Закон про ринок землі: що зміниться для аграріїв

moratoriy-prodazha-zemli
Фото з відкритих джерел.

Сьогодні Верховна Рада у першому читанні проголосувала за законопроект №2178-10 щодо продажу сільськогосподарської землі. Як наслідок, країною прокотилася низка протестів, а сам закон підтримала лише партія «Слуга народу». Ба, більше, «Батьківщина» оголосила про перехід в опозицію.  

 

Нагадаємо, Земельний кодекс, який закріпив гарантії права власності на землю, був ухвалений ще 2001 року. Одночасно із цим ввели тимчасову заборону на відчуження земель сільськогосподарського призначення. З того часу парламент щороку продовжував мораторій на продаж землі, пояснюючи це відсутністю повної законодавчої бази, яка б дозволила відкрити ринок.

Востаннє мораторій був продовжений 2018 року.

Законопроект викликав дуже палкі суперечки, тож ІА Дивись.info звернулася до експертів, щоби поцікавитися їхньою думкою про те, що зміниться для аграріїв з відкриттям ринку землі і які плюси та мінуси має документ.

Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук вважає, що на даний момент аграрні підприємства землю орендують. Орендна плата низька, і це дає можливість аграріям мати достатньо високу прибутковість та успішно розвиватися.

Щоб уникнути зростання орендної плати та не втратити орендовані землі, аграріям доведеться викуповувати землю

«З впровадженням ринку землі орендна плата суттєво зросте, що призведе до падіння рентабельності аграрних підприємств та зниження конкурентоспроможності вітчизняної продукції. Щоб уникнути зростання орендної плати та не втратити орендовані землі, аграріям доведеться викуповувати землю. При цьому підприємства змушені будуть вилучити кошти з обороту та скоротити інвестиції, щоби зібрати кошти на викуп землі. Тобто запровадження ринку землі створить величезні проблеми для аграрного сектору, буде скорочуватися виробництво, знижуватися інвестиції, зросте собівартість продукції», – каже Олександр Хмелевський.

Експерт не бачить плюсів у запропонованому законопроектів, натомість виявив там низку недоліків.

«З мінусів – це можливість окремим людям та підприємствам скупити сотні тисяч гектарів. Фактично 200 чоловік (а серед них можуть бути підставні та пов'язані особи) можуть скупити всі сільськогосподарські землі в Україні. 13 чоловік зможуть скупити область. Уряд, запропонувавши такий закон, знищує перспективи для розвитку фермерських господарств. Ставка робиться на великі агрохолдинги та різного роду інвестиційні фонди, які будуть скуповувати землю не для обробки, а для перепродажу і здачі в оренду.

Єдина можливість забезпечити розвиток села – це масове створення фермерських господарств

Діяльність агрохолдингів завдає величезної шкоди економіці, оскільки вони спеціалізуються в основному на вирощенні зернових культур та експорті їх за кордон. Такі роботи повністю механізовані. Достатньо загнати на поле одну механізовану бригаду, щоб обробити тисячі гектарів. Тобто така діяльність не створює робочі місця. Агрохолдинги не вкладають кошти в розвиток інфраструктури села, не розвивають переробну промисловість. При нинішньому домінуванні агрохолдингів села будуть занепадати, а селяни бідніти. Єдина можливість забезпечити розвиток села – це масове створення фермерських господарств. Такі господарства змогли б забезпечити роботою мільйони селян, вирощувати більш дорогу продукцію, як-то овочі, фрукти, ягоди, розвивати тваринництво. Таким чином селяни стали б заможними. Але для цього ринок землі не потрібний. В багатьох країнах фермерські господарства успішно працюють на орендованих землях», – зазначив пан Хмелевський.

Натомість адвокат АО «КВАДРА ПРАВО» Костянтин Падалка серед плюсів вбачає можливість залучення іноземних інвестицій і руйнування тіньових схем.

«Плюси – це формування легального ринку землі. Зараз він фактично існує, проте угоди відбуваються за різними тіньовими та умовно тіньовими схемами. Залучення іноземних інвестицій. Відкриття можливості  придбання земельних ділянок сприятиме збільшенню іноземних інвестицій — можливо, очікувати розвиток об’єктів інфраструктури на придбаних ділянках. А також збільшення обсягу інвестицій сприятиме зростанню рівня безпеки. Для інвесторів буде важливим питання збереження їх активів», – каже Костянтин Падалка.

