Хтось вважає, що депресія – це тільки вигадка. Досить сходити до клубу, добряче напитися чи завести собаку і все минеться. А хтось, навпаки, будь-які перепади настрою пояснює розладами психіки.

Що ж таке депресія, наскільки це серйозно і як з боротися з недугою, про це ІА Дивись.info поспілкувалася з експертами.

Як відрізнити депресію від поганого настрою?

Ірина Музичук, член Асоціації психологів України:

«Депресія – офіційно визнане захворювання. Вся симптоматика депресії (так само, як інших захворювань) міститься в міжнародному класифікаторі захворювань МКЗ-10 (вже розроблено МКЗ-11)».

Дмитро Шевченко, психолог, психотерапевт:

«Депресію буває складно відрізнити від поганого настрою. Більш того, часто трапляється, що депресія починається як поганий настрій. І значно пізніше людина усвідомлює, що її поганий настрій триває надто довго. Для того, щоб зуміти відрізнити депресію від поганого настрою, пропоную врахувати основні симптоми депресії. При цьому варто зазначити, що під назвою «депресія» приховуються кілька різновидів цього захворювання. До них варто віднести: сезонний афективний розлад (зимова депресія, весняна та літня депресії), дистимія (хронічна, слабка депресія), післяпологова депресія. Ми будемо називати «депресією» захворювання, яке має наступні симптоми. Для зручності ми поділимо їх на дві основні групи: відчуття та поведінка.

Як людина почувається при депресії?

  • понижений, поганий настрій, іноді підвищена плаксивість;
  • дратівливість, хвилювання та неспокій;
  • внутрішня порожнеча та відчуття «ніби всередині все завмерло»;
  • ізольованість та відчуженість із іншими (таке враження, що ніхто не розуміє і всі якось віддалилися);
  • відсутність задоволення життям та від справ, які раніше достеменно приносили задоволення;
  • легке відчуття нереальності навколишнього (ніби дивишся на все збоку);
  • невпевненість в собі та занижена самооцінка;
  • безнадійність та відчай;
  • думки про самогубство,

Як бачимо, поганий настрій – це один із симптомів депресії. Різниця в тому, що поганий настрій має очевидні причини (проблеми на роботі чи із партнером, складнощі в сім’ї та ін.) та може минути, якщо ситуація покращується (посміхнулася вдача, відпустка тощо).

Для того, щоб точно встановити депресію, окрім внутрішніх переживань, психотерапевт повинен з’ясувати поведінкові симптоми.

Як людина поводить себе при депресії?

  • уникає зустрічей та соціальної активності, які раніше подобалися;
  • нанесення шкоди своєму здоров’ю, суїцидальні вчинки;
  • утруднене спілкування, мислення та прийняття рішень;
  • втрата сексуального бажання;
  • складнощі у запам’ятовуванні та концентрації;
  • підвищене вживання тютюну, алкоголю та інших шкідливих речовин;
  • розлади сну: безсоння або надмірна сонливість;
  • постійне відчуття втоми;
  • втрата апетиту і зниження ваги або надмірний апетит і зайва вага;
  • біль без фізичних причин;
  • уповільнена рухливість.

Наведені симптоми не обов’язково трапляються одночасно та разом. Для встановлення точного діагнозу варто звернутися до психотерапевта чи психіатра.

Андрій Шорніков, асистент кафедри психіатрії, загальної та медичної психології ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»:

«Основною відмінністю є тривалість – для діагностики депресії настрій має бути знижений протягом дня або більшої його частини не менше двох тижнів. Все, що менше 2 тижнів – не може бути депресією. Також до основним ознак належать уповільненість думок та рухів. Додаткова часто, але не завжди, зустрічається ангедонія – неможливіть отримувати радість, позитивні емоції від діяльності, яка раніше їх викликала».

Тарас Матіяш, лікар-психіатр:

«Депресія – це стан тривало та стійко зниженого настрою, який також супроводжується такими симптомами, як нездатність відчувати радість та насолоду (ангедонія), знижена мотивація, песимізм, відчуття власної неповноцінності, постійні самозвинувачення та самоприниження, порушення сну, апетиту, порушення уваги та пам’яті, суїцидальні думки. По суті, депресія (чи депресивний розлад, як кажуть психіатри) – це сукупність симптомів.

Саме це і дозволяє відрізнити депресивний розлад від поганого настрою чи суму: для встановлення діагнозу клінічної депресії одного лише поганого настрою мало, необхідно мати декілька симптомів. Враховуються також і можливі причини, і сімейний анамнез, і історію життя. Критерії оцінювання можна знайти в МКХ-11 та DSM-V.

Також прийнято вважати, що сумна людина все ж здатна радіти приємним подіям у житті, часто прагне спілкування і безпричинно не винить себе, не вважає себе поганою, нікчемною, злою, якщо на те немає об’єктивних причин. Людина під час депресії часто хоче самоти, усі її переживання всередині і звернені на неї («я винний у всіх бідах», «майбутнє не для мене», «я підводжу свою сім’ю»). Однак слід розуміти, що такі критерії недосконалі і ситуації бувають різні.

Самодіагностикою та самолікуванням не варто займатися через низку причин. По-перше, депресивний розлад може бути наслідком якогось іншого захворювання, наприклад, гіпотиреозу. Такі депресії лікуються усуненням основної причини, а не антидепресантами.

По-друге, навіть якщо соматичних хвороб немає, депресія може бути складовою так званого біполярного афективного розладу, коли після неї може виникнути маніакальний епізод. Лікування тут теж відмінне, якщо порівнювати з уніполярною депресією.

По-третє, нормальний настрій та тяжка депресія – це два крайніх полюси, між якими розташовуються різні проміжні стани (тривали сум, горювання, розлади адаптації тощо). Жоден з цих станів не має бути знехтуваним, але їхнє лікування також різниться. Відповідно, підбір правильної лікувальної тактики (фармакологія, психотерапія чи їхня комбінація) повинна виконуватися лікарем, аж ніяк не на власний розсуд.

Натомість нелікована депресія може привести до сімейних та робочих проблем, приєднання соматичних порушень та, що найгірше, спроб суїциду. Для сім’ї – це персональне горе, але й в масштабах країни та Землі – це ще й одна з основних причин втрати працездатності та економічні втрати».

Фото з відкритих джерел.

Чи залежить депресія від погодних умов?

Ірина Музичук, член Асоціації психологів України:

«Депресія від погодних умов не з’являється, але погода може впливати на перебіг захворювання».

Дмитро Шевченко, психолог, психотерапевт:

«Погодні умови можуть мати вплив на депресію (погіршувати чи послаблювати її симптоми). Більш того, такий різновид депресії, як сезонна депресія може бути спровокована погодними умовами. Люди, які страждають на зимову депресію відчувають негативні симптоми виключно в зимовий період і не відчувають впливу депресії протягом решти року».

Андрій Шорніков, асистент кафедри психіатрії, загальної та медичної психології ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»:

«Власне ні. Існують дані щодо сезонного афективного розладу, який  можна зрозуміти як депресію, що виникає при зменшенні інсоляції, але чітких і зрозумілих критеріїв діагностики немає».

Тарас Матіяш, лікар-психіатр:

«Певний зв’язок депресії та пір року наявний, зокрема описана специфічна сезонна форма цього розладу – сезонний афективний розлад (seasonal affective disorder). Втім, вважають, що тут головний зв’язок не так зі самою погодою, як із тривалістю світлої частини дня (взимку реєструють більше цього розладу, ніж влітку)».

Чим небезпечна депресія?

Ірина Музичук, член Асоціації психологів України:

«Небезпека – у впливі на перебіг життя та функціонування людини (аж до суїциду)».

Дмитро Шевченко, психолог, психотерапевт:

«Депресія небезпечна насамперед тим, що людина, яка на неї страждає, буквально випадає із життя. Їй важко зібратися, виконувати звичайну роботу, спілкуватися із друзями чи колегами. При більш складному стані, проблематично навіть встати із ліжка вранці чи виконувати елементарні дії, як то приготування їжі, турбота про себе та членів своєї родини. Інша, не менш важлива небезпека, полягає в тому, що при тривалій депресії велика частина людей вкорочували собі віку».

Андрій Шорніков, асистент кафедри психіатрії, загальної та медичної психології ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»:

«Від зниження якості життя до суїцидів. Низька якість життя, у свою чергу, знижує працездатність, створює соціальну дезадаптацію, може призводити до виникнення інших соматичних розладів. Депресія – це хронічне захворювання, яке варто лікувати».

Чи можна вилікуватися від депресії самотужки і як все ж таки позбутися її?

Ірина Музичук, член Асоціації психологів України:

«Самотужки вилікуватись теоретично можливо (як кажуть, «час лікує», та ризики зависокі), але практично – нереально, бо для ефективного виходу з такого стану потрібна медикаментозна та психологічна підтримка.

Потрібно звернутись до фахівця та не відмовлятись від медикаментозної підтримки».

Дмитро Шевченко, психолог, психотерапевт:

«Вилікуватися від депресії самотужки можливо, але для цього знадобиться оволодіти спеціальними навиками та психологічними техніками. Для того, щоб ними оволодіти потрібна мотивації та зусилля, які у великому дефіциті, коли страждаєш на депресію. Тому за наявності перелічених симптомів важливо якнайшвидше звернутися до психотерапевта чи психіатра».

Андрій Шорніков, асистент кафедри психіатрії, загальної та медичної психології ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»:

«Перебіг депресій завжди фазний: тобто чергуються періоди зниженого настою і періоди без порушень настрою. Деякі особи вважають, що самостійне закінчення фази, яке збіглося з якимось діями – це можливість самостійного одужання. Ця думка помилкова і призводить лише до збільшення часу перед отриманням кваліфікованої допомоги.

Звернутися до лікаря-психіатра і приймати призначене лікування».

Тарас Матіяш, лікар-психіатр:

«Найкраща допомога собі – це звернутися до лікаря (сімейний лікар або психіатр) та отримати адекватний план лікування. Ніколи не завадить психотерапія, яка у випадку легких порушень, особливо тих, які не дотягують до діагнозу депресивного розладу, є чи не єдиним ефективним лікуванням».

 

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Дудар Оксана
Шеф-редактор ІА Дивись.info. За освітою філолог, за покликанням журналіст. Життєве кредо – журналіст завжди повинен ставати на бік слабких і скривджених. Улюблена робота – їхати у відрядження.