Новий голова Інституту нацпам'яті Дробович озвучив пріоритети роботи

Нещодавно обраний керівник Інституту нацпам'яті Антон Дробович назвав пріоритети роботи у 2020 році. Одне із основних місць серед них займає декомунізація.

Наразі справи і проєкти, які вів інститут раніше, доводяться до логічного завершення. Про це Дробович сказав під час пресконференції 23 грудня, передає 24 канал.

Голова Інституту нацпам’яті при цьому зазначив, що "все працює добре". Водночас Дробович додав, що детальніше про майбутні плани інституту розповість в найближчі два місяці.

«У січні-лютому буде декілька стратегічних сесій і зміниться склад колегії при інституті Нацпам’яті – тоді презентують більше детальну стратегію», – пояснив він.

Декомунізація

Комуністичні назви. Дробович наголошує, що інститут продовжить роботу із декомунізацією, виконуючи відповідні закони України. Зокрема, це стосується пов’язаних із комуністичним режимом назв у публічному просторі.

Створення архіву репресивних органів. Новий керівник Інституту нацпам'яті наголошує, що це – "величезна частина роботи по декомунізації". За його словами, у 2020 році на це виділять понад 50 мільйонів гривень, орієнтовна вартість усього архіву – приблизно 550 мільйонів гривень.

«Наразі є виділене приміщення близько 10 тисяч квадратних, згодом його збільшать до 19 тисяч. Це буде, напевно, найбільший відкритий архів документів репресивних органів у Європі», – сказав Дробович.

Посилення роботи із закладами освіти. Зокрема, це стосується університетів і шкіл. У співпраці з Міносвіти Інститут нацпам’яті має намір працювати над створенням методичних матеріалів, засобів наочності, інфографік, відеоконту, які "невикривлено і чітко розповідатимуть про логіку декомунізації".

Голодомор – геноцид

Дробович зазначив, що інститут буде докладати зусиль до визнання Голодомору геноцидом українського народу на міжнародній арені.

«Ми маємо низку ідеї щодо того, як посилити свої позиції. Друга важлива частина цього пріоритету – консолідація зусиль українських науковців, вирішення ключових суперечливих питань, які існують в українському науковому середовищі щодо Голодомору», – пояснив новий очільник інституту.

За його словами, це робиться для зміцнення внутрішньої позиції, "щоб було легке завершити цю справу на зовнішній – міжнародній".

Протидія російській гібридній агресії в Україні

Дробович пояснив, що це – «боротьба з дезінформацією та міфами, які нам намагаються щедро постачати наші супротивники».

«Ми теж посилимо свою присутність. Наприклад, сприяючи виданню таких матеріалів, як дуже відома книга, промоцією якої займалося раніше Міністерство інформаційної політики, Сергія Громенка про 250 років російських міфів щодо історії Криму ("250 років фальші: російські міфи історії Криму" – ред)», – зазначив Дробович