Дивовижні замки України: зруйновані, але не знищені (фото)

procherk.info

В Україні збереглося чимало історичних пам’яток архітектури, які й нині можуть розповісти багато про що туристам. Дивись.інфо пропонує дізнатися про деякі українські замки, для яких буремні події та час стали майже фатальними.

Сидорівський замок

Замок-корабель знаходиться у селі Сидорів Гусятинського району Тернопільська область. Розташований на високому пагорбі, він омивається з трьох боків річкою суходіл. Такої незвичної архітектурної споруди більше не зустріти в Україні, тож село Сидорів точно варто відвідати, аби роздивитися замок з кожного боку.

Дослідники розповідають, що колись цей надзвичайний замок мав сім веж та досить вигнуту форму: він простирався з півночі на південь, після того, як у ХII ст. укріплення були перебудовані гетьманом Мартином Калиновським – на то й час власником Сидорівського замку. Але під час турецької навали споруда була сильно пошкоджена і, на жаль, ніякі відновлення не допомогли зберегти оборонне значення замку. До наших днів цей кам’яний корабель дійшов лише у вигляді руїн.

Старосільський замок

Замок у Старому Селі можна назвати чи не найміцнішим замком на Львівщині, адже він не раз вистоював напади ворожих військ. Споруда була побудована у XVI ст. та займала близько 2 га площі. Старовинна будівля вражає своїми розмірами і потужними мурами: це був замок неправильної п’ятикутної форми з шістьма вежами, три з яких вціліли донині. Висота стін та башт подекуди становить 14-16 метрів. Наразі пам’ятка архітектури користується попитом в українських та іноземних туристів, але, на жаль, продовжує повільно руйнуватися.

Червоногородський замок

Колись ця споруда вважалася найкрасивішою у всій Польській імперії: розташований замок посеред глибокої котловини річки, оточений лісами, збудований з червоного пісковика, який дав замку і його назву. Неподалік – водоспад Джурин. Але мальовнича місцевість не врятувала замок від поступового руйнування: на його долю випали набіги монголо-татарів, військ волоського господаря Петра, руйнівна сила турків і, нарешті, в період Другої світової війни замок був майже повністю зруйнований. Сьогодні Червоногородський замок – це руїни з двома баштами: одна наполовину обвалилася, друга виглядає дещо краще. Всередині споруди все в аварійному стані, тож ходити там слід обережно.

Пнівський замок

Ця загадкова споруда дивує своєю величчю та міццю. Навіть те, що від первісної форми замку залишилися лише руїни, будівля все одно приваблює людей духом історії Прикарпаття, яку зберігає в своїх стінах. Замок розташовано на високому пагорбі Карпатського підгір’я. Колись  територія споруди, наближена до п’ятикутника, була сформована двоярусними мурами і п’ятьма високими баштами. З боку двору стояв триповерховий палац, а територія була пов’язана системою підземних ходів, яка збереглися й донині. Окрім цього, розповідаючи про Пнівський замок, не можна оминути легенди, з якими його пов’язують: кажуть, що у руїнах фортеці живуть привиди жорстоких охоронців замку, які допитували в’язнів у потаєній кімнаті, що не була позначена на жодній схемі. Інша легенда розповідає про сховані скарби. Але, гуляючи розвалинами замку, слід бути обережними – споруда дуже стара і з часом зазнає дедалі більших пошкоджень.

Невицький замок

За легендою цей замок повинен бук захищати молодих дівчат – наречених – від ворожих нападів. Місцеві називали дівчаток «невістками», звідти прийшло слово «невістський», а потім, з роками, воно перетворилося на «невицький». Інша ж легенда розповідає про княжну на ім’я Погана діва, яка задля укріплення споруди вимагала змішувати вапно з молоком молодих матерів, через що немовлята залишалися без їжі. Коли ж цього стало замало, вона наказала додавати в суміш кров молодих дівчат, і минуло чимало часу, перш ніж Погану діву стратили.

Та не лише легенди приваблюють до замка туристів: його велич та міць помітні і досі, хоча споруда стоїть на закарпатських землях понад 700 років. Замок вперто не піддається руйнівним силам часу та стіни його притягують людей зі всього світу. Споруда пройшла через кілька реставрацій, а тепер її зовнішній вигляд підтримують волонтери, аби зберегти унікальну пам’ятку автентичної архітектури XIII ст.

