«Розстріляне Відродження»: у ці дні вшановують пам’ять жертв Сандармоху

сандармох

27 жовтня – трагічні роковини початку розстрілів української культурної, наукової та політичної еліти в карельському урочищі Сандармох – тих, кого називають «розстріляним Відродженням».

Урочище Сандармох стало одним із сумних символів Великого терору. Найбільшу групу в’язнів – 1111 осіб – розстріляли з 27 жовтня по 4 листопада 1937 року. Серед приречених на смерть громадян СРСР були й 290 українців.

Зокрема митці Лесь Курбас – фундатор нового українського театру; драматург, громадський і освітянський діяч, газетяр – Микола Куліш, Микола Зеров, Марко Вороний. Один із найталановитіших українських прозаїків Валер’ян Підмогильний, професори-історики – Олександр Бадан-Яворенко, Сергій Грушевський, Володимир Чехівський, письменник та міністр освіти УНР Антін Крушельницький.  Усі були молоді, в розквіті сил, переважно 36-50-ти років.

Також серед убитих — священик з Ватикану, який збирав дані про порушення прав людини в Радянському Союзі.

Органи НКВС, а згодом МДБ, КДБ СРСР та ФСБ РФ приховували місце масових убивств від родичів загиблих і громадськості.

Багато років існувало припущення, що людей втопили в Білому морі. Однак 1995 року зусиллями директора Санкт-Петербурзького науково-дослідного центру «Меморіал» Веніаміна Іофе в архівах Регіонального управління ФСБ РФ в Архангельську знайдено оригінали документів, зокрема «альбом» розстрільних протоколів. Відповідальним за виконання вироків і одним з безпосередніх виконавців масових убивств протягом 27 жовтня  і 1-4 листопада 1937 року був капітан держбезпеки Михайло Матвєєв, заступник начальника АГУ УНКВС Ленінградської області.

Їхні обірвані життя – не лише на совісті капітана Матвєєва, безпосереднього виконавця розстрілів (до речі, згодом також репресованого), але й на совісті тодішнього керівництва СРСР і безпосередньо Сталіна, адже саме він був одним із головних ініціаторів знищення України.

Перші репресії почалися ще в 20-их роках, але свого апогею, небаченого і нечуваного розмаху сягнули в 30-их роках. Україна була майже знищена – ані еліти, ані селянства.

27 жовтня 1997 року, у 60-ті роковини злочину сталіністів, тут уперше провели Дні пам'яті, організовані Міжнародним і Петербурзьким «Меморіалом». У них брала участь невелика делегація з України, у складі якої були Євген Сверстюк, Іван Драч, Лариса та Тетяна Крушельницькі. Вони встановили дерев'яний український хрестроботи скульптора Миколи Малишка.

2004 року Товариство української культури «Калина» коштом світового українства спорудило гранітний козацький хрест «Убієнним синам України» (автори Микола Малишко та Назар Білик).

27 жовтня 2017 року, у 80-ті роковини масових розстрілів української інтелігенції в урочищі Сандармох (27.10 — 04.11.1937), було оголошено Днем пам'яті, який відзначався в Україні на державному рівні.

Довідка

Сандормох – лісове урочище в Медвеж'єгорському районі Республіки Карелія, де на площі 10 гектарів у 1930-их роках органи НКВС розстріляли понад 9500 осіб 58 національностей. Серед жертв — переважно спецпоселенці і в'язні з Біломорсько-Балтійського каналу і Соловецьких таборів системи ГУЛАГ СРСР, а також жителі навколишніх сіл. Усього на цій території виявлено 236 розстрільних ям.

Вчора кияни вшанували біля пам’ятного хреста розстріляну українську еліту біля пам'ятника усім репресованим українцям за часів комунізму, повідомляє «Радіо Свобода». Потім вони рушили до монумента режисеру Лесю Курбасу, якого стратили у Сандармосі.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: