Вибори, скандали, війна: яким був політичний рік для України

Коли у двері стукає Новий 2020 рік, настає час підбити підсумки. Тож давайте згадаємо і проаналізуємо знакові політичні події, які відбулися в 2019 році.

Президентські перегони 2019-ть

2019 рік почався з гучної та агресивної президентської кампанії. Про свій намір балотуватися в президенти України заявив комік, керівник «Студії Квартал-95» Володимир Зеленський, що зіграв роль вчителя Василя Голобородька, якому вдалося стати президентом України у популярному телесеріалі «Слуга народу». І хоча нинішній президент та учасники його команди неодноразово наголошували на тому, що Зеленський – не Василь Голобородько, гасла і позиціонування, використані командою Зеленського під час виборчої кампанії, вказують на те, що образ головного героя серіалу був досить вдало перенесений у політичну реальність.

Головним суперником Володимира Зеленського став п’ятий президент України Петро Порошенко. Хоча йому за п’ять років президентства вдалося досягти чималих здобутків у сферах зовнішньої політики та оборони, а також посприяти отриманню Томосу та створенню Православної Церкви України, його політична репутація була заплямована зв’язками з олігархом Віктором Медведчуком та гучним корупційним скандалом – «справою Гладковського» – незаконними оборудками в «Укроборонпромі», що були пов’язані з постачанням українським оборонним заводам, російських запчастин за завищеними цінами. Центральною фігурою у цій справі став Олег Гладковський – на той час перший заступник секретаря РНБО, колишній керівник корпорації «Богдан», що належала Порошенку. Гладковський був другом Порошенка. Участь Олега Гладковського та його сина Ігоря у корупційних схемах неминуче позначилася на рейтингу Петра Порошенка. Відтак отримаємо 24,45% за Порошенка і 73,22% за Зеленського у другому турі президентських виборів.

Парламентська кампанія і формування монобільшості

Процес перезавантаження владної вертикалі продовжився під час парламентських виборів: за їх результатами партія «Слуга народу» отримала в Раді 254 місця, «Опозиційна платформа «За життя» – 43 місця, «Батьківщина» – 26, «Європейська солідарність» – 25 та «Голос» – 20. Впевнена перемога «Слуги народу» призвела до того, що вперше за історію незалежності у Верховній Раді була сформована монобільшість. «Слуга народу» не мала потреби формувати коаліцію з якоюсь із інших фракцій. Така подія є безпрецедентною  для України. Тепер влада формально опинилася в руках однієї політичної сили, і перекласти відповідальність за прийняті рішення   президентській команді буде не так просто. Однак варто зауважити, що монобільшість «Слуги народу» аж ніяк не є однорідною і монолітною. Очевидно, всередині фракції існують різні групи інтересів.

Запуск антикорупційного суду

5 вересня розпочав свою роботу Вищий антикорупційний суд. Його створення є заслугою попередньої влади, однак саме цієї осені суд остаточно запрацював. Головою суду стала Олена Танасевич – кандидат юридичних наук, що успішно пройшла конкурс на входження у склад ВАКСу. Антикорупційний суд буде розглядати справи, що пов’язані з корупцією на рівні найвищих посадових осіб, ті справи, які розслідували НАБУ та САП.

Створення антикорупційного суду стало вимогою МВФ, ключовим пунктом  цієї вимоги є незалежність суддів від української політичної верхівки. Ідею створення такого суду була підтримана Венеційською комісією та міжнародною організацією Transperency Internetional.

Українагейт

У вересні анонімний інформатор, який називає себе співробітником американської розвідки, надіслав до Конгресу скаргу, в якій йшлося про те, що Дональд Трамп в ході телефонної розмови з Володимиром Зеленським, яка відбулася 25 липня, шантажував українського колегу, вимагаючи від нього поновлення розслідування проти газовидобувної компанії «Burisma», в Раді директорів якої був син американського політика-демократа Джозефа Байдена Хантер, в разі невиконання цієї умови Трамп нібито мав заблокувати Україні 400 мільйонів доларів військової допомоги . Власником цієї компанії є Микола Злочевський – колишній міністр екології, що працював в уряді за часів Януковича. Взимку 2015-го Миколу Злочевського було оголошено у розшук, а компанія «Burisma» підозрювалася у відмиванні коштів, розкраданні державних ресурсів та ухилянні від податків. У вересні 2016 року Печерський районний суд міста Києва зобов’язав Генпрокуратуру  припинити розшук Злочевського, справи по ухилянні від податків та розкраданні державних ресурсів були закриті ГПУ та НАБУ, а справу по відмиванню коштів Злочевський виграв у Лондонському суді. У 2016-му саме завдяки Джозефу Байдену був звільнений Віктор Шокін, тодішній очільник  Генпрокуратури. Байден погрожував українській владі невиплатою мільярда доларів допомоги від США, якщо Шокіна не буде звільнено. Про це він відкрито заявив на дискусійній панелі Ради міжнародних відносин у Вашингтоні. Шокіна звинувачували у розвалі справ проти оточення Януковича, і очевидно, що Байден обґрунтовує такі свої дії як сприяння боротьбі з корупцією в Україні.

Демократична партія США звинувачує Трампа у тиску на Зеленського і намаганні усунути свого потенційного опонента на президентських виборах, що мають відбутися у 2020 році. 25 вересня адміністрація Трампа опублікувала стенограму розмови Зеленського і Трампа, де вони справді говорять про розслідування «Burisma». Американський президент називає Шокіна «хорошим прокурором», а Зеленський обіцяє, що новий генпрокурор буде  «на 100%» його людиною, і справа буде розслідувана. Окрім цього, лідери держав відпустили одне одному купу компліментів і домовились про зустріч. Та прямого шантажу там не спостерігається. Але варто зазначити, що стенограма не є дослівною розмовою двох президентів, а записана зі спогадів тих людей, які слухали її. 24 вересня спікер Палати представників американського Конгресу Ненсі Пелосі ініціювала процедуру імпічменту. 19 грудня Палата представників оголосила імпічмент Дональду Трампу.

Нормандська зустріч

9 грудня відбулася зустріч Нормандської четвірки, під час якої глави України, Росії, Німеччини та Франції вирішували питання закінчення російсько-українського конфлікту на Донбасі. На зустрічі вже в черговий раз було погоджено повне припинення вогню, цього разу воно має відбутися до кінця 2019-го року. Також сторони домовились про звільнення полонених з обох сторін за принципом «всіх на всіх» до 31 грудня. Володимиром Зеленським було порушено питання встановлення контролю над державним кордоном, однак компромісу щодо цього питання не було. На зустрічі мова йшла і про розведення військ, зокрема було погоджено обговорення в межах Тристоронньої контактної групи у Мінську про зони розведення військ у трьох точках, що мають особливе гуманітарне значення. До проблем контролю над кордоном та  проведення місцевих виборів сторони мають повернутися на наступній зустрічі через чотири місяці.

Великий обмін

29 грудня відбувся великий обмін полоненими. На підконтрольну Україні територію з ОРДЛО повернулися 76 українських бранців. Україна передала бойовикам 127 людей. У цей день біля Лук’янівського СІЗО, де утримувались ексберкутівці, обвинувачені у розстрілах на Майдані, зібралося біля 200 людей, котрі намагалися перешкодити передачі їх «Л/ДНР». Однак дана акція не досягла своєї мети.

Підготував Георгій ПАШИНСЬКИЙ