дивись.info

Як вступити до європейського університету

Як вступити до європейського університету

Колонка Ольги Федорончук.

Тенденцією останніх років серед молодих людей стало навчання за кордоном, програми обміну та різноманітні стипендії від урядів іноземних держав. Оскільки саме у вересні-жовтні розпочинається навчальний рік в університетах Європи, а з грудня – вступні кампанії, хочу поділитися своїм досвідом і, можливо, стану комусь у пригоді.

Коли я вступила до Львівського університету ім.І.Франка 2012 року, приїхавши з Івано-Франківська, навіть уявити не мала, як складеться моє подальше студентське життя. Тоді закордонне навчання здавалось мені якимось непідкореним Олімпом, справжньою казкою для українських реалій.

Проте сталося так, що курс «Фінанси» вже в останньому семестрі четвертого року вела викладачка, яка займалася розвитком співпраці з програмою Еразмус+ (передбачає три-шести місячне навчання в одному з європейських вузів, плюс щомісячна стипендія, яка покриває витрати). Отак і почалась моя європейська історія.

Якщо коротко,  то з першого разу отримати стипендію не вдалось. Весь наступний рік я бігала з документами, ще раз і ще раз реєструвалася, проходила перший раунд, а в другому отримувала чергову відмову. Останнім шансом став Болонський університет в Італії, і, нарешті, я отримала таке довгоочікуване – «так». Про деталі саме Еразмус+ програми розповім пізніше, бо більш цікавою є моя теперішня.

Що таке Double degree

Повернувшись після піврічного перебування в Італії, я ще три місяці писала магістерську дипломну роботу, паралельно готуючись вступати до закордонного вишу, щоб отримати повноцінний диплом магістра і в Європі.

Знову підписуватись на ці муки навчання, ну для чого, питали мене всі? А для того, щоб отримати якісні практичні навички, щоб вийти на рівень європейських студентів навіть просто у плані правил навчання, щоб не боятися думати масштабніше та знайти нові ідеї. Я дуже хочу вірити, що саме наше молоде, прогресивне, з такими крутими можливостями покоління, хоча б трішки зможе змінити вектор мислення України.

Перечитуючи тонни інформації про всі можливі напрямки навчання, я натрапила на Празький університет економіки та «International Business – Central European Business Realities» програму. Це дворічна магістратура, яка передбачає рік перебування в Празі та ще один рік в партнерському вузі Швеції, Швейцарії, Австрії, Німеччини, Франції чи Фінляндії. Після успішного завершення навчання видаються два дипломи з двох країн, тому і назва така – double degree або подвійний ступінь. Торік у вересні я успішно вступила до університету Праги.

Які вимоги для вступу

Найперше – англійська мова. Потрібно здати міжнародний тест IELTS з результатом від 5.5, TOEFL – від 87 балів або ж інший еквівалентний тест на рівень не нижче, ніж B2. Хоча, якщо ви знаєте чеську мову і знайдете підходящий напрямок навчання, тоді у будь-якому державному університеті Чехії воно буде безкоштовним. Також можна приїжджати на так званий підготовчий рік, переважно це роблять ті, хто вступає після школи, аби вивчити чеську мову.

Другий крок – мотиваційний лист. У ньому спочатку коротко описуєте, хто ви, свої досягнення протягом студентського життя, які плани на майбутнє, чому саме той чи інший напрямок навчання і як ви застосуєте набуті знання в подальшому.

Третя сходинка – зареєструвати свою аплікаційну форму, за яку зазвичай потрібно заплатити 50 євро. З мого досвіду – в італійських, чеських, фінських вузах ціна коливається від 50 до 100 євро. На сайті відповідного університету ви вказуєте свої дані, прикріплюєте диплом бакалавра, копію закордонного паспорта, мотиваційний лист та CV (резюме європейського формату).

Четвертим кроком є вступний іспит або есе. Празький університет  надіслав мені листа з темою для есе, вимогами та дедлайнами. Після всього цього отримаєте відповідь з коментарями про роботу і чи вступили ви. Ще варто зазначити, що навчання на англомовних програмах платне, але є можливість отримати стипендію від чеського уряду – Czech Ministry of Education або ж Visegrad Fund. Подібні стипендії пропонують й інші країни, зокрема Італія.

Ну що ж, ви справді герої, якщо пройшли випробування з документами і вступом, а чого чекати далі?

