дивись.info

Міжнародні пригоди «Щедрика»: як українською колядкою захопилися у світі

Міжнародні пригоди «Щедрика»: як українською колядкою захопилися у світі

Щороку, напереродні Різдва, на радіо, телебаченні, у фільмах та мультсеріалах лунає «Щедрик». Мелодія, що стала символом зимових свят у всьому світі, належить перу українського композитора Миколи Леонтовича.

Двадцять років знадобилося Леонтовичу, щоби створити досконалий твір – відточити фольклорну мелодію до ідеалу. Композитор поклав мелодію на текст щедрівки, знаної ним з дитинства. Слова «Щедрика» сягають корінням дохристиянської доби, коли Новий рік відзначали ранньої весни з поверненням в Україну ластівок. Саме цим і пояснююється зміст строфи «прилетіла ластівочка, стала собі щебетати, господаря викликати».

Цікаво, що існує також альтернативний варіант тексту – «Ой на річці». Його записав товариш Миколи Леонтовича вчитель співу з Тульчина Федір Лотоцький у 1916 році. Він поклав мелодію «Щедрика» на християнський колядницький мотив – народження Ісуса Христа.

Ой на річці на Йордані,

Там Пречиста ризи прала,

Свого сина сповивала,

На ялині колихала.

Прилетіли три янголи,

Взяли Христа під небеса.

Всі небеса розтворилися,

Всім святим поклонилися.

При виконанні цього тексту повністю зберігається темпо-ритміка та динаміка, властиві «Щедрику».

5 жовтня 1921 року «Щедрик» було вперше виконано на концерті в Карнегі-Холі в Нью-Йорку. За океаном настільки вподобали цю пісню, що в 1936 році американець українського походження Петро (Пітер) Вільховський, який працював для радіо NBC, створив англійську версію слів до «Щедрика». Пісня нагадувала Вільховському передзвін і він зафіксував цей образ у своїх віршах. Американська версія «Щедрика» має назву «Carol of Bells».

Українська щедрівка широко використовується в рекламі, а її гумористичні версії фігурували в американських телесеріалах: «Південний парк», «Маппет Шоу», «Сімпсони», «Гріфіни», «Суботній вечір у прямому ефірі», «Менталіст», а також у кінофільмах: «Сам удома»; «Сам удома-2: Загублений у Нью-Йорку»; «Санта Клаус»; «У дзеркала два обличчя»; «Міцний горішок 2»; «Шепіт», «Гаррі Поттер», «Битва на гірляндах», «Французький зв‘язковий».

Існують також польська, румунська, французька, португальська, німецька, іспанська, японська інтерпретації «Щедрика».

Але Миколі Леонтовичу не судилося спостерігати розквіт «Щедрика». За два місяці по тому, як український ансамбль представив щедрівку у Нью-Йорку, її автор раптово загинув від рук російського чекіста, Афанасія Грищенка. Вбивця напросився переночувати у хату Леонтовичів. А зранку пограбував родину, вбив композитора і втік.

Історики досі сперечають про те, чому чекісти вдалися до такого жорстокого акту. Напевне, можна сказати тільки одне: здобутки Леонтовича не вдасться поховати, ані знищити. Вони живуть і стали надбанням не одної нації, а всього світу.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.