Дослідження показало, чи готові прихильники Порошенка і Зеленського і надалі боронити свого лідера

Про це повідомили представники організації під час прямого ефіру у четвер, 24 жотвня.

«Ми намагалися прослідкувати, чи присутні прокремлівські наративи, на скільки вони формують сприйняття аудиторії, - пояснює директор компанії Євген Мусієнко. - Зараз ми маємо завершальний період 2019 року: це формування нової Ради. Хочемо прослідкувати, чи є тенденції у використанні соціальних мереж політиками, на скільки вони формують електоральні преференції»

Про методи аналізу даних: на початку досліджень компанія Syngularex підготувала соціологічну вибірку користувачів Вконтакті, Фейсбук та Інстаграм і замірювали періоди по два-три тижні: що вони кажуть. Робили це до, під час і після виборів. Розмір вибірки: 35 тисяч користувачів Фейсбук, 1млн 300 тис користувачів ВК, декілька десятків тисяч користувачів Інстаграм. За три тижні з 29 серпня по 15 вересня у Фейсбук 35 тис користувачів написали 420 тис постів, у ВК 1 млн 300 тис написали 1 млн 700 тис постів, в Інстаграмі - кожен користувач написав 3 пости.

В першу чергу задача полягала у тому, щоб за допомогою нейронної мережі відділити інформаційний шум: дописи з котиками-песиками і все інше, що не стосується виборів. у Фейсбуці з 35 тис користувачів 8,5% осіб тим чи іншим чином писали про політику за період після виборів. Вони написали 11 тисяч постів. Хоч Фейсбук і досі заполітизований, і є мережею, де найбільша кількість людей висловлюється про політику, активність впала порівняно з передвиборчим і виборчими періодами. Тоді про політику у той чи інший спосіб писало 10% осіб.

Про поляризацію між прихильниками Зеленського і Порошенка: «У Фейсбуці така ситуація, що з часу президентських а пізніше і парламентських виборів існувала поляризація між прихильниками Порошенка та Зеленського, - пояснює журналістка та аналітикиня ГО «Internews Ukraine» Ірина Матвіїшин. - Після парламентських виборів ця поляризація перейшла у протистояння цих таборів. Фраза «Зрада чи перемога» якнайкраще демонструє дихотомію, яка виникла в суспільстві з цього приводу. Прихильники Зеленського і Порошенко високоактивні у темах, що пов'язані з Коломойським, війною на Донбасі, формулою Штайнмаєра, обміном полоненими. Така бурхлива реакція на події у парламенті об'єднує соцмережі. На Фейсбук часто порівнюють нову владу з попередньою. Прихильники Порошенка кажуть, що його президентство було кращим періодом за час існування незалежної України.

Про роль лідерів думок і колишніх регіоналів. «У «Вконтакте», незважаючи на низьку популярність політичних тем, заголовки споріднені з «диктатурою Коломойського» тримаються в топі. Також «Вконтакте» популярні проросійські наративи, - зазначає Матвіїшин. - Вони дуже жорстко висміюють нову владу і прирівнюють Зеленського до Порошенка, називаючи обох запеклими бандерівцями. Такі тендеції набули популярності в соцмережі завдяки тому, що їх експлуатували популярні лідери думок. Йдеться про Володимира Корнілова, колишнього регіонала Олега Царьова, дописувачів «України.ру». Частка лобістів проукраїнських поглядів у «Вконтакті» дуже низька. При цьому, якщо вони і є, то лобіюють більше владу Порошенка, аніж Зеленського».

Водночас Матвіїшин підкреслила, що Instagram дуже контрастує з Facebook і «ВКонтакте»: риторика користувачів цієї соцмережі стосовно всіх інформаційних приводів є нейтральною, зокрема 60,9% постів про Верховну Раду мали саме таке забарвлення. При цьому, згідно з дослідженням, тональність постів про партії «Слуга народу» (96,18%), «Голос» (94,4%) і «Батьківщина» (88,4%) була вкрай позитивною.

«В Instagram дуже багато позитиву. Так, Зеленський і «Слуга народу» заполонили весь інфопростір в Instagram, а тому в усьому потоці інформації пости про інші політсили губляться», - уточнила аналітик.

Це дослідження ГО «Інтерньюз-Україна» провела спільно з аналітичною компанією Singularex у рамках ініціативи UkraineWorld. Аналітики в період із 29 серпня по 15 вересня 2019 року дослідили 2,1 млн постів від користувачів у соцмережах Facebook, Instagram і VK, які позначили Україну як країну свого походження.