Один у полі не воїн, або Перспективи Львівської ОТГ

Колонка Тараса Баранецького.
2017 року були прийняті зміни до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», які дозволили великим містам (містам обласного значення) створювати об’єднані громади без проведення виборів. На сьогодні такою можливістю скористалося 35 міст. Зокрема обласні центри Вінниця, Тернопіль, Суми, Житомир. Завершуються об’єднавчі процедури в Івано-Франківську та Кропивницькому.
Кілька місяців тому мав цікаву розмову з одним досвідченим колегою про майбутнє Львова в контексті адміністративно-територіальної реформи. Позиція співрозмовника однозначна: для розвитку міста як значного культурного, туристичного, ділового та адміністративного центру Західної України та Східної Європи, Львову бракує, насамперед, простору. Як аргумент – Краків та Вроцлав – два дуже схожих за вектором розвитку та статусом міста Польщі.
Населення, тис. осіб | Площа, кв.км. | Густина населення, ос./ кв.км. | |
Львів | 724,7 | 182,01 | 3 982 |
Краків | 771,1 | 326,85 | 2 359 |
Вроцлав | 640,7 | 292,82 | 2 188 |
Цифри говорять самі за себе – для того, щоб Львову в майбутньому стати значним «вузловим» центром, треба «розширитись» на 100-150 кв.км., тобто на 50-70%.
Думаю всі погодяться, що місту давно потрібен великий конгрес-холл міжнародного рівня, спортивні арени для літніх та зимових видів спорту, не кажучи про об’їзну з північної сторони. Чи реально такі об’єкти збудувати в межах міста? Чи доцільно це робити з точки зору логістики? Чи готове місто (спів)фінансувати таке будівництво на «чужій» території?
Говоримо зараз не про «виживання» Львова як закритої системи – не про полігон ТПВ чи нове кладовище – ці питання місто вирішить самостійно. Хотілося б думати про розвиток Львова як локомотива всього західного регіону (якими є Краків та Вроцлав для своїх регіонів).
Вікно можливостей, яке швидко зачиниться
В Україні зараз триває адміністративно-територіальна реформа, яка передбачає на базовому рівні формування спроможних територіальних громад шляхом добровільного об’єднання. На сьогодні цією можливістю скористалося приблизно 4,4 тис. місцевих рад, які добровільно об’єдналися в 1,0 тис. спроможних громад. В т.ч. 154 міста об’єднали навколо себе майже 800 суміжних сільських та селищних рад.
Для великих міст існує спрощена система об’єднання, яка не передбачає проведення нових виборів (бо це часто політично складно). Можливістю вже скористалися Вінниця, Житомир, Тернопіль, Суми, Мукачево, Бердянськ та інші міста. Закінчуються процедури в Івано-Франківську та Кропивницькому.
Сьогодні в експертному та політичному середовищі є розуміння, що добровільність себе вичерпала, а наступні місцеві вибори варто провести на новій територіальній основі, тобто в спроможні (об’єднані) громади. Коли будуть ці вибори? В березні, квітні чи жовтні?
Львівська ОТГ: яка б вона могла бути
Існує кілька концепцій територіального розвитку Львова. Як правило, вони передбачають приєднання суміжних населених пунктів по основних магістралях. Наразі їх реалізувати складно, маємо кілька об’єднаних громад, які створені навколо міста. Але навіть після чотирьох років «сплячки» місто має шанси створити ОТГ.
Населення, тис. осіб | Площа, кв.км. | |
Бірківська сільська | 2,4 | 20,2 |
Грядівська сільська | 1,6 | 23,0 |
Грибовицька сільська | 2,3 | 15,5 |
Дублянська міська | 11,0 | 25,2 |
Лисиничівська сільська | 5,6 | 18,7 |
Малехівська сільська | 2,3 | 5,8 |
Рясне-Руська сільська | 2,1 | 12,6 |
Сокільницька сільська | 6,2 | 16,1 |
33,5 | 137,1 |
Реальним (наразі) виглядає об’єднання міської ради з 8-ма приміськими радами з Жовківського, Пустомитівського та Яворівського районів (разом 16 населених пунктів, в т.ч. місто Дубляни). Також до складу Львівської ОТГ мали б також увійти Винниківська міська, Брюховицька та Рудненська селищні ради, які є в підпорядкуванні Львівської міської ради. Не варто також відкидати можливість об’єднання з двома невеликими за площею ОТГ, які об’єднали приміські населені пункти – Мурованською та Зимновідською. Тобто «дорости» до розмірів Кракова чи Вроцлава більш, ніж реально.
Замість висновків
Створення об’єднаної громади навколо Львова – це шанс мультиплікувати ті переваги, які маємо зараз – зручне розташування та транспортне сполучення, наявність університетів, близькість до гірськолижних курортів та кордону ЄС для того, щоб стати «магнітом» для інвестицій, туристичних та вантажопотоків.
Якщо ми цей шанс не використаємо, ми не відчуємо, що щось втратили в найближчі роки. Допоки не побачимо зростання та розвитку наших сусідів, які його використали – Тернополя, Івано-Франківська, Вінниці тощо.
Теоретична дискусія створювати чи не створювати Львівську ОТГ, кому це вигідно, хто від цього може програти, має логіку ще кілька місяців. Після цього її місце на поличці історії. А Львівщина має всі шанси наступні десятиліття прожити в реаліях «затисненого» обласного центру. Тому чекаємо публічної позиції міської влади…
Тарас БАРАНЕЦЬКИЙ,
аналітик ГО «Європейський діалог». Сфери досліджень: фінансова децентралізація, реформа місцевого самоврядування та регіональна політика.