дивись.info

Депутаська доторканність: історичне рішення з підводними каменями

Депутаська доторканність: історичне рішення з підводними каменями

Верховна Рада підтримала у другому читанні і в цілому законопроект про скасування недоторканності народних депутатів. «За» проголосували 373 депутати.

Закон прибрав з 80 статті Конституції два абзаци про те, що депутатам гарантується недоторканність і без згоди Верховної Ради їх не можна притягнути до кримінальної відповідальності. Недоторканність буде скасована з 1 січня 2020 року.

Нардепів з історичним рішення привітав президент Володимир Зеленський.

«Дякую депутатам від імені українського народу. Дякую всім українцям, які повірили нашій команді, – ми сьогодні довели, що вас не підведемо. Ми отримали парламент, у якому депутати не ховатимуться від закону, і суспільство, в якому відтепер не буде «касти недоторканних», – написав глава держави у FB.

Водночас за зняття недоторканності не голосувала фракція «Опозиційної платформи – За життя», а троє депутатів з фракції «Європейська солідарність» – утрималися. Один з них, Микола Княжицький, ще перед голосуванням пояснив, чому не підтримав законопроект.

«Чи потрібно голосувати сьогодні за зняття недоторканності без врахування рекомендацій Венеційської комісії? Оскільки більшість популістів вважає, що «так, бо люди цього хочуть» – я пишу НІ. Пишу це чесно , знаючи, що більшість голосуватиме. Якби у змінах до Конституції було написано, що переслідування за політичну діяльність заборонене, я б голосував. Бо за кримінальні злочини повинні відповідати всі. Але у пропонованому варіанті сказано, що депутат не несе відповідальності тільки за виступ з трибуни. А це означає, що за виступ на мітингу, на телеканалі у час, коли, наприклад, президент здаватиме майбутнє України і її незалежність, кожного, хто проти, можна буде ув’язнити, прийнявши попередньо аналог законів 16 січня. А те, що такі спроби будуть, у мене немає сумніву. У Львові біля меморіалу Небесній сотні до мене з подякою підійшов чоловік, якого я пораненого витягнув з рук «беркутів» і врятував йому життя. Таких було багато. Якби тоді діяла норма, яку хочуть прийняти, нас з ним не було б у живих. Вважаю, що голосувати потрібно лише, якщо буде записано, що переслідувати депутата за політичну діяльність заборонено. Мені складно переконувати колег, для яких тимчасовий імідж важливий і які, з моєї точки зору, недооцінюють небезпек, які несе ця влада Україні», – аргументував депутат.

На можливі негативні наслідки сьогоднішнього рішення вказують і у  Громадянській мережі «ОПОРА».

«Підігріте роками суспільство політиками бачить у рішенні про позбавлення імунітету парламентарів наближення їх до народу або можливість притягнення їх до відповідальності за вчинення злочинів. Втім, вирішили рубати Гордіїв вузол сокирою, а не розв’язати проблему, зберігаючи баланс. Європейські практики все ж передбачають переважно обмежений імунітет, а не повну його відсутність. Зокрема парламентар може бути затриманий на місці злочину або протягом наступного дня після його вчинення без дозволу парламенту, але щоб його прослуховувати, вчиняти слідчі дії, вручати підозру за вчинення злочину в межах кримінального провадження, все ж потрібно звертатись до парламенту.

Щодо Венеційської комісії, то вона зазначила, що «в політичній системі з вразливою демократією, такою як в Україні, повне скасування недоторканності може бути небезпечним для функціонування та автономії парламенту». Мова не про конкретні виборчі цикли, більшість конкретного скликання ВРУ, а в цілому систему. У наших політиків дуже малий горизонт планування, тому історія накладається виключно на поточний стан справ. Уявіть, що через демократичний інститут виборів приходить до влади партія, що не має жодного інтересу просувати верховенство права, поважати меншість. «Червоні папочки» будуть лежати на кожного для тримання на короткому повідку. Краще ж мати зашкварених, але слухняних депутатів, ніж самодостатніх політиків, які дійсно представляють весь народ, а не обслуговують інтереси третіх сторін», – вважає голова правління Громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська.

Натомість, доктор юридичних наук Микола Хавронюк звертає увагу на те, що народні депутати не несуть юридичної відповідальності за висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп. А це можуть бути, наприклад, публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади, до зміни меж території або державного кордону України, розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, приниження національної честі та гідності, погроза вбивством або насильством, погроза знищення, пошкодження або вилучення майна,
погроза використати радіоактивні матеріали, порушити недоторканність житла тощо, примушування до тих чи інших дій із застосуванням психічного насильства, пропозиція неправомірної вигоди чи обіцянка прийняти неправомірну вигоду, та десятки видів злочинів.

«Як бути з цим? Це ж явно не менш небезпечні діяння, ніж, скажімо, такі, як особисте неголосування чи пропуск 1/3 засідань, за які змінами до Конституції пропонується позбавляти статусу народного депутата? Можна було б ігнорувати це положення у сподіванні на мудрість, патріотизм, стриманість народних обранців. Якби ми всі не знали про існування п’ятої колони, запханої до українського парламенту Кремлем», – написав правознавець у соцмережах.

Тим часом, народні депутати з фракції «Опозиційна платформа – За життя» планують звернутися до Конституційного суду України щодо ухваленого парламентом закону про обмеження депутатської недоторканності.

Натомість голова ВР Дмитро Разумков вважає, що скасування депутатської недоторканності відповідає чинному законодавству і підстав для звернення до КС немає.

     

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.