дивись.info

Вечорниці на Андрія: де можна поворожити у Львові і як це роблять

Вечорниці на Андрія: де можна поворожити у Львові і як це роблять

Ворожити на Андрія в Україні вже є доброю традицією багато років. Свято припадає на 13 грудня, однак його відзначати розпочинають 12 грудня ввечері. Саме в цей час вважалось, що можна найточніше дізнатись свою долю і навіть побачити майбутнього чоловіка.

Незаміжні дівчата збирались в одній хаті і готували разом наїдки, аби пригостити ними хлопців. Головна страва була калита – кругла паляниця, з якою проводили забави. Також на Андріївські вечорниці готували вареники і галушки.

Цього свята найбільше чекала молодь, адже колись передріздвяного посту дуже суворо дотримували, і наступний раз, коли можна зібратись хлопцям і дівчатам разом, було вже аж Різдво Христове.

Спроби священників подолати цю народну позацерковну традицію не дали бажаних наслідків. Настоятель церкви святої Анни у Бориславі Роман Василів вважає, що це пержитки поганського минулого: «Церква до цього ставилася завжди неприхильно. Це перегукується з язичницькими традиціями. Старе просто наклалось на нове. Андрій Первозванний ніколи не робив заклику до ворожінь чи якихось неприємних діянь».

Традиції гулянь і найпопулярніші ворожіння на Андріївські вечорниці

Існує чимало описаних ворожінь, якими користувалися дівчата на Андрія. ІА «Дивись.іnfo» вирішила запитати, як колись проводили вечір перед Андрієм в Західній Україні.

Дівчата зазвичай збиралися в хаті однієї старшої господині, яка була за головну. На сучасний манер вона ніби ведуча на святі. Жінка керувала усім процесом приготування – від ворожби і аж до приготування частунків.

Марія Сарахман 65-річна уродженка Тернопільщини з великою радістю і захопленням згадує ті часи. Каже, що ворожити у селі збиралися всі дівчата, яким була пора виходити заміж.

фото з відкритих джерел

«У нашому селі на Андрія ворожили завжди. Окрім того, що ворожили, то ще й робили неабиякі збитки. Ми збиралися без хлопців, вони вже приходили під кінець нашого ворожіння.

Найбільше запам’яталась така ворожба: ми запікали галушки або вареники і ставили в мисці на підлогу. Кожна з дівчат свій вареник позначила. Тоді запускали до хати пса і чий вареник він з’їдав найперший, та мала нейскорше вийти заміж. Але дівчата хитрували і у вареники заліплювали шкварки. Пес дуже скоро занюхував смачненьке, і  той вареник був з’їджений першим.

Ще була ворожба: ми йшли до потічка і хто що з нього витягнув, така професія і буде у чоловіка. Витягнув камінчик, то мав бути будівельник, хто соломинку – фірман. Було й таке, що попадався ґудзик – тоді мав чоловік бути кравцем.

А моя коліжанка була закохана у вчителя історії і дуже хотіла вийти за нього заміж. Пішла до потічка і кинула папірчик на воду, то свідчило, що майбутній чоловік мав бути вчений. Але так сталося, що я його витягнула. Маю чоловіка – директора школи.

Також популярною була ворожба з лялькою. Брали перстень, ляльку і барвінок, накривали полотном. Кожен навпомацки щось витягував. Якщо перстень – вийде заміж скоро, якщо барвінок, то ще буде в дівках, а якщо ляльку, то буде мати дитину», – розповідає пані Марія.

Збитки – обов’язковий обряд для хлопців на Андрія. Їх однаково робили на Тернопільщині, Франківщині чи Львівщині. Найпоширенішими були – зняти ворота і винести їх сусідові на хату.

42-річний Олег з Пустомитівщини також любив святкувати Андрія: «Щороку в нас була традиція – познімати ворота у селі на тих подвір’ях, де були гарні дівчата. Але одного разу сталась прикра несподіванка. Всі ворота, які познімали в ніч на Андрія, поскидали на КамАЗ, який був припаркований на головній вулиці села. Ніхто з нас не міг передбачити, що машина рано поїде разом з воротами. З того часу ми так більше не робили. Наступного року розібрали сусідові фіру, винесли її по частинках на дах гаража і там зібрали назад. То нам коштували неабияких зусиль, але вранці потіхи було всім односельчанам».

Також була забава з калитою – випеченою у печі паляницею. Її треба прив’язати якнайвище попід стелею, а потім хлопці та дівчата з зав’язаними очима мусять дострибнути до неї й відкусити шматок.

Існувало повір’я, якщо звечора на Андрія дівчина зріже вишневу гілочку і поставить у воду, до Різдва вона має зацвісти. Тоді дівчина буде мати щасливу долю на одруження.

Андріївські вечорниці супроводжувалися співами, дівочими посиденьками, знайомствами і частуваннями. Забави багато в чому дійшли до теперішнього часу без особливих змін.

Для тих, хто хоче відчути атмосферу свята, як було раніше, можуть відвідати Доброчинний вечір на Андрія. Захід, відбудеться 13 грудня, з 17.00 до 21.00, у приміщенні головного корпусу книгозбірні, що на вул. Драгоманова, 5.

Обіцяють, що дійство буде масштабне і стилізоване, з відтворенням давніх українських звичаїв цього свята.

Андріївські вечорниці також будуть і у Домі Франка, що на вулиці Івана Франка, 150. Організовує вечорниці ГО «ГРАНІТ». Організатори запевняють, що на всіх гостей чекають історії самого свята, таємні обряди ворожіння, традиційні смаколики, містичні історії, цікаві конкурси з крутими призами й багато інших колоритних розваг.

Обов’язково потрібно зареєструватись. Також є благодійний внесок у розмірі 60 гривень. Нагадують про святковий дрес-код – вишиванку.

Довідка

День Андрі́я або ще в народі називають Калита — припадає на 13 грудня. Вважається днем пам’яті мученицької смерті одного із дванадцяти апостолів Христових — Андрія Первозваного.

За церковними легендами, святий проповідував християнство у Скіфії й дійшов аж до Києва, де на одному з пагорбів поставив хрест зі словами: «Чи бачите гори ці? Повірте мені, на них засяє благодать Божа».

Цього дня гріх щось робити без поважної причини. Дівчата також грішать ворожачи, а хлопці просто відпочивають. Цього дня здавна забороняли будь-яку інтелектуальну працю, бо є забобон, що від цього можна втратити розум.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.