Ледь не кожен учень відчуває дискомфорт від довготривалого перебування за партою. Мало хто знає однокласника, який сидів за партою правильно. І хто б міг подумати, що звичайна парта може спровокувати епідемію сколіозу, гіпотонії чи ожиріння. А проблема бере коріння ще зі школи, де шкільні меблі зовсім не підлаштовані для правильного розвитку дітей. 

У чому полягає проблема

За даними МОН України, 36% учнів загальноосвітніх шкіл мають низький рівень фізичного здоров’я, а 34% – нижчий за середній. Якщо на початку школи здорових дітей близько 30%, то на випускному залишається близько 3% абсолютно здорових юнаків.

До 9 класу викривлення хребта фіксується у кожної третьої дитини. Школярі потерпають від хвороб опорно-рухової та серцево-судинної систем, страждають від надмірної ваги. Підвищується ризик до розвитку ішемічної хвороби серця, діабету, деяких типів раку та низки інших захворювань і передчасної смерті. Уявіть, яким буде майбутнє покоління, якщо ми нічого не змінимо.

… сидіння схоже на жахливу дієту

«Людина не створена для того, щоб сидіти як з медичного, так і психічного поглядів. Сидіння схоже на жахливу дієту. Проблема посилилась ще більше з розвитком технологій. Національні інститути охорони здоров’я і навіть уряди визнають, що ваш стілець вкорочує вам віку і всім, хто сидить без руху. Сьогодні кожен міський житель піддає своє здоров’я щоденному стресу через сидіння. Розірвіть пута, встаньте з крісла!» – стверджує доктор медичних і філософських наук університету Аризони, лікар-практик у клініці Мейо, фахівець з досліджень шкоди через сидіння й проблем зайвої ваги Джеймс Левін. 

Який корінь цієї проблеми

Індустріальний прогрес відкрив доступ людству не тільки до так званих благ, а й прив’язав людину до столу і стільця: школа, офісна робота, автомобіль, що спричинило малорухомий спосіб життя.

Проблема набула таких масштабів, що близько 3,2 мільйона смертей на рік у світі спричинені недостатньою фізичною активністю, а 31% населення всього людства від 15 років веде недостатньо активний спосіб життя. Враховуючи старіння населення, кількість смертей від неінфекційних хвороб тільки зростатиме.   

Історія говорить, що перший запит на початкову освіту формували «фабриканти». Вони вбачали в навчанні інструмент для створення «ідеальних працівників» – пунктуальність, дотримання дисципліни, витривалість до довгих годин тяжкої праці й хоча б мінімальна здатність читати або писати. Здоров’ям людей в ті часи не особливо переймалися, адже важливішим був промисловий стрибок. З того часу парти майже ніяк не змінилися, але загальний стан здоров’я нації значно погіршився. 

Дамо дітям рухатись

ДДР національний громадський рух в Україні, спрямований на створення  ергономічного шкільного середовища задля покращення когнітивних та  творчих навичок дитини під час навчання у класі та вдома.

Таке визначення ми читаємо у Вікіпедії і власне так само описують себе інноватори на сайті. Але яка історія проблеми, з якою пов’язали себе ДДР? Що надихнуло, дало їм поштовх, що згодом новаторська ідея перетворилася в громадську організацію?   

«Проблема сидячого способу життя стосується не лише школярів», стверджують автори наукового дослідження «Таліта кум». «Сидячий стиль» роботи став невід’ємним атрибутом міського мешканця не так давно, ще 150 років тому, а в повоєнні роки, аж до 70-их включно, із розвитком сфери послуг робота в офісі стала практично еталоном в уявленні працівника.    

Час сидіння у працівника у промислово-розвинених країнах збільшився до 10-14 годин на добу. І навіть діти у дитячому садку почали сидіти від 5 до 6 годин на день, а школярі – від 8 до 9 годин. 

… неправильна організація робочого місця, низька рухова активність  призводить до негативних змін в опорно-руховій систем

«Неправильна організація робочого місця, низька рухова активність  призводить до негативних змін в опорно-руховій системі, сприяють зростанню  емоційної напруги в дітей», розповідає учитель географії та біології м. Брест І.В.Тюшкевич.    

Звичайні парти зі стільцями, які часто можна побачити у школі, спричиняють:

2009 року фізичну бездіяльність було визначено на рівні світового співтовариства як четвертий провідний фактор ризику неінфекційних захворювань.

Дослідження

 

«Таліта кум» – наукова праця Олега Жовтанецького та Володимира  Закалюжного, в якій дослідники розкривають тему, коли ми стали homo sedens – людьми, що сидять, як такий спосіб життя впливає на наше здоров’я й що можна врешті-решт вдіяти?

«Наша мета — зрозуміти причини, через які передові країни вносять кардинальні зміни в освітній процес, й рекомендувати для української освіти дороговкази, які б дали змогу бути більш ефективними».

 

 

Основними критеріями, які мають голосно прозвучати у реформуванні системи освіти України — здоров’я учнів та їхня здатність адаптуватися до повсякденних змін у дорослому житті. Дослідження побудовано саме на цих принципах. Його підсилюють рекомендації фахівців-практиків у сфері освіти та медицини (наприклад, книга американця Джеймса Левіна “Вставай! Чому стілець вбиває нас і що ми можемо з цим вдіяти” – ст. 68, «Таліта кум»).

Олег Жовтанецький ділиться: «До того я мало що знав за темою дослідження.
Навіть більше, уся наша колективна
практика пропагує зовсім інше. Ось наприклад «у ногах правди немає»,
«краще погано їхати, аніж добре йти»… Але виявилось, що колективний досвід хибний, або ж ми неправильно трактуємо цю «мудрість» з позиції нашого часу, надмірного комфорту, зручностей, які були недоступними у минулому. Отож, дослідження, а це більше п’ятдесяти опрацьованих праць у наукометричних базах, напрацювання міжнародних організацій, спілкування із експертами, сформувало мої погляди на проблему малорухливості.                                 Ми, разом із Володимиром Закалюжним, який є співавтором книги «Дитино,
встань і йди…» вирішили поглянути
на проблему ширше, виходячи за
рамки медичних досліджень. Ми дійшли
висновку, що гіподинамія (малорухливість) не
медична проблема, а отже її неможливо подолати виключно медичними заходами, хоч навіть на етапі
профілактики. Ми переконані, що ключем до розв’язки є школа, а саме шкільне середовище, зокрема зміна філософії ергономіки школи та класу, пропагування рухливості. Звідси й
громадський рух за здоров’я дітей «Дамо дітям рухатись!».

Рух

За свою ціль ДДР вбачає здоров’я учнів та їхню здатність адаптуватися до  повсякденних змін у дорослому житті.

…подібний крок міг би стати першим у напрямку  запровадження глобальних змін у шкільному середовищі поряд із здоровим  харчуванням, збільшення ігрової компоненти та переосмислення шкільного  простору

ДДР вірить, що парти-конторки – річ, яка може змінити ситуацію. Це спеціальні парти, які дозволяють навчатись, динамічно змінюючи позу в класі, при цьому учень не має весь час стояти, а може вибрати, як йому  зручніше. «Вважаємо, що подібний крок міг би стати першим у напрямку запровадження глобальних змін у шкільному середовищі поряд із здоровим харчуванням, збільшення ігрової компоненти та переосмислення шкільного  простору», – коментують ініціатори.

 

ДДР провели дослідження, в якому доведено, як використання парт конторок може бути однією з опцій для покращення якості навчання та відвернення неінфекційних хвороб.
«Батьки побачили щасливіших дітей, які верталися зі школи, затримуючись у ній і маючи бажання піти туди наступного ранку. Педагогам теж треба час, аби пристосуватися до руху в класі» (ст. 70,
«Таліта кум»). Треба відзначити, що в цілому головну роль має грати динамічна зміна поз,

 

де зміна у взаємодії між вчителем, учнем та простором приведе до покращення здоров’я дітей. Організація також створила таблицю в додатках дослідження (ст.101, «Таліта кум»)
для зацікавлених сторін (наприклад, місцеві органи влади, уряд чи батьки та вчителі ), яка показує, як вони можуть долучитися до розвитку проактивного навчання дітей із підсиленням
компонентів фізичного здоров’я.

 

Узагалі, ДДР вбачають в освіті потужний засіб, за допомогою якого можна  змінити світ на краще, а освітню реформу як великий фундаментальний процес, який буде продовжуватись до 2030 року.

ДДР також наголошують, що вони відкриті до співпраці з проектами та компаніями, ГО та іншими організаціями, які поділяють однакові цінності й прагнуть змінити світ на краще.

У своєму інстаграмі ДДР дає практичні поради щодо дотримання правильної постави й ведення здорового харчування, які можуть допомагати вам змінювати свої щоденні звички самим чи з дітьми. Також ви можете переглянути й, при бажанні, долучитися до спільноти на Фейсбуці, де можна знайти більше інформації і слідкувати за останніми новинами досліджень та підтримувати реформаційні зміни, які творять ДДР!

Засновники та учасники громадської організації закликають суспільство працювати зі своїми школами щодо збільшення відсотку динамічного компоненту в освіті та підтримати проект підпискою в соцмережах, репостом або писати координаторам проекту для пошуку нових ідей.

Рух за впровадження динамічної зміни поз в шкільну освіту задля профілактики неінфекційних хвороб у дітей і покращенні когнітивних здібностей Дамо Дітям Рухатись!

«Таліта кум» – наукова праця Олега Жовтанецького та Володимира Закалюжного.

* Партнерський матеріал

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Шумак Юра
У 2014 році закінчив Львівський поліграфічний коледж, після чого вступив до Української академії друкарства, де продовжив вивчати видавничу справу та редагування. В цей же час розпочав практикувати журналістику в одному з Львівськиих ЗМІ. З 2015 року працює в ІА Дивись.іnfo