Введення у храм Пресвятої Діви Марії: звичаї та традиції

Свято було встановлене на честь приведення Богородиці своїми батьками Йоакимом та Анною в храм у Єрусалимі для присвячення Богу.

Йоаким і Анна були бездітними. Вони дали обіцянку, що якщо в них народиться дитя, то віддадуть його на службу Богові у Єрусалимський храм. Господь вислухав їхні молитви, і в них народилася донька, яку нарекли Марією. Коли їй виповнилося три роки, батьки привели її до храму і віддали в руки первосвященика Захарії, батька святого Івана Предтечі.

Він ввів юну Діву Марію у приміщення, куди лише сам первосвященик входив раз на рік з очисною жертовною кров'ю. Дівчинка зростала у храмі в товаристві благочестивих дів, читаючи Святе Письмо, займаючись рукоділлям та постійно молячись. Пресвята Богородиця перебувала тут аж до заручин з Йосифом.

Свято Введення належить до дванадцяти великих свят. Перші відомі згадки про нього датуються V століттям. Саме свято Введення було установлене у VIII столітті. Натомість на Захід воно прийшло аж наприкінці XIV століття, а в середині XV століття поширилось по цілій Європі.

Традиційно Введення у храм Пресвятої Богородиці символізує передвістя благовоління Господа до людського роду і прибуття спасителя.

Водночас за багатолітню історії навколо свята сформувалося чимало народних звичаїв та традицій, оскільки воно замикає осінній сезон і починає зимовий.

У православних та греко-католицьких храмах в свято проводяться урочисті богослужіння. Хоч Введення у храм Пресвятої Діви Марії припадає на Різдвяний піст, але цього дня дозволено їсти рибу.

У народі це свято отримало назву Введення. Вважалося, що в цей день зима остаточно вступає в свої права: введення прийшло – зиму привело.

Здавна напередодні свята дівчата перед сном просили Богородицю ввести їх туди, де їм буде призначено жити, і просили показати уві сні свій майбутній будинок.

Початок  нового  господарського  року  у  введінських  повір’ях виступає  досить  виразно.  Хто  в  цей  день вранці прийде першим до хати, той буде першим «полазником» на новий господарський рік. За народнім віруванням перший полазник приносить до хати щастя або невдачу. Якщо першим до хати ввійде молодий гарний чоловік, а до того ще і з грішми – добра ознака: ввесь рік у хаті будуть усі здорові і будуть «вестися» гроші. Якщо ж увійде до хати старий кволий чоловік, а до того ще й бідний – погана ознака: і хворі в хаті будуть, і злидні заведуться... А найгірше, як увійде до хати стара жінка. Тому старші та бідніші люди колись стримувалися заходити до чужої хати на Введення — так само, як і на Різдво та Великдень. Недобрий знак, якщо в цей день хтось із сторонніх приходить щось позичати.

Народні прикмети:

Скільки на Введення води, стільки на Юрія трави.

Як горобець нап'ється на Введення в бичачім сліду води, то напасеться худоба до Юрія трави.

Як буде на Введення в сліду вода, то на Юрія трава.

Як є на Введення вода, то буде в мисці/вліті молоко.

Як Введення мостить мости, а Микола забиває гвіздки, то люта зима буде.

Введенські морози ще зими не роблять.

Як ляже глибока зима, то готуй глибокі закрома.

Нагадаємо, сьогодні храми Львова відзначають празник Введення у храм Пресвятої Богородиці.