250 років за чотири хвилини: у Львові показали, як виглядав княжий Звенигород (відео)

Майже півроку тривала робота над створення відеоролика, у якому відтворили тривимірну модель княжого дитинця – найбільш укріпленої частини міста, де розташовувався палац, а також боярських кварталів та частини пригорода.

«Я належу до кола архітекторів, які займаються якраз дослідженням княжої доби і наші дослідження – це дослідження такого минулого, яке зникло. Ми відчуваємо брак цього минулого у нашій свідомості, брак того потужного фундаменту нашої свідомості і державності», – каже Василь Петрик, архітектор проекту створення історико-культурного парку «Древній Звенигород».

Науковець додав, що на наші візії щодо міст на кшталт Звенигорода досі має великий вплив пласт радянського уявлення про «древнерусский город».

«Такі об’єкти, як Звенигород, Галич, Теребовля та інші княжі столиці є недостатньо археологічно дослідженні. Тому візуальні відтворення робити доволі складно, для цього потрібна співпраця археологів, архітекторів, конструкторів у моделюванні архітектури і простору цього місця. Легко намалювати фантазію, яка нічим не підкріплена. Але дуже важко відтворити науково обґрунтовану конструкцію такого міста, щоби за деякий час не вийшло ніби ми щось собі вигадали. Завдяки археологам, які працювали над княжим Звенигородом, завдяки матеріалам багаторічних археологічних досліджень вдалося сформувати програму роботи, яка у ключових питаннях дозволила відтворити образ міста. Робота полягає насамперед в аналізі археологічних досліджень, доповненні ідентифікацією об’єкта, потім створення його просторової моделі», – сказав Василь Петрик.

За слова науковця, у 3D-моделі відтворили тільки ті об’єкти, які були досліджені. Але у процесі нових досліджень модель буде доповнюватися.

«Ми створили таку архітектурну візію, яка, на нашу думку, є найбільш близькою до реальності, і відтворили забудову на площі близько 25 га. Загалом же площа княжого Звенигорода з пригородами, за припущеннями археологів, могла сягати 140 га. Звенигород унікальний тим, що ми знаємо, коли він народився і коли загинув. Крім того, смерть княжого Звенигорода накладається на початок розквіту нової столиці, якою став Львів», – зазначив Василь Петрик.

Проект створений так, щоби це було цікаво як дорослим, так і дітям. Щоби сюжет міг захопити і кожен уявив собі, як народилося місто і як воно загинуло.

«У чотири хвилини ми вклали понад 2,5 століття історії міста і намагалися показати його дуже динамічно, без озвучення, щоби все було сконцентровано на образі міста, яке прожило понад 2,5 століття і було знищено ханом Батиєм. І сьогодні це є дуже цікава, загадкова, велика, але водночас невідома столиця, незважаючи на те, що археологічні дослідження були тривалі. Ми намагаємося повернути Звенигород з небуття», – зазначила Наталя Войцещук, координаторка проекту створення парку «Древній Звенигород» та керівниця проекту «Древній Звенигород: брендинг і промоція княжої столиці».

Вона додала, що було вкрай важливо створити 3D-модель на основі археологічних досліджень, тобто відтворити все, що відомо з археології.

«Я поясню, чому? Звенигородська долина є дуже велика. Це кілька сіл, і ця територія потребує археологічних досліджень. Для нас було важливо не брати масштабом, а робити там, де ми маємо достовірну інформацію про планувальну структуру. Згодом, на основі цієї відеоекскурсії ми можемо зробити 3D-екскурсію церквами. Крім того, ми маємо археологічні елементи артефактів, пов’язані із сакральною тематикою. Ми можемо відтворити повністю і деталізувати боярський квартал, який дуже добре досліджений. Оскільки йдеться про торфові грунти, збереглося дуже багато органічних елементів: рештки інтер’єрів, кольори, фрагменти столів, стільчиків, лежаків. Це все у перспективі. Ми наразі показали загальну  картину, а далі будемо деталізувати. Я вважаю, що можна згодом можна буде зробити кількагодинну екскурсію. І людина, яка буде відвідувати заповідник – парк та музей, зможе обирати те, що її цікавить», – каже Наталя Войцещук.

Науковиця вважає, що дуже важливим є залучення дитячої аудиторії так, як це роблять за кордоном, коли діти 3-4 років можуть вивчати рідну історію а допомогою іграшок, ігор, наліпок тощо.

«Тому вирішили створити щось для дітей і сьогодні презентуємо «Казку про зачароване місто»,  написану доктором наук Вірою Діонізівною Гупало. Художник – Леся Квик. А для старших є пазли. Я дуже сподіваюся, що нам вдасться запустити дитячу серію і дитячу історію Звенигорода, яка розповідатиметься для дітей і дітьми», – наголосила археолог.

Водночас була створена айдентика історико-культурного парку. Зокрема шрифт, який використовуватиметься , є автентичний. Його отримали з грамоти першої половини ХІІ століття, знайденої археологами. Леся Квик створила логотип парку, який використовуватиметься на діловій документації, а також промоцій ній продукції.

Додамо, що у вересні з’явилося розпорядження Кабінету Міністрів, яке запустить механізм створення самого історико культурного заповідника «Древній Звенигород», який має з’явитися наприкінці 2020 року.

Нагадаємо, 2018 року у селі Звенигород, що за 25 км від Львова, стартував проект облаштування першого в Україні історико-культурного парку на території пам’ятки археології національного значення. Проект переміг у конкурсі ініціатив регіонального розвитку, і на його реалізацію виділили кошти у рамках секторальної бюджетної підтримки ЄС.