Закон як дишло: які лазівки ховаються у новій редакції закону «Про публічні закупівлі»

За три роки існування система електронних закупівель ProZorro зекономила державі 86 млрд грн. У середу, 16 жовтня, президент України Володимир Зеленський підписав зміни до закону «Про публічні закупівлі».

Нова редакція закону покликана зменшити ймовірну корупційну складову  проведення тендерів, убезпечити замовників і виконавців від взаємних ризиків і захистити державу від збитків. Зміни передбачають зростання відкритості у проведенні тендерів, унеможливлення корупційної складової і, як наслідок, збільшення надходжень до держскарбниці.

Дивись.info пробувала розібратися, чи вдалося авторам оновленого законопроекту ліквідувати всі ризики у проведенні публічних закупівель або недобросовісні учасники тендерів таки отримають поле діяльності для корупційних схем.

Хоча системна реформа тендерного процесу ProZorro і стала потужним революційним інструментом боротьби з корупцією в Україні, однак не унеможливила хабарних ризиків докорінно. Торік український підприємець у сфері текстильного бізнесу Олександр Соколовський нарахував 25 способів, як обійти ProZorro.В червні 2018 року співзасновник видання «Наші гроші» Юрій Ніколов привів 30 способів, як це зробити.

Тобто поки центральна влада звітує про економію мільярдів завдяки проведенню державних закупівель на ProZorro, щодня на державних підприємствах, відомствах, у містах та містечках чиновники масово організовують перемогу на торгах обраним фірмам.

Серед найпопулярніших способів, як обійти систему публічних закупівель: зміна ціни договору за допомогою підписання додаткових угод; закупівлі на суму менше 200 тис. грн, передбачених законом; та змова учасників.

Аномально низька ціна

Найчастіше недобросовісні підрядники вдавалися до цінового демпінгу – свідомо занижували ціни під час розіграшу тендеру з метою розширити фінансування подальшими договорами. Таким чином можна було виграти тендер на зручних для держави умовах, а потім додатковими документами розширити норму фінансування: прописати здорожчання товару чи послуги.

Боротися з маніпуляціями щодо зміни ціни договору автори оновленого законопроекту вирішили у такий спосіб: замовники отримали можливість вимагати в переможця тендеру виконання робіт або постачання товарів за суму, вказану в першопочатковому договорі. Це означає, що учасник конкурсу повинен прорахувати рентабельність і ризики напередодні конкурсу і вказати саме ці дані у тендерній документації.

Якщо раніше учасники тендерів могли домагатися додаткового фінансування на запчастини або обслуговування об’єктів, то оновлений законопроект розширює права замовника. Після проведення закупівлі підрядник не може вимагати додаткових коштів.

«Підрядник має дотриматися заявленої вартості проведення робіт, а ще – прописати у договорі тривалість життєвого циклу продукції, - пояснює голова Асоціації малого та середнього бізнесу Руслан Соболь. – До прикладу, йдеться про ямковий ремонт. Тоді виконавець має прописати у документах термін експлуатації продукції – сезон чи два сезони, щоб не сталося так: держава кошти виділила, підряднику передала, той роботи виконав, а якісного дорожнього покриття як не було, так і нема».

Допорогові закупівлі

Згідно із законом попередньої редакції, органи влади не зобов'язані проводити закупки на електронних торгах, якщо сума не перевищує 199 тис. грн для товарів та 1,5 млн грн – для робіт. Тобто товари та послуги, які не перевищують цих сум, чиновники можуть купувати в одного учасника, завантажуючи лише звіти про проведені закупки. Чиновник без проблем може замовити товар за 199 тис грн у «потрібного постачальника» без  конкуренції.

До прикладу, так сталося на початку 2017 року. Тоді шахта «Росія» державного об'єднання «Селидіввугілля» провела 14 допорогових закупівель вартістю 199 999 грн кожна. За даними БізнесЦензор, шахта купила мінеральну воду по 222 грн за одну пляшку та м'ясо по 4 тис. грн за кілограм. Постачальником була ТОВ «Виробнича фірма «Корнер-пак».

Щоб ліквідувати поле для фінансових маніпуляцій такого типу, в оновленому законопроекті прописано вимогу до замовника тендеру подавати звіти у систему ProZorro про всі закупівлі вартістю від 1 копійки.

На думку координатора з моніторингу медичних закупівель Transparency International Тетяни Руденко, зниження вартісного порогу закупівель - найважливіша правка для сфери.

«Це допоможе вивести з тіні значну кількість тендерів вартістю до 200 000 гривень. Вказані зміни ускладнять укладення договору з «улюбленим» постачальником та нададуть можливість приймати участь у закупівлях новим учасникам», - пояснює Тетяна Руденко.

Держава у виграші?

Бізнес, який переміг у тендері, матиме 24 години на виправлення незначних помилок у тендерній пропозиції. Ініціатори законопроекту пояснюють цю правку таким чином: такий механізм дозволить підприємцям не втратити тендер, а держзамовнику – зберегти найбільш економічно вигідну пропозицію. Норма має на меті усунути ймовірність відхилення пропозиції на формальних підставах — через відсутність сторінки в копії документів, неправильне оформлення довідки тощо.

Однак, на думку юриста Олексія Кота, нова редакція закону викликає переважно питання до формулювання відповідної норми.

«У статті 29 закону передбачається направлення запиту на усунення помилок у випадку виявлення «невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією». Однак не зрозуміло, що саме можна вважати невідповідністю», - констатує пан Олексій.

Підприємець Руслан Соболь теж поділяє таку думку: «Мені хочеться вірити, що невідповідності стосуються формальних зауважень. Як-от, пропущений номер сторінки у документі чи одрук у тексті. Однак важко відповісти, чи не зможе недобросовісний підрядник прописати додаткові видатки у якості виправлення неточності в документі. Принаймні, зворотнього у законі не вказано».

Ірина ЯКИМ