Водночас правник пояснює, що ті ж іноземні інвестиції можуть обернутися і негативом.

Відсутні гарантії того, що будуть реально працювати запропоновані в законопроектах механізми, які передбачають заборону концентрації великої кількості землі в одного власника

«Зворотна сторона надходження іноземних інвестицій — ризик того, що великі капітали поглинуть українські землі. Не секрет, що питання подолання продовольчої кризи є одним найважливіших у наступні десятиліття. За таких обставин родючі землі стануть активом, цікавим для найбільш гравців ринку. Серед мінусів – перешкоди в придбанні землі для маленьких та середніх фермерських господарств. Умови кредитування в розвинутих країнах є набагато більш сприятливими, відповідно фермерське господарство з іноземними інвестиціями може мати суттєву стартову перевагу. Формальність норм щодо заборони концентрації. Відсутні гарантії того, що будуть реально працювати запропоновані в законопроектах механізми, які передбачають заборону концентрації великої кількості землі в одного власника. В дійсності можуть бути винайдені  варіанти того, яким чином формально обійти заборону. Серед негативів – робота реєстрів і реєстраторів. Суттєва частина скарг бізнесу щодо рейдерства пов'язана з неправомірними діями щодо відомостей з державного реєстру прав на нерухоме майно або реєстру юридичних осіб. Для повноцінного функціонування ринку землі держава має забезпечити захист права власності», – резюмував Костянтин Падалка.

Натомість доктор філософії права, керуючий партнер юридичної фірми «Горецький і партнери», експерт з законодавчих питань Олег Горецький каже, що нині у нашій державі виникає багато спірних питань стосовно обігу земель сільськогосподарського призначення, а також відсутній консенсус щодо шляхів вирішення проблеми земельної реформи.

«Після відкриття ринку сільськогосподарських земель продаж і купівля буде дозволена громадянам України, українським юридичним особам, територіальним громадам та державі. Обмеження при покупці буде стосуватися розміру придбання земельної ділянки, а саме: в руки одного покупця можна отримати не більше 15% земельного фонду області і 0,5% території України. Тобто якщо у власника виникне бажання відразу продати всю земельну ділянку, яка становитиме більшу відсоткову частину, ніж це дозволено державою, то даний продаж неможливо буде провести.

Прем'єр-міністр Олексій Гончарук зазначив, що країна гарантуватиме право на первинну покупку тим, хто зараз орендує земельну ділянку. Так само запевнив, що надаватимуть фінансову допомогу фермерами при покупці землі. Вони матимуть право на викуп ділянки з розстрочкою платежу до 5 років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земель без проведення спеціальних торгів. Тому що реалізація державного земельного фонду повинна буде проводитися виключно через аукціони на публічних торгах, де всі учасники матимуть рівний доступ до них.

Представники Всеукраїнської аграрної ради запевняють, що вищезазначені зміни становлять пряму загрозу національній безпеці України. Зокрема документ допускає купівлю землі сільськогосподарського призначення юридичними особами, засновниками яких є іноземні громадяни, що суперечить ст. 13 Конституції України, в якій ідеться про те, що земля є власністю українського народу. Вони вважають, що запровадження продажу земель сільськогосподарського призначення в Україні повинно прийматися виключно на всеукраїнському референдумі», – коментує Олег Горецький.

Малий та середній бізнес нашої країни не зможе конкурувати з іноземними громадянами

І додає, що питання щодо інвестування має як позитивний, так і негативний аспект.

«Безумовно це призведе до зростання економіки країни, ВВП збільшиться на 1,5%, а то і на 2% в рік. Як відомо, купівля значної частини сільськогосподарських земель відбувається іноземними виробниками біопалива. Вони завжди в пошуках нового джерела сировини, внаслідок чого виснажується ґрунт, тому при виході на український земельний ринок іноземних громадян, можуть виникнути труднощі стосовно подальшого стану землі, а також щодо конкуренції. Проблемою може слугувати те, що малий та середній бізнес нашої країни не зможе конкурувати з іноземними громадянами», – зазначив експерт.

Він вважає, що скасування заборони на продаж сільськогосподарських земель відкриє пряму дорогу для рейдерських захоплень на фермерів.

Оксана ДУДАР

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: