Світові знаменитості і відомі львів’яни. Кого ми втратили у 2019 році

Хто саме зі світових знаменитостей помер у 2019-му, а також кого з відомих людей втратили Україна і зокрема Львів, читайте в матеріалі ІА «Дивись.Інфо».

Світові легенди

9 грудня пішла з життя Марі Фредрікссон (61 рік), шведська співачка, композитор, солістка поп-рок дуету Roxette, повне ім'я – Гун-Марі Фредрікссон. Народилася майбутня зірка  30 травня 1958 у Швеції . Була наймолодшою з 5 дітей у сім'ї. У 2002 року в Марі був діагнозтований рак мозку. У 2016 році припинила концертну діяльність. Не стало Марі вранці 9 грудня 2019 року після тривалої хвороби.

4 березня світ втратив одразу двох «зірок» шоу-бізнесу. Кіноактора Люка Перрі та співака Кіта Флінта.

Люк Перрі помер у віці 52 роки.  Американський актор найбільше відомий своєю роллю Ділана Маккея в серіалі «Беверлі-Гіллз, 90210» і Фреда Ендрюса в серіалі «Рівердейл» (2017—2019).

Зацікавився акторською діяльністю в 12 років. Почав кар'єру в Голлівуді з виробництва дверних ручок, укладання асфальту й продажу взуття. Провалив 216 кінопроб. До «Беверлі-Гіллз, 90210» (1982—1989) знявся у трьох популярних серіалах «Мандрівники!», «У любові», «Інший світ».

Справжнім підлітковим ідолом став саме після серіалу «Беверлі-Гіллз, 90210», де зіграв Ділана Маккея. Слава «Беверлі-Гіллз, 90210» тяжіла над ним усе життя.

Помер Люк від ускладнень після інсульту у своєму домі у Шерман-Окс на північній стороні Голівудських пагорбів  гір Санта-Моніка.

Кіт Чарльз Флінт, якого також не стало 4 березня – англійський співак і танцюрист, найбільш відомий як вокаліст гурту The Prodigy.

Флінт виконував основну партію у найуспішніших синглах The Prodigy –  «Firestarter» і «Breathe», які були випущені у 1996 році. Був також відомий як власник та менеджер команди з мотоциклетного спорту — Traction Control, мотоциклами якої є Yamaha YZF-R6.

Спочатку роль Флінта у гурті The Prodigy обмежувалася танцями, але у 1996 році він заспівав у пісні «Firestarter».

Останній виступ Флінта у складі The Prodigy відбувся 5 лютого 2019 року на Trusts Arena у місті Окленд, Нова Зеландія. 4 березня 2019 року співака знайшли мертвим у його будинку у місті Данмау в графстві Ессекс у віці 49 років. За словами засновника групи Prodigy Ліама Гаулетта? Кіт Флінт покінчив життя самогубством.

6 листопада у Франції помер модельєр 68-річний Патрік-Луї Віттон.

Як відомо, Патрік-Луї Віттон є праправнуком засновника однойменного дому моди. Як відомо, заснований у 1854 році французький будинок моди Louis Vuitton спеціалізується на виробництві валіз і сумок, одягу, парфумерії та аксесуарів класу «Люкс».

Патрік-Луї продовжив сімейну традицію, приєднавшись до майстерні в 1973 році як тесляр. Вислів «секрети майстерності можуть існувати тільки в тому випадку, якщо вони передаються...» — був одним з його улюблених.

Його досвід і пристрасть до виготовлення валіз постійно оновлювали спадщину мистецтва подорожей, зазначили в будинку моди.

Це не єдина втрата в світі моди в 2019-му році. 19 лютого у віці 85 років помер німецький та французький модельєр і дизайнер Карл Лагерфельд. Цікаво, що сам раніш вказував своїм роком народження 1938, а потім 1935.

Народився Карл 10 вересня 1933 у Гамбурзі, в заможній і благополучній сім'ї банківського службовця Отто Лагерфельдта. У 1953 разом з матір'ю переїхав до Парижа. Навчався в Школі при Синдикату високої моди.

Найбільш відомий був, як головний дизайнер і креативний директор фешн-дому Chanel. З 1963 став працювати відразу з чотирма будинками моди — Chloé, Krizia, Charles Jourdan і Fendi, створюючи для кожного абсолютно різні колекції.

У 2000 заснував у Парижі власний видавничий будинок під назвою 7L. Зауважимо, що кішка Карла Лагерфельда – Шупетт – має сто тисяч підписників в Інстаграмі.

Щодо світової політики, то й тут не обійшлося без втрат. 26 вересня помер 22-ий президент Франції Жак Ширак, якому було 86 років.

