

Валерія ПЕЧЕНИК