дивись.info

Економічні підсумки року: чи варто радіти подешевшанню долара

Економічні підсумки року: чи варто радіти подешевшанню долара

За рік долар втратив у вартості відносно української валюти 4,5 гривні. Хоч на перший погляд, зміцнення гривні є показником позитивних процесів у вітчизняній економіці в цілому, економісти радять не радіти передчасно.

ІА Дивись.info запитала у фінансистів про те, як гривня зуміла досягнути історичного мінімуму і якого розвитку подій чекати найближчим часом.

Міцна гривня «про людське око»

Кандидат економічних наук Андрій Новак підозрює, що зміцнення гривні має не економічний характер, а спекулятивний.

«Мінфін та Нацбанк штучно регулюють курс, використовуючи доступні монетарні інструменти. Зокрема випускають на ринок облігації внутрішньої державної позики і продають їх під високі відсотки, – пояснює економіст. – Це дуже дорогі державні запозичення для українців, враховуючи, що йдеться про державні цінні папери, які вважаються найбільш надійними.

Такі маніпуляції створюють великий тягар для платників податків. Виходить, що держава випускає цінні папери, інвестор купує їх за курсом по 24, минає умовний рік, держава повертає папери вже за курсом 28, плюс при цьому ще й виплачує 15% річних. Таким чином на умовних 100 доларах інвестор заробляє 25 доларів, тобто четверту частину. Якщо йдеться про мільйон доларів, відповідно сума заробітку становить 250 тисяч. Інший інструмент, до якого вдаються у Нацбанку – вилучення надлишкової ліквідності банків. Тобто Центробанк вилучає обсяг ліквідної гривні, для прикладу, з гривневих рахунків заощадників. Таким чином створюється ситуація, коли гривні у фізичних та юридичних осіб є мало, а іноземної валюти – достатньо».

За рік долар здешевшав на 4,5 гривні: від 28, 08 у січні до 23, 50 у грудні.

Про небезпеки, які несе дешевий долар, говорить і ексміністр фінансів Богдан Данилишин. За його словами, від штучної монетарної політики Нацбанку найбільше втрачають вітчизняні виробники, чий продукт іде на експорт. Адже закупівельні ціни на сировину для них не зменшились, а доларовий еквівалент отриманого прибутку скоротився.

«Зокрема ціни на продукти добувної промисловості – яка до того ж є найбільш дотаційною галуззю – здешевшали на 19,8%, – каже Данилишин. – Попри це дешеві ціни виробника не транслюються у такі самі дешеві ціни для кінцевого покупця».

На вкладеному мільйоні інвестор заробляє за рік 250 тисяч доларів

Промисловості стало важко заробляти, бо Нацбанк врегулював високі облікові ставки на кредити. Це означає, що багатьом виробникам рентабельніше закрити підприємство, аніж працювати у збитки.

«У жовтні кількість промислових підприємств скоротилися на 5%, – констатує фінансовий аналітик Олексій Кущ. – Рецесійні тенденції тривали і впродовж серпня-вересня. В Україні треба лікувати інфляцію пропозиції, а не попиту. Це дві абсолютно різні історії. Себто в Україні ціни зростають не тому, що українці почали їсти більше м’яса, а тому, що недостатньо розвивалось його виробництво. З інфляцією попиту треба боротися, використовуючи такі інструменти, як охолодження економіки, зростання процентних ставок банків, зростання цін.

Ціни зросли не тому, що українці стали їсти більше а м’яса, а якраз навпаки – його почали менше виробляти

Такі інструменти використовують у країнах з більш розвиненою економікою, зокрема у США. Де є поняття надмірного зростання доходів громадян і перегріву економіки. Тобто все те, чого у нас немає у природі. Натомість з інфляцією пропозиції треба боротися зворотнім чином. Знижувати процентні ставки для збільшення пропозиції товарної маси.

Саме нерозуміння таких економічних механізмів призводить до падіння промислового виробництва, що і спостерігається в Україні. А це згодом потенційно вплине і на динаміку капіталовкладень, і на гальмування підвищення рівня життя – і на кінцеве споживання».

Що буде далі?

Однак економісти сходяться на тому, що валютна пружина мусить рано чи пізно дати протидію.

«Може вплинути якийсь ризик-фактор, як-от розхитування ситуації у внутрішній політиці, що поведе за собою вихід з України нерезидентів. Тоді Україна буде вимушена терміново повертати запозичення, що ще більше послабить стабільність на ринку і призведе то обвалу гривні», – каже Андрій Новак.

Перші тривожні дзвіночки можуть пролунати в розпал свят.

«Для влади важливо, аби просадка гривні – якщо це неодмінно має статися – минулася з якомога меншим резонансом, – ділиться експерт. –  Цьогоріч на нас чекає найдовший за тривалістюі святковий період: католицьке Різдво, потім Новий рік, потім традиційне старе Різдво, потім традиційний старий Новий рік, потім ще декілька релігійних свят. І фактично цілий місяць – це святковий період. Більшість українців не можуть собі дозволити святкувати і відпочивати за кордоном, тому залишаться в Україні, а для цього потрібні гривні. З огляду на це, до Нового року можна очікувати ще невеликого зміцнення гривні через надмірний попит на неї і зменшення попиту на іноземні валюти. А от під час свят і після свят є дуже великі ризики, що якраз на цей період і припаде певна просадка гривні».

Читайте також: Коли українські зарплати наздоженуть польські: розрахунки Мінекономрозвитку

Економіст прогнозує, що у владних колах зможуть компенсувати свої прорахунки завдяки трьом факторам: сезонний чинник, можливе непідписання транзитного договору на транзит російського газу та брак коштів МВФ, які навряд чи встигнуть надійти до кінця року.

 

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.