Що не так з українським правосуддям, або Чому відпустили Цемаха

Спецпризначенці затримали Володимира Цемаха, колишнього «командира ППО» Сніжного наприкінці червня на території так званої «ДНР». Цю операцію назвали однією з найуспішніших в історії українських спецслужб. Цемаха доправили до Києва, де йому було оголошено підозру за ч. 1 ст. 258-3 (створення терористичної групи чи терористичної організації) Кримінального кодексу України.

В одному з інтерв’ю Цемах відверто розповідав про катастрофу малайзійського Boeing-777 та навіть підтверджував, що ракету було випущено з ПЗРК «Бук».

Цілком ймовірно, що саме Володимир Цемах є тією причиною, з якої не відбувся анонсований нещодавно обмін полоненими та в’язнями. Росія зацікавлена, щоб міжнародне слідство у справі збитого на Донбасі боїнга, не отримало доступу до свідка.

На цьому фоні 5 вересня Київський апеляційний суд ухвалив рішення про зміну запобіжного заходу Володимиру Цемаху з тримання під вартою на особисте зобов’язання.

Цемаха відпускають «під особисті зобов'язання». Це означає, що він – можливий учасник процесу обміну. Якщо це так, то для України це означає, що ми сідаємо на розтяжку і на потенційний конфлікт з державами, чиї представники делеговані в групу з розслідування справи MH-17. І, якщо належним чином не оформили його свідчення у справі малазійського боїнгу, з урахуванням, природно, питань, які хотіли поставити прокурори Нідерландів, ми маємо конфлікт і з цією державою, вважає Ігор Тишкевич, експерт програм «Міжнародна і внутрішня політика» Українського інституту майбутнього.

«Після цього, після 2-3 місяців, саме до нової доповіді у справі «Боїнга» РФ може підготувати і реалізувати (мені здається, що навіть не може, а зробить) інформаційну атаку під загальною тезою «сьогодні Україна блокує розслідування трагедії». Наступний етап – чергове «надання своїх доказів». І, якщо до того моменту у нас не буде нового «витягнутого з ОРДЛО свідка», наша аргументація буде слабкою.

Третій етап для РФ – постановка питання про санкційні пакети, які були введені після краху боїнга. Адже якщо у Кремля вийде зробити свою версію про «блокування Україною розслідування», нехай не основною, але «однією з» – санкції будуть виглядати трохи дивно з точки зору обґрунтування їх введення», – каже Ігор Тишкевич.

І додає, що на цьому ж етапі посилиться тиск на нас у Нормандському форматі з точки зору «примусу до компромісу».

«Якщо до того моменту (це 4-6 місяців) Україна не матиме власного плану по завершенню війни, з розписаними варіантами, необхідними ресурсами і логікою політики в цьому регіоні на найближчі, хоча б 5-7 років.

У внутрішній політиці України, якщо таке станеться, це означатиме появу ще однієї точки напруженості як між різними політичними силами, так і всередині правлячої партії. Крім того, це буде потужний удар по відносинах силовиків до президента і його команди. Зеленський, який і так не може похвалитися хорошими показниками лояльності командирів середньої ланки, погіршить ситуацію. Найгірше, що «цільова група» такого – офіцери спецслужб, які, крім усього іншого, забезпечують безпеку далеко від лінії фронту.

І, нарешті, президент Зеленський сідає ще на одну «вилку». Видати Цемаха – це порушити, серед іншого, статтю 25 Конституції України «Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі». Не видати – зірвати обмін. Але обмін може бути зірваний і ще одним способом – театром у виконанні того ж Цемаху і Вишинського. Обидва є громадянами України і в останній момент можуть сказати: «ми не хочемо їхати». В такому форматі висилка власних громадян, та ще силова – це дурнувате шоу, яке виставить країну і її влади в досить непривабливому світлі.

Для самого Цемаха це означає смерть. Так склалося, що за останні 2-3 роки практично всі ключові потенційні свідки, які проживали в РФ, відійшли в інший світ. Когось збила машина, хтось потонув, у деяких не витримало серце. Цемах кілька місяців роздаватиме інтерв'ю, потім поїде жити в російську глибинку. І там, несподівано, з ним може трапитися нещастя.

Таким чином, за рахунок гри з одною-єдиною людиною, Російська Федерація може досягти відразу кілька дуже важливих для неї цілей:

1. Входження України у відкритий політичний конфлікт з Нідерландами і ще низкою європейських держав.
2. Створення умов для обговорення питання доцільності і виправданості дії санкцій, накладених після краху Боїнга
3. Створити вісь напруженості між українськими силовиками і українським президентом, що може бути пізніше використано для комбінацій з розгойдування ситуації всередині країни.
4. Створення передумов для виникнення політичної кризи. Або, якщо бути точним, набір фактажу для кризи, який з великою ймовірністю виникне в 20-21 році в разі війни влади з олігархічними групами. При цьому (якщо не вирішено питання з громадянством Цемаха) Гарант Конституції ставиться в ситуацію коли є факти прямого порушення (в рамках його домовленостей про обмін) тієї самої Конституції.

У зв'язку з цим я дуже сподіваюся, що:

1. Цемаха не включатимуть до групи обміну.
2. Якщо все ж включили, то він, як мінімум, дав свідчення, які були оформлені належним чином. А також Україна вирішила питання з його громадянством. Наприклад, сам Цемах написав заяву про відмову в зв'язку з наявними громадянством РФ.
3. Україна встигне за найближчі 4-6 місяців доопрацювати свій план по Донбасу – він потрібен в будь-якому випадку», – сказав Ігор Тишкевич.