Чи буде сніг у Львові і чи затопить Одесу: що варто знати про потепління в Україні

Нічого дивного – останнім часом дедалі більше людей переймається глобальним потеплінням. Тому суспільство з розумінням сприйняло дівчинку, яка їздить світом, агітує людей боротися за збереження клімату. Її страйк перетворився на глобальний рух «П’ятниці заради майбутнього» (Fridays for Future).

Головний редактор «Time» Едвард Фелсенталь написав: «Це був рік, коли кліматична криза вийшла з-за лаштунків в центр уваги, з розсіяного політичного шуму прямо у світовий порядок денний. І ніхто не зробив більше, щоб це відбулося, ніж Грета Тунберг. Значущі зміни рідко відбуваються без стимулюючої сили впливових людей. З цієї причини вона є Людиною року в 2019 році».

Зима без снігу – тенденція чи збіг

ІА «Дивись.info» вирішила поцікавитись, якими ж будуть зими в наступні роки чи бачитимуть сніг львів’яни через кілька десятиліть, а чи для того, щоби пограти в сніжки та зліпити сніговика, доведеться їхати в гори.

Євгенія Засядько, координатор з кліматичної політики громадської організації «Екодія» розповідає, що теплі зими в Україні – це вже тенденція.

«За даними гідрометцентру останнє десятиріччя є найтеплішим. Із 1970-их років тенденція до підняття температури повітря збільшилась, порівняно з початком століття. Такі зміни будуть постійні. Період теплої погоди стає тривалішим, середня річна температура в Україні за пів століття зросла майже на один градус», – каже Євгенія Засядько.

Україна належить до регіонів планети, де зміна середньої за рік температури повітря протягом останніх тридцяти років відбувалась найвищими темпами

Україна належить до регіонів планети, де зміна середньої за рік температури повітря протягом останніх тридцяти років відбувалась найвищими темпами. Швидкість зміни середньої за рік температури повітря в Україні майже вдвічі перевищує зміну глобальної температури та температури у Північній півкулі.

Екоактивістка каже, що ми вже відчуваємо ці зміни, а до кінця століття, якщо зараз нічого не змінити (будемо продовжувати спалювати викопне паливо, сільське господарство буде використовуватись без змін), то температура може підвищитись на 3, а то й до 5 градусів.

«Навіть такий негативний підсумок, як підвищення температури на 3 градуси до 2100 року потребує вживання країнами певних кліматичних заходів. Деякі, до речі, вже задекларували, що вони планують робити до 2030-2050 років. Якщо вони це все будуть виконувати, то й тоді температура може підвищитися на 3 градуси. Якщо нічого не зробимо, то може бути і 5-6 градусів», – пояснює Євгенія Засядько.

Тому треба навчитись розуміти, що в місті можна відмовитись від свого автомобіля і використовувати громадський транспорт

Аби віддалити глобальне потепління, наголошує активістка, потрібно менше спалювати вугілля, газу, нафти: «Зараз дуже мало людей в Україні утеплюють будівлі. А це б суттєво зменшило споживання і, відповідно, спалювання ресурсів. Великі втрати також при доставці гарячої води. Також сюди можна віднести транспорт. В Україні транспорт викидає в повітря 10% парникових газів. Тому треба навчитись розуміти, що в місті можна відмовитись від свого автомобіля і використовувати громадський транспорт. Це дуже актуально в Європі: люди з задоволенням пересідають на велосипеди чи просто ходять пішли, якщо це не надто далеко. Такі ніби елементарні речі, але вони мають свій внесок в ці глобальні зміни».

За словами Євгенії Засядько, перші ознаки глобального потепління і зміни клімату в країни ми спостерігаємо вже зараз: «Це є посухи. Цього року в Черкаській області була посуха на території 80%. По Україні вона досягала 20%. Але з кожним роком ситуація буде лише погіршуватись. Сюди можна віднести і втрату питної води. Для прикладу – Запорізька область, де вже є нестача питної води і доставляють її за сотні кілометрів. Посухи призведуть до втрати сільськогосподарських культур. А оскільки ми – аграрна країна, тому дуже будемо від цього потерпати.

Треба починати адаптуватись до змін клімату. Поступово переходити до вирощування інших культур, до яких ми не звикли, або вони вирощувались десь південніше. От для прикладу в Карпатах зараз вирощують виноград, хоч раніше такого не було. В Харківській області також почали вирощувати культури, які вважались південними».

Кліматичні біженці

Громадська організація «Екодія» випустила дослідження, в якому підрахували, які загрози несе підвищення температури на 3 градуси до кінця століття.

«Якщо рівень моря підніметься до одного метру, це призведе до затоплення більше мільйона гектарів земель. Сюди входить 200 тисяч гектарів сільськогосподарських земель, це також 590 населених пунктів, села і міста великі деякі повністю підуть під воду. Йдеться, наприклад, про Вилково. Під водою опиниться 20% Одеси, в зону ризику також потрапляє Маріуполь. Звичайно, інфраструктура також постраждає. Якщо ми не змінимо свою політику і не почнемо скорочувати викиди , то треба готуватись до таких змін і розуміти, чим це загрожує. В Україні буде 75 тисяч кліматичних біженців. А по світу їхня кількість буде досягати декілька мільйонів», – пояснює пані Євгенія.

