дивись.info

Чому перевізники Львівщини відмовляються перевозити пільговиків

Чому перевізники Львівщини відмовляються перевозити пільговиків
Фото з архіву.

Перевізники Львівщини погрожують з 1 січня припинити перевозити пільговиків на приміських та міжміських маршрутах. Причина – обласна рада не заклала у бюджет достатньо коштів для відшкодування безкоштовного перевезення.

Про те, якою є ситуація із перевезенням пільговиків і відшкодуванням коштів перевізникам ІА Дивись.info поспілкувалася із заступником голови Львівської облдержадміністрації Тарасом Гренем.

– Отже, пане Тарасе, якою сьогодні є ситуація із пільговими категоріями та перевезеннями в області?

– Ця проблематика складається з кількох блоків. Зараз в області є близько 290 тисяч пільговиків. У чому полягає проблема? З 2017 року фінансове зобов’язання з відшкодування перевізникам оплати пільгового проїзду передано на місця. Тобто його здійснює не державний бюджет, а органи місцевого самоврядування. Для прикладу, ОТГ, міська рада, сільська рада. Як наслідок, коли передали це фінансове зобов’язання, то не передали фінансові ресурси. Але з урахуванням того, що, наприклад, акциз залишився на місцях, то можемо говорити, що фінансовий ресурс наявний.

Тобто коли перевізники говорять про відшкодування, то воно передбачено, але обов’язок з виконання цього фінансового зобов’язання переданий на місця. Відповідно, ми регулярно надсилаємо листи чи звернення з пропозицією, проханням, нагадуванням про те, що саме такий фінансовий ресурс на 2020 рік органи місцевого самоврядування на місцях повинні передбачити. Чи передбачили, чи не перебачили, зараз статистична інформація зводиться, оскільки ще не всюди відбулися сесії, а отже, бюджетний процес ще триває. Наприкінці бюджетного року, десь за днів 10-15 буде чітка статистика.

Ще один блок питань зводиться до того, що будь-яка домовленість, переговори чи бажання перевізників або обласної державної адміністрації не формує пільгу – вона встановлена законом. Тобто тільки внесення змін до законодавчих актів може говорити про скасування пільги. Тому коли перевізники говорять про неналежну компенсують пільгу – це одна історія. Але те, що така пільга має бути – зовсім інша.

– Тож як можна вирішити цю проблему?

– Найкращим, найшвидшим і найбільш коректним вирішення буде монетизація пільг, як це відбувається зараз з монетизацією субсидій. Інша справа, що це потребує прийняття рішення центральним органом виконавчої влади і Верховною Радою. Тому ми чітко розуміємо, що питання монетизації чи скасування пільг – це питання не нашого рівня.

Зараз ми перебуваємо на стадії переговорів чи вмовлянь перевізників. Як наслідок, наступного тижня має відбутися чергова зустріч. Тому я надіюся, що усім вистачить здорового глузду і соціальної відповідальності, щоби продовжити перевозити пільгові категорії громадян возити.

І ще один блок питань – за будь-яких умов Львівська обласна державна адміністрація буде у межах своїх повноважень і у спосіб передбачений законом реалізовувати цю державну політику і захищати наших громадян, переконуючи перевізників.

– Хто сьогодні, згідно із законом, має право на пільгове перевезення?

– Категорій є дуже багато. Для порівняння, якщо у нас всіх пільговиків є приблизно 540 тисяч, то право на пільгові перевезення мають 290 тисяч. Зокрема інваліди першої групи, чорнобильці, учасники бойових дій, багатодітні тощо.

– Але ж немає жодних об’єктивних цифр щодо перевезень пільговиків. Як вирішити це питання?

– Здебільшого виїжджає комісія і рахує на пальцях. Як наслідок, чіткого, коректного і стовідсоткового обліку перевезення пільгових категорій громадян у нас нема. Це факт. Саме тому ми говоримо не тільки про монетизацію, а й впровадження належного обліку та електронного квитка.

– Чи є вже напрацьовані механізми щодо впровадження електронного квитка?

