Що буде з українським бізнесом після внесення змін до Податкового кодексу

Заради справедливості варто зазначити, що ініціатором новацій у 2018 році виступив прем'єр-міністр Володимир Гройсман. Тепер зміни, про які писав колишній прем'єр, втілює новий парламент.

Автори законопроектів розраховують на кращий облік доходів підприємців, що користуються перевагами спрощеного оподаткування, виведення з тіні великих та середніх торговельних компаній, які зловживають спрощеною системою, а також хочуть залучити покупців до фіксації порушень при розрахунках у сфері торгівлі та послуг.

Однак не всі народні обранці підтримали нововведення. Обидва законопроекти були ухвалені завдяки голосам фракції «Слуга народу» і набрали 237 голосів «за». Депутати від інших фракцій за проекти переважно не голосували.

Зокрема представниця фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко зміни до Податкового кодексу назвала наступом на малий бізнес.

«Партія влади обіцяла боротися з олігархами, але розпочала з ФОПів і дрібних підприємців та продавців», - написала нардеп у дописі на Фейсбук.

Підприємці натомість вирішили протидіяти законопроектам та почали збирати підписи за їх скасування. Електронна петиція на сайті президента України зібрала понад 1555 голосів за три доби. В обговореннях у соціальних мережах ФОПи закликають до порозуміння.

«ФОПам доведеться підняти ціни, а тоді вони просто не зможуть конкурувати з великими мережами. Бо ті оптимізовують адміністрування та економлять на цьому. Це знищить малий бізнес», - пояснює львівська підприємиця Оксана.

Дивись.info спробувала розібратися, яких наслідків – позитивних чи негативних – законопроекти назбирають більше.

Касові апарати: що зміниться

Касові апарати (РРО - Реєстратори розрахункових операцій) зобов'язані мати підприємці, що сплачують єдиний податок і мають дохід у понад 1 млн грн на рік.

Проте є й винятки - так звана «група ризику». До тих, хто повинен мати РРО, незалежно від доходів, належать платники єдиного податку, що:

• продають товари чи послуги в інтернеті, або надають послуги доставки (кур'єрські послуги),
• торгують складною технікою, що підлягає гарантійному ремонту,
• пункти обміну валют, АЗС,
• торгують лікарськими засобами та виробами медичного призначення, надають послуги у сфері охорони здоров'я,
• торгують ювелірними виробами,
• торгують уживаними товарами,
• працюють у сфері громадського харчування,
• надають туристичні послуги або послуги з бронювання,
• надають готельні послуги,
• торгують запчастинами до авто.

Зміни до законів передбачають, що замість РРО, підприємці можуть використовувати ПРРО (Програмні реєстратори розрахункових операцій). Це програма, яку можна встановити на звичайний смартфон, і використовувати як альтернативу класичному РРО.

«Для клієнта фактично нічого не зміниться, - пояснює очільник маркетингової агенції Юрій Буділов. Завдання клієнта – розрахуватися за товар чи послугу. Натомість у підприємця тепер стоїть завдання: звітуватися за кожну транзакцію перед Податковою. Не вийде обдурити податкову і далі стверджувати, що маєш менше мільйона обігу на рік. У нас купа ресторанів, які мають 400 посадкових місць, працюють за цією схемою».

Кешбек для стукачів

Норма «1073» узаконює так званий «кешбек» - можливість покупця поскаржитися до контрольних органів щодо невидачі чеку чи його невідповідності вимогам закону і отримати винагороду.

У суспільстві вже охрестили цей проект – законом для «стукачів».

«Запровадити «кешбек» - це створити ще один спосіб контролю за бізнесом через використовування споживачів-стукачів. Хто подасть скаргу на роздрібного торговця - отримає компенсацію частини штрафних санкцій», - обурюється Юлія Дроговоз, віце-президент Української спілки промисловців та підприємців.

Натомість Юрій Буділов апелює до збагачення держскарбниці: «Якщо продавець не надав чек, то будь-який громадянин може отримати 100% компенсацію своєї покупки. Виходить, що покупець отримує і товар, і компенсацію за товар. При цьому підприємець сплачує 150% компенсації за товар. Тобто 100% він компенсує покупцю і ще 50% державі. Якщо з боку  контролюючих органів робота буде проведена правильно, то ми отримаємо величезні надходження до бюджету».

Хоча ініціатори законопроектів і не призводять у числі аргументів на користь документів бажання поповнити бюджет, це побічно звучить за рахунок заявленої детінізації обороту готівкових коштів. Власне, одним з постійних докорів чиновників до малого бізнесу є використання його в схемах великого бізнесу з мінімізації податків.

Між тим, за результатами дослідження Інституту соціально-економічної трансформації та Центру соціально-економічних досліджень CASE-Ukraine, сукупні втрати бюджету від використання схем з ФОП, наприклад, оформлення штатного працівника приватним підприємцем або заниження оборотів, оцінюються в 6-9,5 млрд грн у рік. Водночас тільки на маніпуляціях з ПДВ експерти оцінюють втрати в 7-9 млрд грн, контрафакт – від 10 до 12 млрд, рекордною залишається контрабанда – 63-93 млрд грн.

Чек на  ̶к̶а̶с̶у̶  гаджет

Найзапекліші суперечки під час обговорення законопроекту стосувалися відмови від паперових чеків у випадку, коли підприємець вирішить перейти на програмний РРО. Адже чек – це єдиний фізичний доказ здійснення покупки.

На думку голови комітету з фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, цю проблему можна вирішити тільки у  тому випадку, якщо всі підприємці встановлять принтер.

Якщо підприємець не купить касового апарату, бабуся-покупець повинна мати смартфон, щоб отримати чек.

Натомість представниця фракції «Батьківщина» вважає, що такий шлях не можна назвати альтернативним.

«Пан Гетьманцев каже, що ми просимо підприємців купити принтер. Але він не сказав іншого: в іншому разі ми просимо бабусю купити смартфон, – пояснює Ольга Бєлькова. – Тому що у разі, як він обрав програмний РРО, який видає лише QR-код, це означає, що у бабусі має бути смартфон».

Економіст з «Українського інституту майбутнього» Данило Монін вважає, що у такому випадку у підприємців не залишиться іншого виходу, як придбати касовий апарат.

«Це явне ускладнення адміністрування + додаткові затрати на касові апарати, - вважає економіст. -  Працювати із програмним забезпеченням на смартфоні можна тільки у випадку, коли в тебе незначна поточна робота з клієнтами. Натомість якщо на підприємстві безперервно тривають транзакції з купівлі-продажу, формувати чек на телефоні – проблематично і довго. Або інший варіант: бізнес буде ігнорувати вимоги фіскальної служби, допоки зможе це робити».

Робочі місця, монополісти і ріст цін

«Коли підприємці почнуть сплачувати до Фіскальної служби 5% вартості товару, то одразу піднімуть ціну у продажу на ці 5%. Але вони не бояться зростання цін, - передбачає поведінку підприємців Юрій Буділов. - Підприємці бояться, бо знають, що не встоять поруч із мережевими структурами, у яких менше витрат на адміністрування, на утримання, які оптимізують свої бізнес-процеси».

Натомість економіст Данило Монін поруч із поповненням державної скарбниці до ймовірних наслідків податкових змін відносить занепад малого бізнесу, втрату робочих місць, підвищення цін та узурпацію ринку монополістами.

«Уявіть, що існує велика торговельна мережа і невеличка крамниця. Крамниця не має широкого асортименту і розгалуженої системи адміністрування, тому намагається привабити покупця порівняно нижчими цінами, бо економить на сплаті податків. Якщо малий та середній бізнес почне сплачувати ті самі податки, що і великі торговельні мережі, то втратить конкурентоспроможність. У результаті малі підприємці опиняться на межі виживання. Якщо вони почнуть закривати бізнес, звільнять працівників – економіка від цього точно не виграє. Натомість монополістам і великим торговельним мережам ця ситуація вигідна: хоч вони і сплачують податки, зате постачання їм обходиться суттєво дешевше завдяки придбанню великого обсягу товарів».

Що далі?

Станом на зараз два законопроекти щодо детінізації підприємств схвалені у першому і другому читанні Радою та очікують розгляду спікером ВР Дмитро Разумковим та президентом України Володимиром Зеленським. Однак 23 вересня представники фракції «Європейська солідарність» зареєстрували постанову №1073-П «Про скасування рішення Верховної ради України від 20.09.2019 року» щодо вищезгаданого законопроекту.

Постанову було передано на розгляд керівництву Верховної Ради. Поки щодо неї не ухвалять відповідного рішення, ні спікер, ні президент не можуть підписати законопроект.

«Реформи до Податкового кодексу потрібні. Однак податки – це компроміс між державою та підприємцем. А якщо підприємства будуть занепадати, держава втрачатиме робочі місця, монополісти отримають владу на ринку – хіба це компроміс?», - пояснює суперечності Данило Монін.

Ірина ЯКИМ