Кременецький замок

Багато легенд Кременецького замку пов’язують з королевою Боною – дуже гарною, енергійною, але жорстокою жінкою. Не оминули легенди і її смерті: якщо вірити розповідям, королеву отруїв її лікар, який був шпигуном династії Габсбургів. Також кажуть, що королева померла в Італії, не забравши з Кременця всіх скарбів. Дехто вважає, що цінності заховані на днищі занедбаного колодязю посеред двору, адже води в ньому немає, проте є якісь сходи і навіть грот.

Замкову гору, на якій знаходяться руїни колись величної споруди, місцеві жителі іноді називають на ім’я королеви – Бона. Сама ж споруда зберіглась до наших днів лише частково: наразі можна побачити надбрамну вежу, вежу над містом, частину оборонної стіни, яка заввишки понад 8 метрів, а також сліди тої самої криниці, яка й донині викликає інтерес шукачів пригод та скарбів.

Поморянський замок

Ця фортеця, оточена з трьох боків водою, не раз витримувала затяжні облоги турків і татарів. Замок був одним із улюблених місць короля Яна Собеського, завдяки якому споруда була укріплена та покращена, але після смерті власника замок почав потрохи занепадати. До нашого часу твердиня пережила пожежу і реконструкцію, після Другої світової війни тут навіть розміщувався райком компартії. Остання реставрація була проведена понад 40 років тому, але замок опустів і тепер руйнується на очах. Сьогодні Поморянський замок – це два двоповерхові корпуси та кутова вежа.

У Поморянському замку у вересні 2011 року впала стіна, а у квітні 2018 року завалилася східна стіна.

Палац Даховських

Ця велична споруда – невизнана, але унікальна пам’ятка архітектури, прихована від очей туристів в селі Леськово на Черкащині. Палац значно молодший, ніж замки, про які розповідали вище, але вражає той факт, що цей комплекс створювали протягом сторіччя чотири покоління родини Даховських. Садиба, яка раніше складалася з палацу, службових флігелів, приміщень для слуг, встигла побувати в статусі режимного об’єкту у радянські часи. Її розташування не розголошувалося, тому вона була автоматично виключена з видання «Пам’ятки містобудування і архітектури УРСР». А потім палац віддали під дитячий табір, санаторій, військовий шпиталь, тубдиспансер, склад… Тривалий час палац не вносили до переліку туристичних об’єктів, будівля поступово руйнувалась. Доступ для відвідувачів був обмежений, але в червні 2013 року Черкаська обласна державна адміністрація зобов'язалась розробити та затвердити програму збереження ландшафтно-архітектурного комплексу та відновлення його ландшафту.

Замок Терещенків у Денішах

Село Дениші, що на Житомирщині, відоме на всю Україну маєтком Терещенків, який оповитий безліччю легенд та таємниць. Хтось розповідає, що у підлозі був акваріум: під товстим склом підлоги плавали коропи. Хтось каже, що насправді підлогу було вимощено золотими монетами. За іншими розповідями, біля маєтку була цукрова гірка, з якої, ніби по снігу, каталися на санях.

Маєток називали замком за те, що багатим убранством він нагадував казкову споруду, але тепер від казки залишилися лише руїни: вежа від садиби, частина стіни, башта. На території замку ще лишились руїни допоміжних споруд та фонтану. Після революції маєток був розграбований та поступово знищений: багато хто намагався знайти скарби Терещенків, які, за повір’ями, і досі сховані у стінах та підвалах замку. Кажуть, що за радянських часів нащадки Терещенків намагалися відбудувати замок, та їм не дозволили. Тож тепер будівля продовжує руйнуватися, а те, що від неї збереглось, розповідає про минулу розкіш.

Хустський замок

 

Ця споруда була побудована для захисту східної частини Угорської держави. До наших часів залишилися лише руїни споруди, розташовані на вершині високої гори, що нависає над містом. За даними історичних досліджень, всередині замкової гори існує безліч підземних ходів, а так само колодязь глибиною 160 м, призначений для постачання води під час облоги.

З Хустським замком пов’язують чимало легенд, починаючи від повір’я про те, що замок стоїть на кістках загиблих будівничих і, закінчуючи історіями про самого графа Дракулу! За хустськими легендами, той був лицарем, спотвореним шрамами в боях, та аж ніяк не вампіром.

Зараз туристи можуть насолодитися виглядом руїн колись стратегічно важливої споруди: у XVII ст. вибух порохового складу спричинив значні руйнування, які не вдалося полагодити. Також кажуть, що дві блискавки остаточно зруйнували замок, потрапивши у башту, після чого місцева влада дала дозвіл розібрати фортецю на будівельне каміння.

Підготувала Олена КОМАРОВА

Фото з відкритих джерел

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: