Як минули перші пів року роботи у нардепів від Львівщини

депутати
фото з відкритих джерел

Верховна Рада 9 скликання розпочала свою роботу пів року тому. Серед особливостей цього парламенту – високий відсоток нових обличь (понад 80%), найбільша в історії кількість жінок (80 депутаток, близько 20%).

Верховна Рада 9 скликання розпочала свою роботу пів року тому. Серед особливостей цього парламенту – високий відсоток нових облич (понад 80%), найбільша в історії кількість жінок (80 депутаток, близько 20%).

Ще одна особливість, що не мала прецедентів в Україні – монобільшість, коли одна партія («Слуга народу») отримала понад половину мандатів.

Від Львівської області у парламенті 9 скликання є 31 депутат, серед них колишні губернатори – Синютка та Цимбалюк, наймолодший депутат цього складу Святослав Юраш (23 роки) чи суперзірка української музики Святослав Вакарчук. Хто і як пропрацював під куполом останні пів року ІА Дивись.іnfo намагалася з’ясувати, проаналізувавши цифри з офіційного сайту Верховної Ради.

Відвідуваність

З 1 листопада 2019 року із кожного депутата за прогули стягують частину заробітної платні. Чи повпливало це і стало стимулючим фактором, сказати важко, однак середньостатистичний обранець від Львівщини відвідав 93% засідань. Зуміли обійтися зовсім без прогулів семеро депутатів: Микола Величкович, Микола Княжицький, Степан Кубів, Андрій Парубій (всі – «Євросолідарність»), Тарас Батенко («За майбутнє»), Михайло Цимбалюк («Батьківщина») та Олена Кондратюк. Ці депутати були присутні при кожній із 59 реєстрацій упродовж пів року.

Найбільшим прогульником першого півріччя роботи Ради серед депутатів від Львівщини став мажоритарник Андрій Лопушанський («Європейська солідарність»), обраний по гірському округу №125. Він відвідав лише 37 засідань, а це – 62,7% від загальної кількості. На другому місці серед прогульників Святослав Вакарчук («Голос»), який був присутній на 45-ти реєстраціях (76%), третій тут – Андрій Герус («Слуга народу»), що відвідав 83% засідань (49 реєстрацій із 59-ти).

Парламентські виступи

Можливість донести свою думку через виступи – одна з переваг народного депутати. Однак не всі користалися нею однаково. Середньостатистичний депутат від Львівщини виступав 22 рази. Найчастіше з трибуни виступав голова комітету з питань енергетики та ЖКП Андрій Герус («Слуга народу») – 46 разів, з місця слово найчастіше брав мажоритарник від Золочівщини, Миколаївщини та Перемишлянщини Тарас Батенко («За майбутнє») – 96 разів. Він же є лідером і за загальною кількістю виступів за пів року серед обранців, що представляють Львівську область:

- Тарас Батенко («За майбутнє») – 135 виступів;

- Микола Княжицький («Європейська солідарність») – 68 виступів;

- Михайло Цимбалюк («Батьківщина») – 64 виступи;

- Андрій Герус («Слуга народу») – 51 виступ.

Один із лідерів за цим показником Михайло Цимбалюк наголошує на важливості цього засобу для народного депутата.

«Виступи з трибуни – це можливість донесення думки до громадськості. Те, що говориться з трибуни, чує не лише суспільство, але й влада. Тому влада змушена реагувати, особливо на деякі критичні речі. Для прикладу, що стосується медичної реформи – нам вдалося зупинити закриття деяких медичних закладів. З трибуни ми маємо можливість сказати те, чого не чують наші опоненти в комітетах. Якщо наші правки відкидають, то, завдяки залишкам парламентаризму, принаймні маємо можливість їх озвучити, зафіксувати. Це наша принципова позиція», – каже Михайло Цимбалюк.

Є депутати, які можливістю озвучити власну позицію користаються не надто охоче. Так жодного разу за пів року виборець не почув голосу чотирьох депутатів. Євген Петруняк, Орест Саламаха (обидва – «Слуга народу»), Андрій Лопушанський («Європейська солідарність) і Тарас Козак («Опозиційна платформа – За життя») за пів року не виступили в парламенті жодного разу.

Ростислав Тістик («Слуга народу») теж виступав небагато – лише раз. Каже, що в нього попереду є ще багато часу, аби скористатись таким правом.

«Є ще майже повна каденція, нема передумов, щоби здійснювати перевибори. Тому, звісно, я буду набагато частіше виступати з трибуни. До цього не мав ніякого політичного досвіду. За пів року ми вже зробили деякі напрацювання і за 2020 рік я ще багато разів буду виступати», – запевнив Тістик.