Ширак служив у французькій армії, в 1956—1957 роках брав участь в Алжирській війні і був поранений. У молодості поділяв комуністичні ідеї, був розповсюджувачем газети «Юманіте».

Вищу освіту здобув у найпрестижніших навчальних закладах Франції —Інституті політичних досліджень і Національній школі адміністрації . Після закінчення навчання почав кар'єру державного службовця.

Як президент він також став спів-принцом Андорри і великим магістром Легіону Честі. Склавши повноваження, він став довічним членом Конституційної ради країни.

Видатні люди в Україні

Якщо Жак Ширак помер в солідному віці, то в українській політиці було кілька несподіваних смертей. 21 жовтня 43-річний ексміністр Тарас Кутовий потрапив у авіакатастрофу – вертоліт Robinson R44 упав і розбився на Полтавщині.

Кутовий – народний депутат України VII та VIII скликань; Міністр аграрної політики та продовольства України в уряді Володимира Гройсмана (2016—2018). Народився в багатодітній родині викладачів.

Ще одна смерть сколихнула український політикум 19 червня. Не стало народного депутата, військового та політичного журналіста Дмитра Тимчука (46 років).

Народився Тимчук 27 червня 1972 року в російській Читі, дитинство провів у НДР (батько-офіцер проходив службу у Групі радянських окупаційних військ у Східній Німеччині).

Став відомим як координатор групи «Інформаційний спротив» через детальне висвітлення перебігу тимчасової анексії Криму РФ, інтервенції Росії в Україну, а також сепаратистських виступів та російської диверсійної діяльності в Україні.

Став одним з найпопулярніших інтернет-діячів в Україні, кількість тих, хто слідкував за його сторінкою з актуальними новинами від «Інформаційного Спротиву», перевищувала 190 тисяч користувачів.

Загинув 19 червня 2019 внаслідок вогнепального поранення голови. Дружина Тимчука Ганна зателефонувала в лікарню та повідомила, що її чоловік чистив зброю та випадково поранив себе. День його смерті трагічно збігається з іншою подією — представленням звіту Міжнародної слідчої групи (JIT) по розслідуванню катастрофи рейсу МН17. Саме збором доказів для цієї справи Дмитро Тимчук займався останні роки.

Ще один український політик, якого цього річ не стало – один з авторів тексту Конституції України Віктор Мусіяка. Депутатом IV скликання він був як представник партії «Наша Україна». У 1995-1996 роках – постійний представник Президента.

України у Верховній Раді України. Не стало Мусіяки 22 липня, йому було 73.

2 вересня помер Василь Жданкін, український бард, композитор, володар «Гран-прі» першого фестивалю «Червона Рута» (1989.

Народився Жданкін 23 травня 1958 року в станиці Гурмай Краснодарського краю на Кубані. Від 1960-го проживав у селі Білокриниця Кременецького району Тернопільської області. Працював і мешкав у м. Кременці, Тернопільської області, співав у церковному хорі Кременецького жіночого монастиря УПЦ МП.

Загинув у ДТП у 61 річному віці.

27 липня не стало українського спортсмена, штовхальника ядра Романа Вірастюка – старшого брата знаменитого українського стронґмена Василя Вірастюка. Народився Роман 21 квітня 1968 року в Івано-Франківську. Бронзовий призер Чемпіонату Європи в 1994, чотириразовий срібний призер Кубку Європи (1994, 1995, 1999, 2000), посів шосте місце на Олімпіаді в Атланті (1996). 17 разів Вірастюк-молодший ставав чемпіоном і 8 разів здобував Кубок України. У 1995–2005 був капітаном Олімпійської збірної України. Брав участь в трьох олімпіадах: Атланта (1996), Сідней (2000), Афіни (2004).

Великої популярності досяг 1996 року на Олімпіаді в Атланті незвичайною поведінкою в секторі на стадіоні, де посів шосте місце. Перед виконанням кидка він кричав «Давай, Ромку, ти зможеш!». Під час останньої спроби він довго налаштовувався, під час чого виділений на поштовх час сплив.

2005 року переніс операцію з протезування аорти та аортальних клапанів. 11 липня 2019-го переніс складну операцію, що тривала 20 годин. Через 16 днів помер у віці 51-го року.

Також цьогоріч, 26 січня, спортивний світ втратив знаменитого коментатора Сергія Дерепу. Сергію Павловичу було 63. Український журналіст та спортивний коментатор, заслужений журналіст України, лауреат нагороди «Золотий мікрофон». Залучався до коментування футбольних, хокейних, баскетбольних матчів, змагань з регбі, важкої атлетики, а також Олімпійських ігор. Працював спортивним коментатором близько 30 років.

19 лютого не стало Ганни Чубач (78 років), української поетеси, заслуженої діячки мистецтв України, членкині Національної спілки письменників України (від 1971 року).

