Помер заньківчанин, лауреат Шевченківської премії Мирон Кипріян

кипріян

Помер головний художник Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької Мирон Кипріян. Про це на своій сторінці у Фейсбуку повідомляє Національний театр ім. М. Заньковецької.

Помер головний художник Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької Мирон Кипріян. Про це йдеться на сторінці Національного театру ім. М. Заньковецької.

«Адміністрація театру з великим смутком повідомляє про смерть Мирона Кипріяна, головного художника театру ім. М. Заньковецької, народного художника України, лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка, лауреата премії імені В. Клеха (США)», - йдеться в дописі.

Мирон Кипріян оформив понад 350 вистав, серед яких 200 – на сцені театру ім. М. Заньковецької.

Як художник-постановник Театру ім. М. Заньковецької почав працювати з 1957 року, а з 1963 р. – обіймав посаду головного художника театру.

Національну премію України ім. Т. Шевченка художник отримав 1978 року разом з М. Зарудним, С. Данченком, Н. Доценко, В. Максименком, Ф. Стригуном за виставу «Тил» М. Зарудного у Львівському українському драматичному театрі ім. М. Заньковецької.
За плечима у Мирона Володимировича співпраця із знаковими постатями українського театру ХХ ст.: режисерами А. Ротенштейном, Б. Тягном, О. Ріпком, С. Данченком, Ф. Стригуном.

«Коли я працюю над виставою, то не дивлюся фотографій з попередніх інсценізацій і не читаю рецензій. Я читаю п’єсу. Процес мого мислення спрямований на пошук візуального, образного вирішення тієї ідеї, яку я повинен перенести на сцену, але вже у пластичній формі. Сценографія – це режисура в пластиці», - казав Мирон Кипріян.

Колеги висловлюють співчуття всім, хто був особисто знайомий з митцем.
Деталі та дату чину поховання буде повідомлено додатково.

Мирон Кипріян навчався у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва (1954 р.), в художній майстерні Вітольда Манастирського. Оформив вистави: «Гайдамаки» за Т. Шевченком (1964 р.), «Річард III» У. Шекспіра (1974 р.), «Украдене щастя» І. Франка (1976 р.), «Народний Малахій» М. Куліша (1990 р.), «Павло Полуботок» К. Буревія (1990 р.); трилогія Б. Лепкого «Мазепа» (1992 р.), «Не убий» (1992 р.), «Батурин» (1993 р.); «Ісус, Син Бога живого» В. Босовича (1994 р.) та інші.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: