дивись.info

Де взяти 354 мільйони, або Чому борги перед шахтарями ДП «Львіввугілля» ростуть з кожним днем

Де взяти 354 мільйони, або Чому борги перед шахтарями ДП «Львіввугілля» ростуть з кожним днем
Фото з архіву.

Борги із заробітної плати перед шахтарями ДП «Львіввугілля» досягли позначки у 354 мільйони гривень.  Причина – бюрократичні перепони і утворення надлишку електроенергії через закупівлю її у Росії, а відтак «Центренерго» не закуповує вугілля.

Гірники вимагають негайної виплати грошей та вирішення питання збуту вугільної продукції держпідприємства.

Учора, 12 листопада, у спільноті «Шахтарі Червонограда» з’явилося повідомлення, що працівники шахти «Лісова» у третю зміну не хочуть опускатися під землю на свої робочі місця. Вони вимагають погасити заборговану зарплату.

Знову ж таки вчора, 12 листопада, відбулася ініційована шахтарськими профспілками робоча нарада з проблемних питань. Про це повідомляється на сторінці ДП «Львіввугілля» у Фейсбуку.

Зокрема зазначається, що т.в.о. генерального директора держпідприємства Олег Акімов інформував голову ЛОДА Маркіяна Мальського про кризу, у якій опинився восьмитисячний колектив.

Кошти за реалізоване товарне вугілля від єдиного великого споживача «Центренерго» не надходять, бо немає попиту на теплогенерацію

«Заборгованість із зарплати сягає 354 мільйони гривень, через відсутність коштів не можливо ввести в роботу нові лави. Отримати гроші на погашення заборгованості з держбюджету, із «шахтарського мільярда» днями не вийде – потрібно внести зміни у статут щодо переходу у підпорядкування Мінекоенерго, а процедура перереєстрації доволі тривала. Кошти за реалізоване товарне вугілля від єдиного великого споживача «Центренерго» не надходять, бо немає попиту на теплогенерацію. Неважко прогнозувати, що через акцент держави на імпорт електроенергії з-за кордону та посилення позицій атомної енергетики почнуться проблеми зі збутом вугілля», – йдеться у повідомленні.

Фото ДП “Львіввугілля”

Ще 31 жовтня були ухвалені зміни до Держбюджету, згідно з якими на зарплати працівникам вугільної галузі додатково було виділено мільярд гривень. Як повідомляє прес-служба ДП «Львівугілля», з цих коштів держпідприємство планувало виплатити залишок зарплати за серпень, вересень, жовтень 2019 року.

«На даний час процедура реформування колишнього Міненерговугілля у Міністерство енергетики та довкілля України ще триває. ДП «Львіввугілля досі де-юре у Міненерговугілля. Розпочинати процедуру переходу без відповідного розпорядження було неможливо, хоча з боку керівництва як ДП «Львіввугілля», так і усіх вугільних підприємств держсектора, неодноразово, починаючи з серпня, були звернення щодо зміни статуту.

ДП «Львіввугілля», як і усі державні підприємства вугільної галузі, отримає бюджетні кошти, коли буде готовий новий Статут і всі відокремлені підрозділи пройдуть процедуру перереєстрації

І ось тільки 12 листопада (а не два місяці тому, як належало б) надійшов міністерський наказ – внести зміни та зареєструвати оновлений Статут. Тому наразі ситуація така: ДП «Львіввугілля», як і усі державні підприємства вугільної галузі, отримає бюджетні кошти, коли буде готовий новий Статут і всі відокремлені підрозділи пройдуть процедуру перереєстрації.

На зустрічі з главою уряду 8 листопада це питання обговорювалося, але на сьогодні якихось конкретних шляхів – як пришвидшити надходження коштів – міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель не пропонує», – повідомляють у ДП «Львівугілля».

Інше джерело надходження коштів для ДП «Львівугілля», зокрема, і вугільної галузі, загалом – це реалізація вугільної продукції. Але через те, що Україна почала закуповувати електроенергію за кордоном, утворився надлишок власної електроенергії, як наслідок – обмеження роботи ТЕС.

У ДП «Львівугілля» повідомляють: «Через те, що держава надає пріоритет виробництву електроенергії через атомні електростанції і закуповує її за кордоном, єдиний на сьогодні великий споживач нашого вугілля – «Центренерго» – працює нестабільно. Потужності з виробництва електроенергії не задіяні, з 18 блоків працює тільки три. Відповідно, «Центренерго» не отримує кошти з енергоринку і не може розраховуватися з вугільниками».

Через складну ситуацію на ДП «Львіввугілля» голова Львівської облдержадміністрації Маркіян Мальський зустрівся із прем’єр-міністром Олексієм Гончаруком.

Є шахти, які надзвичайно нерентабельні, і всі ми разом, з власних кишень дотуємо ці шахти

«Зустріч з прем’єр-міністром була ініційована Львівською обласної державною адміністрацією. Ми написали відповідного листа, в якому виклали ті шляхи вирішення проблем, які ми бачимо. Була скликана широка робоча нарада. Зрозуміло, що вугільна промисловість в Україні переживає глибоку кризу і потрібні відповідні кроки. Було запропоновано, щоби спільно напрацювати конкретний план виходу з цієї ситуації. Вже понад 20 років ми маємо проблеми у вугільній промисловості. Є шахти, які надзвичайно нерентабельні, і всі ми разом, з власних кишень дотуємо їх. Є невелика кількість копалень прибуткових і їхній досвід можна використовувати, щоби зрозуміти, яким чином побудувати краще функціонування. Наприклад, шахта «Надія» за короткий період часу з новим директором за декілька місяців змогла вийти на набагато кращий показник, ніж було до цього», – прокоментував Маркіян Мальський.

Він додав, що у промисловості наявні великі розкрадання, є дуже багато неефективного менеджменту та роздуті штати управління шахтами.

Ми всі повинні працювати над тим, щоби наші шахти працювали ефективніше, тому що так, як вони працюють на сьогоднішній день, – це чистий мінус для країни

«Прем’єр чітко наголосив, що потрібно розробити такий план, який буде узгоджений з усіма учасниками цього процесу. Припускаю, що можливі певні скорочення і перепрофілювання. Ми всі повинні працювати над тим, щоби наші шахти працювали ефективніше, тому що так, як вони працюють на сьогоднішній день, – це чистий мінус для країни. І я думаю, що нам потрібно визначити ті шахти, які, можливо, потрібно закрити, шахти, в які потрібно інвестувати кошти, і брати приклад з тих шахт, які показують успішний результат», – наголосив голова ЛОДА.

Маркіян Мальський запевняє, що уряд у курсі ситуації, і кошти найближчим часом будуть скеровані людям.

«Зрозуміло, що проблеми у бюджеті є, тому що постійно виникає питання заборгованості заробітних плат. Водночас ця заборгованість не є такою, якою вона була на початку 90-их чи перед двотисячними. Зрозуміло, що всі хочуть отримувати кошти своєчасно. Усі працюють у Кабінеті Міністрів над тим, щоби якнайшвидше повернути ці гроші. Сподіваюся, що максимум два-три тижні, і люди отримуватимуть вже якісь кошти», – пояснив Маркіян Мальський.

За його словами, є розрахунок, який умовно показує рентабельність і вартість вугілля на державних шахтах України, яких є близько 60-ти.

«Ці цифри дуже сильно відрізняються. Тому, думаю, що тут математика досить проста. Ті шахти, які є глибоко нерентабельні, їх потрібно насамперед закривати і тільки тоді відштовхуватися від того, що робити з іншими. З одного боку, галузь є перспективна, в неї можна інвестувати, і якщо використовувати сучасне обладнання, то собівартість вугілля буде значно нижча. Тому, я думаю, просто потрібен чіткий менеджерський підхід з урахуванням думки людей, які безпосередньо там працюють. І якщо якісь скорочення і будуть, то, зрозуміло, із чітким планом перепрофілювання цих працівників, які б могли реалізувати себе в інших сферах», – резюмував Маркіян Мальський.

Натомість народний депутат, голова підкомітету з питань вугільної промисловості ВР Михайло Бондар вважає, що ще однією з проблем, які лежать в основі ситуація, котра склалася у вугільній промисловості – конфлікт між Коломойським та Ахметовим.

Маючи підтримку у нинішньої влади, Коломойський протягнув поправку про імпорт електроенергії з Росії. Це дає йому можливість поховати вугільну галузь

«Почнемо з того, що йде війна між Коломойським та Ахметовим. Один одного хоче увігнати у боргові зобов’язання і, відповідно, маючи підтримку у нинішньої влади, Коломойський протягнув поправку про імпорт електроенергії з Росії. Це дає йому можливість поховати вугільну галузь. Тому що надлишки вугільної продукції залишаються на складах, «Центренерго», де теж працюють люди Коломойського, не закуповує їх. Як наслідок, державні вугільні підприємства несуть збитки.

Незважаючи на те, що ми проголосували у Верховній Раді зміни до Держбюджету на 2019 рік, яким передбачено мільярд гривень на погашення заборгованості із заробітної платні, знову ж таки у турборежимі нова влада забула, що статути державних підприємств підпорядковані Міністерству енергетики, а на даний момент вже створили інше міністерство – енергетики та захисту навколишнього середовища, тобто такий собі гібрид. І я не знаю, як вони зараз намагаються вирішити цю проблему, щоби направити кошти на погашення боргів із зарплати? Наскільки я розумію, що, можливо, будуть відкриті нові рахунки, щоби скерувати кошти на держпідприємства. Але якщо Держказначейство не дозволить цього, тоді залишається одне – чекати, коли внесуть зміни у статути і затвердять їх. Це тривалий процес. Тому доведеться чекати ще десь місяць. Тобто людей, які щодня, ризикуючи життям, спускаються під землю, щоби добути енергетичний продукт для держави, загнали у такі рамки, що вони кожного дня телефонують мені. І дзвонять навіть не чоловіки, а їхні дружини з плачами, що робити і як вижити, тому що їм нема за що відправити дітей у школу?» – сказав Михайло Бондар.

Однак, на думку депутата, є вихід із непростої ситуації.

«Вихід є один і його пропонували вже не одноразово. Раз вкласти у шахти, модернізувати їх, залучити інвесторів, які готові інвестувати в українські шахти і знизити собівартість вугілля за рахунок новітніх технологій. Відповідно, вийти на беззбитковість, щоби шахти могли сплачувати і єдиний соціальний податок, і за електроенергію, і самим заробляти на зарплатню. Тому що шахта – це не бюджетна установа, а підприємство, яке видобуває продукцію і за яку отримує кошти», – резюмував народний депутат.

Тим часом напружена ситуація не лише на ДП «Львіввугілля», а також готові вдатися до протестів гірники ДП «Первомайськвугілля», ДП «Мирноградвугілля» тощо.

Оксана ДУДАР

 

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.