Віри, Надії, Любові та їх матері Софії: все про свято
Сьогодні, 30 вересня, християни східного обряду вшановують пам'ять святих мучениць Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії.
Історія свята
Трагічна історія цієї родини розгорталася у ІІ столітті нашої ери у Римі. Там вдова Софія жила разом із трьома доньками – 12-річною Вірою, 10-річною Надією та 9-річною Любов’ю. Більшість тогочасних римлян були язичниками, проте Софія були християнкою і так виховувала власних дітей. У 137-му році почалися жорстокі переслідування християн. Тоді матір із доньками кинули за ґрати, а потім відправили на суд імператора Адріана.
Він зажадав, аби сім’я зреклася християнської віри. Проте вони не відмовилися від своєї віри. Тоді Адріан наказав катувати дітей і дівчатка загинули на очах рідної матері. Саму Софію не піддавали тортурам, жінка поховала своїх дітей, два дні не відходила від їх могили, а на третій померла.
Церква зарахувала Софію разом із дочками до лику святих. Мощі мучениць від 777 року покояться в Ельзасі, у церкві Ешо. А на їх честь відзначають свято. Цього дня вітають із іменинами жінок, які носять імена святих.
Повір'я
За традицією, на 30 вересня не планували весіль та заручин, хоча цей день був сприятливим для сватання. Навіть приказка була: «На Віру, Надію, Любов сватаються, а на Покрову весілля грають».
Також жінкам сьогодні не бажано поратися по господарству. Краще присвятити день молитві до заступниць.
Прикмети:
- Якщо у цей день гримить грім - значить, зима буде пізня, а осінь збережеться тепла;
- Якщо на свято видно в небі, як відлітають зграї журавлів, значить вже на Покрову прийде мороз;
- Суха погода на іменини святих мучениць означала пізню зиму, а дощова - ранню весну.
Коментарі