Гаряче цинкування у ЛОДА. Чергова зустріч щодо будівництва заводу не увінчалася компромісом

Попри те, що на ньому були усі зацікавлені сторони, результат дискусії, яка тривала понад годину, майже нульовий. Більшу частину зустрічі сторони обмінювалися взаємними звинуваченнями.

На круглий стіл, окрім керівництва ЛОДА, прийшли народні депутати Наталія Піпа та Галина  Васильченко, мер Винників Володимир Квурт, представники ГО «Час діяти спільно»  та «Сила Винників», а також засновник і керівник майбутнього заводу Зіновій та Юрій Карпінські.

Зустріч почалася з категоричних заяв активістів до представників майбутнього заводу.

«Ми просимо провести масштабні громадські слухання, де були б представники усіх дотичних громад. З дня на день може бути блокада вашого заводу і ніхто людей не стримає, – заявила одна з активісток. – Ви можете побудувати завод, але працювати вам не дадуть».

Як запевнив юрист Андрій Палюх, справа дійде до суду, адже контролюючі державні органи не дослідили чи належно документи подав забудовник.

Вимагаємо, щоби була проведена комплексна експертиза, яка б встановила чи підтвердила 300-метрову санітарну зону, бо при таких обсягах виробництва вона має бути не менше кілометра. Вони ж кажуть 300 метрів, але це не підтверджене жодною експертизою. Ми вважаємо, що у Винниках може скластися надзвичайна техногенна ситуація. Нам ніхто не надав відповідей щодо  безпечності водогону, який проходить у межах цієї санітарної захисної зони у 300 метрів, а це водопостачання трьох районів Львова. Крім цього, громада Винників не приймала участь в обговоренні впливу на довкілля», – заявив юрист.

За його словами, громадськість просить Мінекології, Держкомзем, ДАБК прислати своїх представників, щоби вони дослідили документи, які подав завод і дали оцінку діям посадовців, які  надавали дозволи на будівництво, а також призначити стратегічну екологічну оцінку заводу. На це час будівництво має бути призупинене.

«Забудовник не хоче чи не може довести нешкідливість цього виробництва, а значить громада не  може його допустити біля своїх домівок», – заявив Володимир Квурт.

У відповідь засновник заводу Зіновій Карпінський заявив, що саме Квурт є організатором «атаки» на нього.

«Всі, хто перевіряв, підтвердили повну законність будівництва, просто нагнітається ситуація людей залякали. Громадські слухання організовували не ми, а були б вони у Винниках, то прийшло б лише кілька людей», – заявив він.

Директор схожого заводу у Стрию Юрій Карпінський намагався переконати мешканців, що майбутнє виробництво не становитиме для них жодної загрози.

«Технології гарячого цинкування вже понад 170 років і вона дуже поширена за кордоном. Технологія полягає в тому, що до нас привозять «чорні» вироби, ми їх очищаємо і занурюємо у ванну з розплавленим цинком на 6 хвилин. Це просто обробка металу. На нашому підприємстві можуть статися дві речі. Прогоріти ванна цинкування – якщо є пошкодження, цинк витікає з ванни і відразу застигає, і для цього під ванною є спеціальний вихід, датчики, які відразу виключають пальники. Може також бути пошкодження ванни травлення, де є кислота – для цього під ванною є спеціальний приямок. Кислота не може потрапити за територію заводу. Потім приямок  заварюємо назад і відкачуємо розчин. На цьому проблема вирішена», – розповів директор заводу.

Він наголосив, що надзвичайних випадків на стрийському заводі не було, а за кордоном це велика рідкість, крім цього, конструкція приміщення буде захищена від можливої пожежі.

«Раз на квартал ми робимо відомчий контроль – замовляємо ліцензовану організацію,  яка робить заміри і контролює повітря у робочих зонах, а раз на рік контролюємо повітря на зовнішній санітарній зоні», – додав Юрій Карпінський.

Водночас кандидатка фармацевтичних наук Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького Зофія Кубрак заявила, що у процесі виробництва у повітря потраплятимуть шкідливі речовини, які можуть призвести до так званої «цинкової лихоманки».

На це представники заводу запевнили, що усі викиди потраплятимуть у фільтр, а про «цинкову лихоманку» вони взагалі ніколи не чули.

«На заводі в Стрию люди працюють вже 12 років», – заявив Юрій Карпінський.

Він додав, що у Німеччині є близько 160 таких заводів, а деякі розташовані за 200 метрів від житла.

Юрій Карпінський також провів презентацію, як працюватиме майбутній завод, акцентуючи на тому, що він відповідає усім європейським нормам. Втім, це мешканців не переконало.

Зі свого боку представники заводу відкинули пропозиції перенести виробництво в інше місце або перепрофілювати саму споруду.

«Яка гарантія, що в інше місце теж не прийдуть активісти і не заблокують будівництво. Приміщення будується суто під це виробництво і його важко під щось перепрофілювати, воно вдвічі чи втричі дорожче, ніж  приміщення під магазин чи інше виробництво. Це спеціальна висотність, навантаження. Це буде все одно, що літаком орати поле», – заявили представники заводу.

Зрештою голова ЛОДА покинув зустріч запропонувавши перед тим створити онлайн-платформу, щоби звузити коло проблемних питань.

Робоча група, яка досліджувала зауваження громадськості, усі пункти опрацювала, однак є потреба у конкретизації та деталізації деяких нюансів, зокрема екологічних, технологічних тощо.

«Процес зайшов достатньо далеко. Була робоча група, яка встановила, що довільні документи, які вимагаються, були і що є зауваження громадськості. Пропоную створити онлайн-платформу щодо зауважень, які виникають під час цього процесу. Я сьогодні чекав на більш конструктивну дискусію і конкретне обговорення. Тобто конкретні застереження і конкретні відповіді на них. Коли так буде, то поле застережень буде звужуватися і процес піде швидше. Те, що залежало від ЛОДА, ми вже зробили», – заявив голова ЛОДА і полишив круглий стіл.

Єдиним, до чого домовилися учасники зустрічі після цього, був намір створити  групу з активістів та чиновників, які відвідають завод у Стрию, щоби побачити, як він працює і зробити власні висновки.

Володимир ГАЛЕЧИК