1968 року закінчила факультет журналістики Українського поліграфічного інституту імені Івана Федорова,  працювала в редакціях газети «Літературна Україна» та журналу «Дніпро».

Прихід в українську літературу молодої подільської «Журавки» привітали письменники Олесь Гончар, Андрій Малишко, Борис Антоненко-Давидович, критик Микита Шумило, якому належать слова: «Я люблю двох поетес: одну — мужню, другу — ніжну».

Ганна Чубач відома як автор багатьох творів для дітей.

Втрати Львова

Серед втрат міста Лева у 2019-му не можна не згадати народного артиста України, «заньківчанина» Петра Бенюка. Петро – старший брат актора театру і кіно Богдана Бенюка. Кавалер ордену «За заслуги» ІІІ ступеня.

Зіграв більше півсотні ролей в кіно. За роль кооператора Рони у стрічці «Сашко-реформатор, або Довженко починається» отримав Золотий приз журі Міжнародного кінофестивалю в Дамаску (Сирія, 2009), а також за роль Рассапончика у стрічці «Заграва» — приз «Корона Карпат» та приз глядацьких симпатій Міжнародного кінофестивалю «Корона Карпат» (Трускавець, 2011); приз імені Олександра Ханжонкова та приз Спілки журналістів Росії «Золотий колокол» (Міжнародний кінотелефорум «Разом», Ялта).

Помер Петро Бенюк 9 квітня у Львові.

Ще один представник театру ім. М. Заньковецької – його головний художник Мирон Кипріян. Його не стало 3 грудня, Кипріяну йшов 90-ий рік.

Мирон Володимирович – народний художник України, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка, лауреат премії імені В. Клеха.

Народився 27 липня 1930 року у Винниках у місцевій лікарні січових стрільців, що була розташована в урочищі «на Куті». Його батько, Володимир Кипріян (нар. 28 липня 1896 році в Ярославі (нині Польща), зовсім молодим вступив у легіон Українських Січових Стрільців, дослужившись із рядового стрільця до четаря.

Від 1957 р. — художник-постановник театру ім. Марії Заньковецької, а з 1963 р. обіймав посаду головного художника театру. Оформив вистави: «Гайдамаки» за Т. Шевченком (1964 р.), «Річард III» У. Шекспіра (1974 р.), «Украдене щастя» І. Франка (1976 р.), «Народний Малахій» М. Куліша (1990 р.), «Павло Полуботок» К. Буревія (1990 р.); трилогія Б. Лепкого «Мазепа» (1992 р.), «Не убий» (1992 р.), «Батурин» (1993 р.); «Ісус, Син Бога живого» В. Босовича (1994 р.) та інші.

Безпосередньо пов’язаним із культурою був і Маркіян Іващишин – український громадський, політичний і культурний діяч, підприємець. Один з провідників «революції на граніті» 1990 року.

У 1989–1993 роках Іващишин був депутатом Львівської обласної ради I-го демократичного скликання, 1990 року — очолив Студентське Братство м. Львова. Того ж таки року став одним із керівників студентського політичного голодування у Києві, студентських виступів проти СРСР.

1993 року створив й впродовж усього свого життя очолював мистецьке об'єднання «Дзиґа». Також став творцем та власником львівських клубів і кав'ярень «Лялька», «Вавілон-20», «За кулісами», «Під Клепсидрою».

Навесні 2004 року разом із Владиславом Каськівим взяв участь у створенні громадської ініціативи «Пора». 2004 року — довірена особа кандидата в Президенти України Віктора Ющенка.

Не стало Маркіяна Іващишина 21 травня 2019 року, на 52-му році життя. Причиною раптової смерті, за попередніми даними, став тромб, що обірвався.

2 лютого помер відомий диктор і телеведучий Львівської обласної державної телерадіокомпанії Роман Лемеха. На Львівському телебаченні Лемеха пропрацював 45 років, у 1977–2000 роках вів на ЛТБ програму «Концерт вітань», у 1991 році отримав звання Заслуженого артиста України.

У школі він товаришував з своїм однокласником — майбутнім актором театру і кіно Богданом Ступкою. Був майстром спорту з боксу.

21 січня не стало Романа Кудлика (77 років) – українського поета, члена Національної спілки письменників України (від 1965), головного редактора журналу «Дзвін». Кудлик – лауреат премії імені Василя Мисика (1997), Фонду Воляників-Швабінських при Фундації Українського вільного університету (2000) та премії імені Маркіяна Шашкевича.

27 травня у Львові у 43-річному віці померла українська писанкарка Ганна Косів. Писанки Ганни Косів зберігають у музеї писанок при монастирі сестер-студиток на вулиці Вічевій.

Також жінка випустила книгу про трипільську писанку.