дивись.info

Небезпечний віртуальний світ: як вберегти себе та своїх дітей від кібернасильства

Небезпечний віртуальний світ: як вберегти себе та своїх дітей від кібернасильства
Ілюстративне фото з відкритих джерел.

Нинішнього року в Україні був винесений перший вирок про булінг, точніше кібербулінг, коли школярка однієї з бориспільських шкіл стала жертвою цькування її в мережі Instagram. Суд постановив оштрафувати батьків однокласниці-кривдниці на 850 гривень.

На сьогоднішній час тема насильства залишається однією з найглобальніших проблем суспільства. За результатами опитування міжнародної організації U-Report, 67% респондентів стикались в житті з проявами насильства: з боку правоохоронних органів, однолітків або батьків (опікунів).

В Україні ця проблема також існує: із 4,5 тисяч опитаних майже половина людей зізналися в тому, що колись були жертвами булінгу.

У лютому 2019 року учні Академічної гімназії при «Львівській політехніці» розпочали челендж «Булінг STOPS Тут» з метою привернення уваги суспільства до цієї гострої проблеми. До кінця навчального року участь в ініціативі встигли взяти 30 львівських шкіл.

Із 4,5 тисяч опитаних майже половина людей зізналися в тому, що колись були жертвами булінгу

Але незважаючи на те, що випадки булінгу широко висвітлюються в медіа, а проблема обговорюється на державному рівні, булінг продовжує існувати. Водночас, із стрімким розвитком та розповсюдженням інтернету, часто трапляється ще один вид насильства, що передбачає не прямий контакт насильника із жертвою, але за допомогою електронних гаджетів – кібербулінг.

Кібербулінг (з англ. cyberbullying) – відносно новий вид цькування, що відбувається за допомогою засобів віртуальної комунікації. Появі цього виду насильства сприяли велика кількість соціальних мереж, що дозволяють людям ділитися власним життям онлайн 24/7, а також поширення різноманітних гаджетів серед молоді та особливо підлітків.

Якщо людина принижує та ображає іншу людину за допомогою текстових повідомлень або коментарів, ділиться її особистою інформацією без її дозволу, розповсюджує неправдиву інформацію про цю людину – це прояви кібербулінгу.

Жертвами кібербулінгу здебільшого стають діти

Найпоширеніші місця, де трапляється кібербулінг – це соціальні мережі (Facebook, Instagram, Snapchat та Twitter), які дозволяють не лише публікувати для широкого загалу негативний контент, який принижує жертву цькування, але й ображати та погрожувати їй в особистих повідомленнях. Також для кібербулінгу використовують SMS та електронну пошту.

Жертвами кібербулінгу здебільшого стають діти. На думку психолога Наталії Раїник, вони є більш вразливою категорією, а також мають багато вільного часу, який зазвичай проводять онлайн. Займаючись кібербулінгом, багато з них не до кінця усвідомлюють, які ризики можуть за цим стояти і до яких наслідків може призвести така поведінка в інтернеті. Однак, зауважує психолог, не варто обмежувати кібербулінг тільки тією віковою категорією. Жертвою може стати навіть доросла людина. Наталія Раїник говорить, що під ризик потрапляють люди, які не мають достатньо реальних зв’язків поза соціальними мережами та які надають перевагу спілкуванню в інтернеті.

Говорячи про категорії дітей, які потрапляють під найбільший ризик стати жертвою кібербулінгу, – це діти, які не мають довірливих стосунків із батьками та бояться розповідати їм якісь речі через можливе покарання. Також це діти, які не мають жодних обмежень у користуванні інтернетом, і батьки не слідкують за тим, що дитина робить у віртуальному світі.

Дитина може бути причетна до кібербулінгу у різний спосіб: бути жертвою, свідком знущань або знущатися над іншими

«Треба пам’ятати, що батьки повинні встановлювати регламент і правила користування інтернетом для своїх дітей, а також розповідати їм про ризики, які виникають через відвідування небезпечних сайтів та необережне поводження в онлайн мережі», – зауважує психолог.

Дитина може бути причетна до кібербулінгу у різний спосіб: бути жертвою, свідком знущань або знущатися над іншими. Проблема загострюється через часту необізнаність батьками, вчителями та іншими дорослими щодо всіх цифрових гаджетів та програм, якими користуються їхні діти. Також чим більше часу дитина проводить онлайн, тим більше шансів, що вона стане жертвою кібербулінгу.

Розпізнати кібербулінг, якщо з ним зіштовхнулася ваша дитина, можна за наступними ознаками:

збільшення (або зменшення) часу, яке дитина проводить онлайн;

дитина демонструє надто бурхливі емоції на запитання щодо її віртуального життя;

часто приховує екран гаджету або сам гаджет, коли інші поруч, і уникає обговорення того, що саме вона з ним робить, для чого використовує;

дитина видаляє старі акаунти в соціальних мережах, або створює нові;

починає уникати соціальних активностей або ситуацій навіть тих, які полюбляла раніше;

стає пригніченою та депресивною без видимих на те причин.

Якщо ви помітили за своєю дитиною щось із вищезгаданого, необхідно почати більш уважно стежити за її поведінкою, та за появи більш явних ознак кібербулінгу, вживати конкретних заходів, щоб зупинити знущання. Батьки повинні підтримувати дитину, яка зазнає знущання з боку інших дітей, залучати вчителів та батьків дитини, яка проявляє агресію до інших, демонструючи серйозне ставлення до проблеми кібербулінгу.

Якщо залучення школи до вирішення проблеми не допомагає або дитина починає отримувати погрози фізичного насильства, повідомте про це в поліцію

«Якщо ви дізналися, що таке трапилося із вашою дитиною, потрібно діяти без жодних зволікань»,– говорить Наталія Раїник.

Щоби якнайшвидше розпізнати цькування та вчасно його зупинити необхідно робити наступні кроки:

будьте уважними – спостерігайте за настроєм чи поведінкою дитини та, зауваживши зміни, спробуйте дізнатися, що могло стати їхньою причиною;

говоріть з дитиною – якщо ви зрозуміли, що ваша дитина – жертва кібербулінгу, спробуйте дізнатись у неї, що відбувається, як це розпочалося та хто бере в цьому участь;

задокументовуйте події – ведіть записи про те, що і де відбувається. Якщо можливо, зберігайте скріншоти публікацій чи повідомлень, які несуть шкоду вашій дитині. Булінг – це повторювана поведінка, тому записи допомагають відслідковувати події;

не мовчіть про це – якщо однокласник вашої дитини займається кібербулінгом, повідомте про це класного керівника та директора. Ви також можете зв’язатись зі службою технічної підтримки соціальних мереж або інших додатків та поскаржитись про образливий зміст дописів та видалити їх. Якщо залучення школи до вирішення проблеми не допомагає або дитина починає отримувати погрози фізичного насильства, повідомте про це в поліцію. Також психолог радить у жодному разі не вести листування із насильником, а одразу зупинити спілкування та заблокувати цю людину в мережі;

підтримайте дитину – однолітки, вчителі та батьки повинні втрутитися, якщо вони стали свідками кібербулінгу та якомога швидше зупинити цькування. Це можуть бути як розмови із самою дитиною, яка чинить булінг або її батьками, так і залучення вчителів та психологів для вирішення проблеми. Але також важливо не забувати про жертву цькування та вчасно надати їй психологічну допомогу, якщо вона її потребує.

Катерина ДЖУФЕР

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.