кожен з нас може змінити апокаліптичне майбутнє. І це дуже просто. Достатньо лише змінити свої звички

Насправді екоактивісти запевняють, що кожен з нас може змінити апокаліптичне майбутнє. І це дуже просто. Достатньо лише змінити свої звички, як-от для прикладу при поході до магазину не брати одноразових пакетів, а полотняну торбинку. Продукти брати не запаковані, адже на упаковку також тратять енергію, яку, можливо, добувають з природних надр. Потрібно утеплювати свої будівлі.

Українські екоактивісти також сподіваються на виконання Україною міжнародних зобов’язань. Ідеться передусім про Паризьку кліматичну угоду, прийняту 2015 року, яку ратифікувала й Україна. Однією з цілей є підвищення температури до кінця століття не більше ніж на 1,5 градуси. Хоч навіть півтора градуса несуть багато втрат – для тваринного світу, птахів, інших організмів, а також коралових рифів.

Якщо температура буде й надалі підвищуватись, то період теплої погоди також буде збільшуватись

В звіті якраз зазначено, що до кінця 2030 року нам треба скоротити викиди на 40-50% (порівняно з 2010 роком). Тому в «Екодії» сподіваються на дві речі: на активне залучення громадськості до процесу перегляду національної стратегії і на те, що кліматична мета країни все ж таки передбачатиме відповідність Паризькій угоді: зменшення, а не підвищення викидів парникових газів.

Якщо температура буде й надалі підвишуватись, то період теплої погоди також буде збільшуватись. Але в гідрометцентрі кажуть, що період холодної погоди (-10, -15) буде залишатись таким, як і був, лише різкішими стануть зміни перепаду температур. А стосовно снігу – те, чи ми його будемо бачити взимку в наших містах і селах, а не лише в горах, залежить виключно від нас.

Довідка

12 грудня 2015 року була прийнята Паризька кліматична угода. Її підписали 196 країн світу під час міжнародних кліматичних переговорів у Парижі (COP 21), а у жовтні 2016 року угода вступила в силу.

Відповідно до Паризької угоди, цілі України щодо скорочення викидів парникових газів залишаються слабкими.

Головна мета Паризької угоди – не допустити зростання глобальної середньої температури більше 2°C (за можливості – не більше 1,5°C) у порівнянні з показниками XIX століття. 1800-ті роки є точкою відліку не просто так – саме тоді людство почало спалювати величезну кількість викопного палива, що спричинило надмірні викиди парникових газів в атмосферу, глобальне потепління та зміну клімату.

9 кліматичних рекордів, якими відзначилася природа за 150-річний період

За гідрометеорологічною інформацією, яка зберігається в Галузевому державному архіві Центральної геофізичної обсерваторії (ЦГО) МНС України, дозволяє нам побачити, яким був клімат України двох минулих століть.

1. Максимальна температура повітря +42,0°С була зафіксована 12 серпня 2010 року на метеостанції Луганськ;
2. Абсолютний мінімум температури повітря -41,9°С був спостережений 8 січня 1935 року на метеостанції Луганськ;
3. Найбільш висока температура на поверхні грунту спостерігалася 2 червня 1995 року на метеостанції Вознесенськ (Миколаївська область). Цього дня поверхня грунту «розпеклась» до позначки 80°С;
4. Абсолютний мінімум температури поверхні грунту -46°С був зафіксований 31 січня 1987 року на метеостанції Куп’янськ (Харківська область);
5. Найбільша місячна кількість опадів 580 мм була виміряна під час катастрофічного паводку у Карпатах в червні 1969 року на гідрологічному посту Гута (Івано-Франківська область). Для більшої частини території України це майже річна кількість;
6. Найбільша добова кількість опадів 278 мм була зафіксована Карадазькою обсерваторією (Крим) 2 вересня 1991 року;
7. Максимальна швидкість вітру 50м/с (180км/год) була зареєстрована 24 грудня 1947 року на метеостанції Ай-Петрі у Криму;
8. Максимальний діаметр ожеледі 207 мм спостерігався у листопаді 2000 року на метеостанції Затишшя (Одеська область);
9. Найбільша висота снігового покриву 352 см була зафіксована 25 березня 2006 року на сніголавинній станції Пожежевська (Івано-Франківська область).

Нагадаємо, 25 листопада 2019 року Міністр енергетики та охорони довкілля України Олексій Оржель оголосив, що український уряд планує розробити бачення «зеленого» енергетичного переходу.

Розробка та представлення такої візії – це перший крок до прийняття державної цілі з переходу на відновлювану енергетику та визначення кінцевого терміну-орієнтиру, до якого цей процес має завершитися. Водночас 65% українців підтримують негайний перехід на альтернативні джерела енергії. А вже понад 9 тисяч людей підписали петицію про перехід на 100% ВДЕ.