Проживання

Здебільшого університети пропонують гуртожитки, досить таки хороші, порівнюючи з нашими. В Чехії це дво- або трикімнатні блоки, в кімнаті буде ще один сусід/сусідка, спільна кухня та душова. Що цікаво, гуртожиток має окрему онлайн систему, де можна бронювати пральні машинки, спортзал, кімнати відпочинку і навчання, кімнати для того, щоб сушити одяг, повідомляти про поломки і викликати майстрів, тобто все. Ми навіть холодильник попросили більший і його доставили безкоштовно. У Фінляндії, де я наразі здобуваю якраз той самий подвійний ступінь, немає гуртожитків, замість них – студентські апартаменти. Це така собі невелика, максимум двокімнатна, квартира, де в кожного своя кімната, бо фіни дуже люблять зберігати дистанцію. Теж через окремий сайт можна вирішувати усі житлові пригоди.

Вартість оренди: Прага(Чехія) – в середньому 130 євро/місяць, Болонья (Італія) – 250-350 євро/місяць, Вааса (Фінляндія) – 275-350 євро/місяць.

 Система навчання

Вам доведеться справді вчитися! Не халявити, не думати, як би списати, не надіятися на когось. Ні, тут ти уже працюєш не тільки на себе, але й на команду, тому що майже кожний викладач вимагає здачу групового проекту. Якщо у Львові ми більше теоретично працювали, то в закордонних університетах ви мусите справлятися командою над поставленим завданням, вкінці презентуючи проект всій групі. На мою думку, це класно, бо вчить вирішувати питання між різнокультурними людьми, які мають свої звички, не завжди зрозумілі іншим. Також це відтворює середовище реальної роботи в компанії, готує вас практично.

Щодо викладачів, гадаю, як і всюди, залежить від того, наскільки викладач вміє зацікавити студентів. Завжди є предмети, які не подобаються, але їх обов’язково треба пройти, але є і ті, які хочеться відвідувати. План навчання частково складається самим студентом. Кожному створюється власна інтернет-сторінка, з інформацією про предмети, оцінки, розклад, презентації та матеріали від викладачів, рейтинг серед групи та студентів попередніх років. А також окрема пошта, куди надсилають мейли про університетські події, оновлення, зміни у розкладі і так далі. Так щоби студенти не пропустили нічого і не мали причин для відмазок.

Зимова і літня сесії дають змогу тричі перескладати іспит, якщо  потрібно. У Чехії курси ведуться протягом усього семестру, а в Італії та Фінляндії – курс триває наприклад місяць, а потім відразу складаєте іспит.

Справжнє студентське життя – яке воно

Тепер можна про більш приємну частину – розваги, подорожі та вільний час. Напевне, Чехія, не беручи до уваги Польщу, найближча за духом українцям. Культура і мова дуже схожі, тому часто зустрічаються наші на вулицях Праги і знайти друзів буде не важко. Ціни на продукти харчування досить доступні, на послуги лікаря чи, до прикладу, страхування – високі. В Італії та Фінляндії життя дорожче.

Що мені подобається у Празі – це транспортна система. Доглянуті трамваї, метро, автобуси приходять за розкладом. Прага кишить туристами з усього світу, але тисняви в транспорті майже немає.

Місто за різними рейтингами вважається безпечним для проживання і воно ніколи не спить, в будь-якій годині ночі, принаймні в центральній частині, завжди людно. Велика кількість закладів, фестивалів, шопінг центрів – сумно точно не буде. З Праги легко і недорого можна дістатися до Дрездена, Відня, Будапешта, сусідніх міст Чехії – Карлові Вари і Брно.

Студенту зі знанням англійської вдасться знайти роботу чи підробіток на повний робочий день чи на часткову зайнятість, головне – не закинути навчання.

На завершення

Навчання за кордоном точно змінить тебе, змусить думати по-іншому, ти побачиш скільки можливостей навколо. Ти зрозумієш, як спілкуватися з іноземцями, будеш ділитися радостями і проблемами, дізнаєшся про інші культури, про зовсім інші світи.

У тебе будуть і важкі дні, коли універ вимагатиме все і одразу, коли годинами сидітимеш у бібліотеці, коли на вулиці банально литиме дощ, коли сумуватимеш за рідними, бо всюди добре, а вдома – найкраще. Це друга сторона тієї блискучої європейської медалі.

Віддам належне і Львівському університету, зокрема факультету економіки, який показав мені міжнародні двері, дав базу для розвитку та познайомив з крутими вмотивованими людьми. Чесно, то вже дуже скучила. Можливо, скажу трошки наївно, але я за те, щоби молодь відкривала для себе світ, надихалась на прогресивні ідеї та запроваджувала їх в вдома, в Україні.

Отож, кажіть так усьому новому, живіть на повну, виходіть за рамки можливого і просто вірте у себе, навіть якщо у вас не вірить ніхто. Сміливим завжди щастить!

 

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Дудар Оксана
Шеф-редактор ІА Дивись.info. За освітою філолог, за покликанням журналіст. Життєве кредо – журналіст завжди повинен ставати на бік слабких і скривджених. Улюблена робота – їхати у відрядження.