– Так, у нас є бачення, як це робити. Скільки це буде коштувати? Наразі тут чіткого бачення немає, ще потрібно працювати у цьому напрямку. Ми вже готові були у грудні почати процедуру публічного обговорення технічного завдання, але зупинилися і перенесли її на січень 2020 року у силу того, що йде реорганізація департаменту. Відповідно не може так бути, що один департамент розпочинає процедуру закупівлі, а другий – закінчує. Офіційно заявляю, що у січні ми розпочнемо публічне обговорення і конкурс на виготовлення техзавдання з впровадження електронного квитка. Інша справа, що потрібно вирішити питання з фінансуванням: чи робити це за державні кошти, чи у вигляді інвестиційного договору або із залученням інших кредитних установ, наприклад, ЄБРР. Щодо часу, то цей проект умовно розрахований на рік-два. Тобто це не миттєве вирішення проблеми. Інша справа, що ми хочемо зробити це максимально публічно і прозоро, щоби люди реально бачили, як відбувається процес. Тому якщо говорити про вартість проєкту, то у комплексі він вимірюється десятками мільйонів гривень. Саме тому ми маємо максимально коректно і публічно пройти усі щаблі.

– Чи не стане проблемою на шляху запровадження електронного квитка, наприклад, той факт, що часто водії у того чи іншого перевізника працюють як ФОПи?

– Насправді, подібних проблем є чимало. Для прикладу, за нашими ліцензійними умовами заборонено передавати вид діяльності третім особам. Відповідно, у такій ситуації усі ці речі будуть узгоджуватися покроково. Ми будемо у рамках своїх повноважень переконувати перевізників, щоби саме таких варіантів не було. Тим більше ФОП – це своєрідна мінімізація оподаткування. Є перевізники, які користуються такою системою, і є перевізники, які принципово не користуються. Тобто до кожного потрібний індивідуальний підхід. І нам потрібна дуже тісна співпраця з трансінспекцією, тому що є питання, які належать до наших повноважень, а є такі, що ні. Тобто йдеться про співпрацю з різними органами.

– Чи є прогрес у спілкуванні з перевізниками, а чи навпаки – є ймовірність, що ситуація вийде з-під контролю і перевізники відмовляться надавати послуги пільговим категоріям?

– Я сподіваюся, що усім – і перевізникам, і нам – вистачить порозуміння і здорового глузду, щоби не формувати конфліктну ситуацію і,відповідно, не порушував закон. Наголошую, що пільга встановлена законодавчо і не залежить від бажання, можливості, наявності фінансового ресурсу чи його відсутності. Пільга встановлена нормою закону. Як наслідок, ми всіма можливими законними способами будемо переконувати перевізників.

– Чому саме зараз виникло питання про припинення перевезення пільгових категорій?

– Під кінець року формується бюджет. Ось тому використовується такий засіб впливу. Крім того, нас на подібні пресконференції, де озвучуються вимоги перевізників, не запрошують. Очевидно, якщо вони захочуть почути нашу думку, то запросять. Крім того, серед перевізників є депутати обласної ради. Вони прекрасно володіють ситуацією у частині формування бюджету, бюджетної відповідальності, суб’єктів бюджетних відносин. Тому наголошую, що не усі питання знаходяться у сфері управління ЛОДА. На жаль, ця ситуація – це конфлікт двох векторів руху. Для перевізника головне – отримати прибуток, для людини – скористатися своєю пільгою. Тобто за своєю суттю це речі, які виключають одна одну. Наше завдання – знайти баланс, щоб не було соціальної напруги і конфліктних ситуацій тощо.

– Але маємо ситуацію ще із незадовільним станом громадського транспорту. Чи є тут якесь бачення, як виправити це?

– Є певні напрацювання у цьому напрямку. Насамперед потрібний належний облік та монетизація. А з іншого боку, це соціальна відповідальність органів місцевого самоврядування, бо якщо зараз можна сказати, що невідомо, скільки пільговиків було перевезено, то за наявності системи ніхто не зможе цього сказати. Отже, йдеться про взаємовідповідальні речі. Саме тому у цьому напрямку потрібно працювати. І коли ми говоримо про оновлення парку, ми не одноразово наголошували на необхідності внесення змін до Митного кодексу, аби були передбачені пільги на ввезення нових автобусів. Але первинним все ж таки є облік.

Оксана ДУДАР

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.