78-мі роковини трагедії Бабиного Яру: одного з найбільших злочинів Голокосту у світі

29 вересня — день пам'яті жертв Бабиного Ярого — одного з найбільших злочинів Голокосту у світі. Бабин Яр — це непроговорена травма про вбивство двічі — фізичне нацистами, а згодом вбивство пам'яті комуністами.

В 1941 році, тут, на розі вулиць Дегтярівська та Мельникова (нинішня - ім.Юрія Іллєнка) окупаційна німецька влада наказала зібратися євреям міста Києва. 29-30 вересня 1941 року понад 33 тис. євреїв було розстріляно нацистами у Бабиному Яру. Всього жертв Голокосту було понад 120 тис. - масові розстріли євреїв тривали до визволення Києва.

Мешканці міста не знали, що там відбувається. Бабин Яр – це околиці міста. Причому така околиця, що там дуже сильно посічена місцевість. Там пагорби. Тобто, навіть мешкаючи поряд, не завжди будеш чути навіть постріли. Плюс, свідчення говорять, що там голосно грала музика, аероплан літав. Там були сотні солдатів, які щось робили. Плюс, був периметр оточений. І в цьому оточенні стояли сотні солдатів, тримали периметр, щоб ніхто не знав, що там відбувається. Після першої ночі розстрілів, 29 вересня, декільком людям вдалось втекти. Але навіть ті, хто втекли, вони не ходили по місту і не розказували, що їх там розстрілювали. Вони ховалися і нікому нічого не говорили. Відповідно, інформації було обмаль.

Виконавці злочинів цих – німці переважно. Це була таємниця, це були спецзагони, які виконували спеціальну місію. Вони не ходили й не розказували. У декого з них був стрес, вони там пиячили бо після «акції» їм видали шнапс.

Тому не можна стверджувати, що всі у місті знали про цей злочин знали, що німці привели євреї в місце, де є залізничні станції, і всім сказали, що вони їх там будуть реєструвати та кудись відправляти. А там неподалік була Лук’янівська товарна станція. Тому, відповідно, однозначної інформації не було.

"Сьогодні для українців пам’ятна дата. 78 років тому у київському урочищі Бабин Яр нацисти масово розстріли мирних громадян. Це одна з найтрагічніших сторінок нашого минулого", - сказав президент України Володимир Зеленський у офіційному зверненні, опублікованому на сайті глави держави.

Факти про трагедію

1. Перший розстріл у Бабиному Яру відбувся 27 вересня 1941 року, коли було вбито 752 пацієнта психіатричної лікарні ім. Івана Павлова. Вона була безпосередньо біля Яру. Точне місце розстрілу невідомо.

2. 27-28 вересня на стінах будинків, огорожах і стовпах з'явилися оголошення з текстом українською, російською і німецькою мовами. У оголошенні йшлося, що всі євреї Києва і його околиць повинні з'явитися 29 вересня до 8 години ранку на ріг Мельникова і Дегтярівської вулиць. Люди були повинні взяти з собою документи, гроші, цінні речі, а також теплий одяг, білизну тощо.

"Хто з євреїв не виконає цього розпорядження і буде знайдений в іншому місці, буде розстріляний", - було сказано в оголошенні.

3. Масові розстріли тривали 5 днів, з 29 вересня до 3 жовтня 1941 року. Потім, протягом двох років окупації у Бабиному Ярі розстрілювали та ховали інших жертв гітлерівського терору, серед яких були українські націоналісти, роми та радянські військовополонені.

4. Точне число жертв залишається невідомим. У 1946 році на Нюрнберзькому процесі наводилася оцінка - близько 100 тисяч загиблих. Такі дані були у звіті радянської комісії розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва.

За німецькими документами (звіти каральних підрозділів), у перші два дні масових розстрілів було вбито 33 тисячі євреїв.

5. Розстріли 29 та 30 вересня в Бабиному Яру виконувала зондеркоманда 4а айзнатцгрупи С під керівництвом штандартенфюрера СС Пауля Блобеля за підтримки 45-го і 303-го батальйонів німецької поліції.

Зондеркомандами називалися каральні підрозділи гітлерівців, яким було доручено знищення євреїв, ромів та радянських військових комісарів.

6. У деяких публіцистичних статтях є поширеною міфологема про те, що трагедія Бабиного Яру була спровокована вибухами на Хрещатику, які сталися у перші дні окупації.

Дійсно, радянськими диверсантами 24 вересня 1941 року на Хрещатику були підірвані будинки, в яких розташовувалися представники окупаційної адміністрації. Вибухи і пожежі продовжилися в наступні дні, було знищено близько 940 житлових і адміністративних будівель. У звіті представника імперського міністерства окупованих східних областей від 5 жовтня 1941 року говорилося, що без даху над головою залишилися десятки тисяч осіб.

Вибухи на Хрещатику були проявом сталінської тактики "випаленої землі".

Однак, вони не могли спровокувати гітлерівську акцію знищення. Бо такі саме акції відбувалися ще з червня 1941 року в сотнях інших українських, білоруських, литовських чи латвійських міст. Акція у Бабиному Ярі стала однією з найбільших у етапі геноциду, який отримав назву "Голокост від куль".

Якщо на заході та в центрі Європи гітлерівці знищували євреїв у гетто та концтаборах, то на сході Європи була інша тактика — масові розстріли.

7.  Розстріли продовжувалися і після жовтня 1941 року.

Загалом у Бабиному Яру загинув 621 український націоналіст. Тут обірвалося життя української поетеси, члена Організації українських націоналістів (мельниківці) Олени Теліги та її чоловіка Михайла.

У Києві вшанували Маршем пам'яті розстріляних у Бабиному Яру. Кілька сотень киян пройшли Маршем пам'яті, висловлюючи таким чином шану пам'яті.

На Марш пам'яті вийшли молодь, учні кількох шкіл Києва та небайдужі громадяни.

Учасники маршу пройдуть тим шляхом, яким 78 років тому йшли мешканці Києва, до Менори, яка встановлена в історико-меморіальному заповіднику Бабин Яр.

Бабин Яр – це символ світового значення. Це місце, в якому було найбільше одномоментно розстріляно людей, бо, наприклад, в Аушвіці значно більше, але це протягом довгого і тривалого часу. А так, щоб одномоментно розстріляти стільки людей, – це просто хрестоматійний злочин.