Законотворча діяльність

Головним завданням для парламентаря у Верховній Раді є його законотворча діяльність. В середньому кожен депутат від Львівської області працював упродовж першого півріччя Верховної Ради 9 скликання над 19-ма законопроєктами. Дехто ж над значно більшою кількістю:

  • Михайло Цимбалюк («Батьківщина») – 62 законопроєкти;
  • Олег Синютка («Європейська солідарність») – 49 законопроєктів;
  • Роман Лозинський («Голос») – 38 законопроєктів;
  • Михайло Боднар («Європейська солідарність») – 37 законопроєктів.

Лідер серед депутатів-законотворців від Львівщини Михайло Цимбалюк вважає, що більшість уважно читає законопроєкти опозиціонерів і готує власні – вкрай схожі: «Ми вважаємо, що навіть це є позитивом. Вони читають наші проєкти, але не готові допустити, щоби закон став заслугою авторів із опозиційних фракцій. Тому вони під своєю редакцією дещо змінюють і виносять в сесійну залу як свої проєкти. Вони навчилися читати наші закони, і це вже добре, незалежно під чиїм прізвищем наші ідеї втіляться в життя».

Приблизно така ж думка в представника «Європейської солідарності» Михайла Бондара. Депутат каже, що чимало законопроєктів Ради 8 скликання, зазнавши косметичних змін, потрапили в Раду як закони «слуг народу»:

«Турборежим нового парламенту – це суцільний плагіат. Позабирали закони, які попроходили перше читання ще в попередньому скликанні, перереєстрували на свої прізвища і подали як свої тепер. Деякі з законопроєктів депутати «Слуги народу» переписали слово в слово, зареєстрували з іншими номерами і аж тоді приймали їх як свої. Це плагіат і піар, і ми вже говорили про це з трибуни Верховної Ради», каже Михайло Бондар.

Деякі депутати працювали над значно меншою кількістю законопроєктів:

  • Орест Саламаха («Слуга народу») – 3 законопроєкти;
  • Ярослав Рущишин («Голос») – 4 законопроєкти;
  • Ростислав Тістик («Слуга народу») – 5 законопроєктів;
  • Ярослав Дубневич («За майбутнє»), Тарас Козак («Опозиційна платформа – За життя»), Андрій Парубій («Європейська солідарність») – по 6 законопроєктів.

Ростислав Тістик закликає, оцінюючи роботу парламентарів, не користуватися виключно статистикою. Адже деякі закони (наприклад, про призначення) містять лише прізвище, ім’я, по батькові і посаду, на яку повинні призначити людину. Тоді як над іншими законами потрібно працювати місяцями.

«Я представник комітету з питань бюджету і в нашій роботі чимало монотонної статистичної та аудиторської роботи. Відтак наші законопроєкти потребують багато часу, щоби над ними працювати. Наприклад, Закон «Про Державний бюджет України на 2020 рік». Робота над ним потребує дуже багато часу. Мушу сказати, що в комітеті всі дуже плідно над ним попрацювали, розглянули всі правки та пропозиції, між першим і другим читанням все було враховано і погоджено з урядом. Бюджет був прийнятий у терміни, передбачені регламентом», – розповідає Тістик.

Депутатські запити

Кожен депутат також має право звернутися до президента, уряду, інших органів державної влади чи місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ чи організацій, незалежно від від форми власності чи підпорядкування, і отримати офіційну відповідь.

Загалом депутати від Львівщини за пів року зробили 196 депутатських запитів (в середньому – 6,3 на одного депутата). Найбільше депутатських запитів серед обранців від Львівської області зробили депутати від «ЄС» Софія Федина (49), Михайло Бондар (31) і Микола Величкович (19). Це більше, ніж разом зробили запитів 9 «Слуг народу» – 18 чи 6 представників «Голосу» – 11.

Жодного депутатського запиту за пів року не зробили Ярослав Дубневич («За майбутнє»), Святослав Вакарчук і Ярослав Рущишин (обидва «Голос») та Остап Шипайло («Слуга народу»).

Ростислав Тістик подав лише 3 запити, але він каже, що дуже уважно ставиться до звернень, які є від громадян: «Що стосується запиту, то тут ця справа потребує детального вивчення. Для мене це є важливо, я маю володіти ситуацією і розуміти чи в цьому є справді необхідність».

Народні обранці й справді мали не так багато часу аби показати свої напрацювання чи проявити здібності, але ІА Дивись.info пильно стежить за роботою у парламенті і, можливо, сьогоднішні аутсайдери зможуть стати лідерами.

Тетяна ЯВОРСЬКА

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: