Скандал: Нобелівський комітет вказав Росію країною походження Івана Франка

Львівський музей Івана Франка готує звернення до Нобелівського комітету через інформацію, оприлюднену на їхньому сайті, згідно із якою країна походження Івана Франка – Російська Федерація.

Про це ІА Дивись.info повідомив літературознавець, франкознавець, директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Богдан Тихолоз.

«Йдеться про те, що у базі даних Нобелівського комітету країною походження Івана Франка зазначена Російська Федерація. Зрозуміло, що у час життя Франка її тоді не існувало, натомість була Російська імперія, в якій Іван Якович хіба що кілька разів бував. Він ніколи не був її громадянином. І навіть факт окупації Львова під час Першої світової війни російськими військами, а Франко у той час був у Львові, не означає зміни громадянства. Зрештою на час коли Івана Франка подавали на Нобелівську премію, росіяни залишили Львів, а австрійська влада відновила контроль над Галичиною», – сказав Богдан Тихолоз.

І додав, що це потребує негайної реакції як з боку громадськості, так і влади.

«Тому незалежно від того чи це спеціально, навмисно хтось сфальсифікував факти, чи це лише необачність, недогляд, виправити це необхідно, оскільки йдеться, по-перше, про гріх проти істини, по-друге, про репутаційні втрати для держави. Якщо ми так легко будемо віддавати нашим «сусідам» своїх великим, то гріш нам ціна.

Уже вчора від того моменту, як вдалося привернути увагу до цієї проблеми, звернулося кілька представників найвищих органів української влади. Йдеться і про Міністерство культури, і про Верховну Раду. Є люди небайдужі у владних колах, які вже дали свою згоду на те, щоби їхні прізвища фігурували під цим листом. Думаю, що доцільно ці питання узгодити, за чиїм підписом звернення буде відправлено. Сьогодні Музей Франка готує аргументований документами текст. Ким він буде підписаний, я не можу зараз точно сказати. Є багато людей, які зголошуються. Напевно, було б доцільно, щоб це йшло від перших осіб держави. Але наразі точно відповісти не можу. Однак, вважаю, що у цьому випадку, коли йдеться про Нобелівську премію та Івана Франка – національного символа української культури, чий портрет розміщений на національній валюті, я вже мовчу про назви міст, сіл, вулиць, пам’ятники тощо, то тут би мала бути реакція на найвищому рівні», – сказав Богдан Тихолоз.

Долучитися до звернення вже погодилися в Міністерстві культури, молоді та спорту.

«Напевно, мало би відреагувати і Міністерство закордонних справ. Є позитивні реакції кількох амбасадорів, яких знаю особисто. На рівні міністерства наразі немає, але, сподіваюся, що протягом нинішнього дня будемо мати чіткіші відповіді на ці запитання. Текст ми належним чином підготуємо і відправимо до Нобелівського комітету», – резюмував Богдан Тихолоз.

Нагадаємо, у базі даних Нобелівського комітету номінацій на премію з літератури у 1916 році з’явилася інформація, що країна походження Івана Франка Російська Федерація, сьогодні Україна.

Богдан Тихолоз написав на своїй сторінці у Фейсбуку наступне:

«Франко справді був номінантом на Нобелівську премію з літератури, хоча й не отримав її з низки причин, серед яких – його передчасна смерть. Проте Іван Франко ніколи не був громадянином ані Російської імперії, ані тим паче Російської федерації. Усе своє життя він був підданим імперії Габсбурґів! Якщо бути точним, народився Іван Франко в Австрійській імперії (яка існувала в 1804-1867 рр.), а помер у двоєдиній Австро-Угорській державі (час її існування - 1867-1918 рр.).

Водночас усі 60 років Франкового життя (1856-1916) цілком і повністю вкладаються в епоху імператора Франца-Йосифа І (1830–1916), цісаря-«рекордсмена» з династії Габсбурґів, який перебував на престолі 68 років (1848–1916).

Так, Іван Франко кілька разів бував у Російській імперії (а точніше, в підросійській Україні – зокрема у Києві та Одесі, які тоді були для галичанина «за кордоном»), а також волею долі йому судилося побувати під тимчасовою російською окупацією в захопленому царськими військами під час Першої світової війни Львові (у 1914-1915 рр.).

Одначе ніколи, повторюю: ніколи! країною проживання Івана Франка не була Росія (у жодних політичних формах її існування).

Натомість упродовж усього свого життя він був мешканцем коронного краю Дунайської імперії – Королівства Галіції та Лодомерії (себто Галичини і Волині). Тож, навіть за суто формальними критеріями, країна (country) Івана Франка – це аж ніяк не RUSSIAN FEDERATION (RU) now UKRAINE (UA) (як зазначено в базі даних Нобелівського комітету), а радше AUSTRIA (AT) now UKRAINE (UA)».

Щодо домінування Івана Франка на премію, то до Нобелівського комітету звернення надійшло 26 листопада 1915 року.

«26 листопада 1915 року віденський гімназійний професор, отець доктор Йосиф Застирець (між іншим, його громадянство на тому-таки сайті визначено як AUSTRIA (AT), звернувся з листом до Нобелівського комітету, у якому розповів про «найбільшого українського і одночасно слов’янського поета і вченого», «великого провідника свого народу, міжнародного ґенія» – Івана Франка.

Відзначення його багатогранної діяльності Нобелівською премією, на думку професора Застирця, мало б величезне політичне значення для національних змагань старовинного культурного народу, який бореться за свою свободу.

Це звернення підтримали окремі представники європейської літературно-наукової еліти, зокрема Гаральд Ґа́брієль Є́рне (Harald Gabriel Hjärne) – шведський історик і громадський діяч, професор Уппсальського університету, член Шведської королівської академії. І, на жаль, фактично не підтримала (принаймні виразно й діяльно) тогочасна українська громадськість...

Тож Франкові так і не судилося отримати цю премію, позаяк 28 травня наступного, 1916 року він рушив у засвіти, полишивши за плечима земне визнання і земну славу», – написав Богдан Тихолоз.

Оксана ДУДАР