дивись.info

Що не так з «Пластом», або Чому Зеленський проти його визнання на державному рівні

Що не так з «Пластом», або Чому Зеленський проти його визнання на державному рівні

4 вересня президент Володимир Зеленський ветував закон «Про державне визнання і підтримку Пласту – Національної скаутської організації України», який 30 травня прийняла Верховна Рада ще попереднього скликання.

Із критикою такого кроку виступили представники «Голосу» та «Європейської Солідарності».  Андрій Парубій, який був один з авторів закону, так прокоментував вето президента: «Я мав честь бути одним з тих, хто відроджував «Пласт» в Україні, і тому я можу говорити відповідально, що, ветувавши закон, президент Зеленський проявив зневагу до величезної кількості молодих людей, які сьогодні у всіх куточках не тільки України, а й світу виховують український патріотизм і борються за українську державність. Багато пластунів загинули на фронті, захищаючи Україну».

Також обурений президентським вето ще один зі співавторів законопроекту, екс-депутат Михайло Хміль: «У час російсько-української війни дуже важливо виховувати здорову молодь і розвивати її громадянську свідомість та патріотизм. «Пласт» в Україні завжди був потужною базою для становлення справжніх патріотів своєї землі. І наш обов’язок – підтримати тепер їх законодавчо. То чи президент цього не знає, коли говорить про буцімто несправедливе виокремлення «Пласту» з-поміж інших організацій щодо фінансування?»

Президент Зеленський проявив зневагу до величезної кількості молодих людей, які сьогодні у всіх куточках не тільки України, а й світу виховують український патріотизм і борються за українську державність

На думку Банкової, «Пласт» буде мати несправедливі преференції над іншими скаутськими організаціями, наголошує президент у своєму поясненні щодо вето: «Аналіз змісту наведених положень закону свідчить про визначення «Пласту» – національної скаутської організації України як єдиної в Україні скаутської громадської організації, принципів її функціонування і надання їй державної підтримки. Між тим, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій, наразі в Україні зареєстровано низку скаутських організацій».

За словами Зеленського, закон фактично створює переваги та привілеї для функціонування «Пласту» та отримання ним державної підтримки, а також зумовлює ризик унеможливлення створення та подальшої діяльності вже створених інших скаутських організацій.

Втім інші скаутські організації і близько не стоять із пластунами щодо масовості. Зараз в Україні є понад 8 тисяч пластунів, з них 2 тисячі – у Львові.

«Ми працюємо над тим, аби охопити пластовим рухом всі обласні центри, – розповідає голова «Пласту» в Україні Станіслав Андрійчук. – Наразі осередку немає лише в Херсонській області, але вже свою роботу починає ініціативна група».

Пластуни наголошують: для них найважливіше державне визнання українського пластового (скаутського) руху і його внеску у здобуття та розбудову незалежності України.

«Пластовий рух упродовж 100 років існування боровся за розвиток країни. Пластуни – це люди, які стояли у боротьбі за незалежність. Зберігали та відновлювали українську ідентичність, продовжують робити це зараз», – наголошує Андрійчук.

Пластовий рух упродовж 100 років існування боровся за розвиток країни.

Натомість президента, судячи з пропозицій, більше цікавить не історія, а практичніші сторони законопроекту, зокрема фінансування. На думку Зеленського, витрачати гроші на скаутів не можна, бо цих витрат немає в держбюджеті. Однак у «Пласті» готові дискутувати на цю тему. І знайти якесь компромісне рішення.

«Закон допоміг би отримувати державну підтримку не лише коштами, а й іншими необхідними засобами, – каже Станіслав Андрійчук. – Адже держава може підтримувати не лише фінансами. Приміщення. Автобуси. Для нас зараз важливим є, щоби «Пласт» був доступним для кожної дитини. Щоби в будь-якому місті діти могли долучитись до організації. Цей закон – це можливість на місцевому рівні з боку держави допомагати можливими і дуже потрібними ресурсами».

Наразі східні та центральні осередки підтримки на місцях не мають, все проводять за кошт або місцевих волонтерів, або це невеликі фінанси, які є у бюджеті «Пласту». А от на заході країни питання фінансування вже вирішують на місцях. Частково приймають програми з підтримки «Пласту» на рівні району або області. Подекуди є фінансування з держбюджету, але це здебільшого лише на заходи, які організовує Пласт.

А от на заході країни питання фінансування вже вирішують на місцях.

«Ми отримуємо кошти з міського бюджету. На державному рівні цього року отримали 7 мільйонів, а минулого і позаминулого року – по 5 мільйонів. Зауважу, що розпорядником державних коштів є центральний офіс «Пласту» в Україні», – розповідає Іванна Герус, голова Львівського осередку «Пласту».

Зауважимо, що в Канаді, Великобританії, Ізраїлі тощо скаутський рух підтримують на рівні держави. А от чи отримає український «Пласт» фінансування або ж бодай державне визнання, як у скаутів інших країн, визначиться після повторного розгляду законопроекту новим парламентом.

Історична довідка

«Пласт» – українська скаутська організація, мета якої сприяти всебічному патріотичному вихованню української молоді на засадах християнської моралі та національної свідомості.

Дата заснування «Пласту» –1911 рік. Пластові гуртки створено незалежно один від одного Іваном Чмолою, Олександром Тисовським та Петром Франком. Згодом оформився Організаційний пластовий комітет у 1913 році, який об’єднав розрізнені пластові гуртки в масштабну крайову організацію.

Пластуни відзначилися тим, що брали участь у розбудові та захисті своєї держави, були активними учасниками визвольного руху.

Сьогодні «Пласт» — найбільша та найстаріша українська скаутська організація, яка діє у багатьох країнах світу та об’єднує пластунів України й української діаспори. «Пласт» в світі налічує понад 10 тисяч пластунів.

Тетяна ЯВОРСЬКА

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.