Куди так поспішає нова Верховна Рада й чи справдяться передбачення Коломойського

Обидва сесійних засідання тривали «до останнього». Новообрана більшість голосувала за запропоновані законопроекти у стилі «скаженого принтера» (як зазвичай називають російські журналісти парламент РФ), а частина депутатів навіть влаштувала акцію протесту проти такого стилю роботи Ради. Тож, куди так поспішають народні обранці, журналісти Дивись.info розпитали в експертів.

Депутати не розуміють своєї цінності

«Такі темпи ВР пов’язані з тим, що Зеленський кує залізо поки гаряче. Він розуміє, що незабаром депутати зрозуміють якусь свою вагу, якесь своє значення, а зараз він просто використовує їх як інструмент для того, щоб зміцнити свої позиції та, фактично, зменшити вплив парламенту», – коментує цю ситуацію політолог Олександр Палій.

На думку експертки Центру структурної політології «Вибір» Лілії Брудницької, після перших засідань парламентська монобільшість може розпастися й це стане основним із трьох чинників, що вплинуть на тривалість життя цієї Ради.

«Нині маємо монобільшість, і ця обставина дратує зовнішніх партнерів, дехто вже проводить паралелі з «режимом Путіна», - пояснює експертка. - Після ухвали пакету непопулярних рішень є висока ймовірність розпаду монобільшості та формування багатофракційної коаліції, ескіз якої проглядався у перший же день роботи ВР ІХ скликання (29 серпня). Тобто якщо невдоволені чинною ситуацією отримають коаліцію, парламент продовжить працювати, як це було з ВР VIII скликання».

«Мені нова Рада нагадала зовсім не російську сусідку, а зовсім інший «парламент», про засідання якого теж довелося писати — Верховну Раду УРСР, обрану ще до перебудови, - написав після першого засідання ВР Віталій Портніков у колонці для «Радіо Свобода». - Її депутати, «слуги народу», теж особливо не замислювалися, за що саме і чому вони голосують і кого обирають. Їм теж надсилали всі документи і кадрові рішення з будівлі, яка перебувала рівно в тому ж самому місці, на вулиці Банковій, яка тоді називалася вулицею Серго Орджонікідзе. Адже співробітники офісу президента Зеленського продовжують працювати в кабінетах, які до початку 1990-их займали чиновники ЦК Компартії України. Спостерігачі пояснюють цю «демократію швидкого поїзда» по-різному. Хтось каже, що поспіх — такий телевізійний прийом: показати населенню, що робота кипить. Хтось стверджує, що президент Зеленський і його оточення побоюються, що депутати з більшості за кілька тижнів освояться в Раді, і їм уже не так просто буде запропонувати проголосувати за що завгодно. А хтось упевнений, що влада поспішає, оскільки не вірить у довговічність кредиту довіри, який президент (саме президент, а не парламентарії) отримав від українських виборців».

Депутати «з вулиці»: ризик чи можливість

Такі темпи роботи нової ВР та загальний рівень депутатів (до слова, нове скликання українського парламенту є буквально наймолодшим на континенті), породжують чимало побоювань в експертів. Переважно йдеться про згортання демократії.

«На мій погляд, така ситуація може бути серйозною загрозою, тому що механізми стримувань і противаг руйнуються, їхня вага серйозно зменшується, - вважає Олександр Палій. - Треба було б побільше інтелекту в цю ВР, побільше в хорошому сенсі досвіду. Поки що дуже велику кількість депутатів, можна так сказати, спіймали на вулиці».

Таку ж думку підтримує й Віталій Портніков у своїй колонці для «Радіо Свобода»: «Ніякого парламенту в Україні більше немає і парламентської демократії теж. Україна перетворилася на країну, де всі питання діяльності парламенту вирішують глава держави і його оточення, і Зеленський навіть не намагається це приховати. Від парламентсько-президентської України залишилися хіба що відповідні статті в Конституції і законах».

Натомість Павло Сацький, доцент ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», вбачає у такій ситуації можливості встановити нові «правила гри» в законотворчому органі.

«Нинішній склад Верховної Ради України є той, про який вже давно йшлося як про нагально необхідний. Парламент із технічних депутатів, котрі просто голосуватимуть за реформаторські законопроекти і цим буде закладено можливість усунути вплив лобістських груп та його наслідки, котрі нашарувалися в українському законодавстві протягом десятиліть. Вже від середини 2000-их йдеться про зниження якості законодавства порівняно із 1990-ми, і причина визначається лобізм норм у інтересах фінансово-промислових груп. Тому для усунення впливу цих фінансово-промислових груп на законотворення, а також для усунення наслідків їх впливу необхідна політична воля і технічна роль парламенту. Усунути вплив на парламент і через законодавчу діяльність на виконавчу вертикаль більшості фінансово-промислових груп у результаті останніх парламентських виборів, дійсно, вдалося. Парламентарі невисокої кваліфікації технічну роль можуть успішно виконати, ставши, таким чином, свого роду установчими зборами які обнулять правила гри в політичній та економічній системі».

Прогноз від Коломойського – дійсне чи бажане

Лілія Брудницька характеризує нинішню ситуацію у ВР спробою президента підім’яти під себе владу.

«Нині команда Зеленського робить ту ж стратегічну помилку, що й команда Порошенка, - підминає під себе владу (зняття недоторканності, перепідпорядкування Нацгвардії, право законодавчої ініціативи лише фракціям і т. ін.). Сильний президент а-ля Путін чи Ердоган в Україні може бути, але навряд чи успішний, - говорить експертка. - Найімовірніше, проти нього сформується потужна коаліція».

І продовжує, відсилаючи до нещодавнього інтерв’ю Ігоря Коломойського, в якому він спрогнозував чинній Раді рік життя.

«Аби цього не відбулося, я допускаю існування певних домовленостей «на рік» між зацікавленими персонами: команда Зе робить свою справу, отримує преференції та вигоди (гонорар).  Після чого (після одного року) відбудуться тотальні перевибори без майданів, революцій та путчів, - резюмує пані Брудницька. - Але наголошую, нині визначати тривалість ВР ІХ каденції неможливо. Хіба що Коломойський досі не помилявся, отже, є сценарій, за яким розгортається політичне дійство в Україні».

«Досі всі кадрові прогнози Коломойського здійснювалися, - погоджується з пані Брудницькою політолог Олександр Палій, - але цей не дуже схожий на такий, що справдиться. Мені здається, він (Ігор Коломойський, - ред.) видає бажане за дійсне. Але я зараз і не скажу впевнено, що ця ВР доживе свою каденцію, тому що важко так надовго прогнозувати. Мені здається, що говорити так, що через рік її треба розпускати, теж зарано».

Лілія Брудницька допускає, що чинний парламент може бути суто технічним. Цю думку продовжує Павло Сацький, доцент ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»: «Доволі незрозумілими і туманними залишаються впливи на саму владну команду. Нинішній же склад парламенту, дійсно, виконавши свою технічну функцію, може бути розпущено і у результаті дострокових виборів обрано більш професійний склад. Власне, після такої «революції», яка зараз відбувається, це є необхідним. Але наскільки довго пропрацює цей склад парламенту, залежить від реальних інтересів пулу лобістів, які зосередили свої ресурси на підтримці нинішньої влади і її депутатського складу. Допоки ці інтереси не буде задоволено, цей склад парламенту працюватиме».

Валерія ПЕЧЕНИК