Лікуватися по новому: як працюватиме вторинна медична допомога у 2020 році

008-010_dis_club-1024x580

У 2020 році медична реформа повинна розпочатися на вторинні ланці. Так, закон про державні медичні гарантії передбачає, що з 1 січня 2020 року, пацієнти зможуть безкоштовно отримувати вторинну медичну.

Втім, і у Міністерстві, і у Національній службі здоров'я України кажуть, що реально реформа розпочнеться з квітня, принаймні з цього часу медичні заклади повинні почати отримувати фінансування за новою системою. Керівник служби Олег Петренко під час візиту до Львова розповів, як відбуватиметься реформа, та представив новопризначену директорку Західного міжрегіонального департаменту НСЗУ Мар’яну Возницю, яка відповідатиме за реалізацію реформи у 8-ми областях Західної України.

Принципи реформи вторинної допомоги схожі на реформу «первинки», - лікаря обирає пацієнт, за яким йдуть гроші. Також, є певний перелік, послуг, оплату яких гарантує держава. Однак для того, щоб нова система запрацювала, певні умови мають виконати як  пацієнти, так і медичні заклади.

Так, для того, щоб отримати вторинну медичну допомогу, пацієнт повинен мати укладену декларацію з сімейним лікарем. Безкоштовна вторинна допомога надається лише за скеруванням сімейного лікаря до спеціаліста, а його, як і медзаклад пацієнт обирає сам.

«Пацієнт отримав скерування від лікаря на планову операцію, наприклад у нього грижа. Він сам обирає хірурга і медзаклад, в якому хоче прооперуватися. Гроші за  операцію НСЗУ заплатить тому закладу, який обере пацієнт. Те саме стосується пологів. Жінка матиме право обирати лікаря і пологовий будинок, без прив’язки до місця проживання», - пояснює Олег Петренко.

Водночас, за візит до лікаря без  скерування пацієнт повинен буде заплатити власні кошти. Винятком є екстрена допомога. Її людина отримає у будь-якому випадку – запевняє Олег Петренко. Гарантований пакет медичних послуг включає допомогу при мозковому інсульті, інфаркті міокарда (ангіографія, реканалізація і стентування), складну неонатальну допомогу (реанімація, робота фахівців і всі медикаменти, включно із сульфокамом), пологи, ендоскопічні обстеження, спрямовані на ранню діагностику онкологічних захворювань, та базові хірургічні втручання.

«Щодо операцій, то в цей пакет входитиме і робота лікаря, і анестезія, і необхідні медикаменти. Пацієнтові ні за що не доведеться платити, якщо він має скерування від лікаря», – пояснює Олег Петренко.

Тарифи на гарантовані державою послуги вже розроблені і наразі перебувають на розгляді у міністерстві фінансів, а потім затверджуватися Верховною Радою, тому цифри, які називають у НСЗУ є дуже попередніми.

«Пологовий пакет, наприклад, за нашими підрахунками, має коштувати 8,5 тис.грн, лікування інсульту – 19,5 тис. грн, інфаркту – 15,8. Також ми переглянули пакет медикаментів, потрібних під час базових операцій, почистили його від того, що не дуже потрібно, але лікарі виписують за звичкою. Вийшло 997 гривень. Але це все має бути затверджене і ухвалене парламентом», – каже Олег Петренко.

Натомість, до пакету медичних гарантій такі малодоказові процедури як наприклад, електрофорез, бальнеологічні процедури, естетична медицина. У майбутньому, якщо у бюджеті з'являться додаткові кошти гарантований державою пакет може бути розширений.

Щодо медзакладів, то гроші вони отримуватимуть за конкретні послуги, надані пацієнтам.

«Чим кращий лікар, обладнання, ставлення до пацієнтів, тим більше грошей прийде в лікарню. Відповідно, найкращі лікарі відчують зростання у заробітній платі. Звичних субвенцій з наступного року не буде. Ми перестанемо фінансувати стіни лікарень і ліжкомісця», – каже Олег Петренко.

Для того, щоб отримувати фінансування від НСЗУ, медзаклади вторинної ланки повинні утворити комунальні некомерційні підприємства, мати ліцензії, комп’ютери, обладнання та,фаховий персонал. Лиш тоді вони можуть укласти договір з НСЗУ.

Попри те, що закон передбачає дію гарантій з 1 січня, реально медзаклади почнуть фінансуватися по новому швидше за все з квітня. Як пояснює Олег Петренко, це пов’язано з бюджетними перипетіями.

За його словами в Україні в середньому до роботи за новою системою зараз готові понад 50% медзакладів вторинної ланки, але на Львівщині цей показник сягає 80%.

Попри бажання окремих політичних сил у парламенті скасувати медичну реформу, зокрема закон "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення", Олег Петренко впевнений, що нова система таки запрацює у наступному році.

«Я буду боротися до кінця щоб це було», - запевняє він.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: