дивись.info

На Львівщині збудують надсучасний завод з переробки відходів вартістю 20 мільйонів доларів

На Львівщині збудують надсучасний завод з переробки відходів вартістю 20 мільйонів доларів

До кінця нинішнього року у Буську має запрацювати завод з переробки відходів тваринництва і виробництва з них високопротеїнових кормових добавок. Сьогодні відбулася презентація проєкту.

Розробкою проєкту займалася група компаній «Ефективні інвестиції» та голландська компанія Mada Participations B.V. Загалом інвестиції у завод становлять 20 мільйонів доларів. Запуск виробництва планується у дві пускові черги.

Ігор Ліскі.

«Я побудував не один завод з нуля, але цей проєкт один із найскладніших, починаючи від проєктування, отримання всіх дозволів – екологічних експертиз, погодження  місцевою владою, підключення до електромережі, оскільки жодного підприємства такого повного циклу в Україні немає, – каже Ігор Ліскі, голова наглядової ради групи компаній «Ефективні інвестиції». – Це важливо не тільки для регіону, Буська, але це буде дуже крутий проєкт зі створення робочих місць. Саме зараз ми запроваджуємо інший стандарт поводження з відходами і впровадження додаткової вартості, тому що це проєкт кругової економіки. Тобто ми з відходів робимо високоякісні протеїнові добавки, які можуть йти на експорт і відповідають найвищому стандарту якості».

За словами голови наглядової ради, проєкту вже понад три роки, а тестування, проєктування було дуже прискіпливим, зокрема сама локація є унікальною, тому що прорахована логістична розв’язка – це і вихід на Європу, і водночас у західному регіоні найшвидшими темпами розвивається харчова промисловість.

«Компанія «Ефективні інвестиції» ставить на меті насамперед побудову іншого типу бізнесу. Тобто йдеться не тільки про гроші, прибуток, а про іншу філософію, коли ми створюємо нові робочі місця, інфраструктуру для розвитку усієї економіки, знаходимо нові складні рішення. Але це тільки початок, бо ми плануємо побудувати ще два таких підприємства у центральному і південному регіонах. І таким чином мінімально закрити цією інфраструктурою індустрію. Коли ми вперше три роки тому розмовляли з лідерами цієї галузі – нашими партнерами, які допомагали проєктувати і постачати обладнання, вони дуже дивувалися, чому в Україні немає таких підприємств. Адже всі знають, що Україна – це дуже потужна агрокраїна, де сільське господарство вважається одним із найбільш перспективних потенціалів. У сусідній Польщі є 18 подібних підприємств, в Росії – 37, в Білорусі – більше 7, а в Україні нема. І перед цим викликом, незважаючи на складність і проблемність, ми не відступили, не шукаємо легких шляхів. Минуло три складні роки, і зараз ми презентуємо великий початок», – сказав Ігор Ліскі.

На підприємстві працюватиме п’ять ліній, на яких можна буде переробляти усі види тваринних відходів і це виведе Україну на інший рівень якості постачання продукції у Європу.

Заступник міністра економіки Сергій Миколайчук зазначив, що це дуже яскравий приклад того, над чим працює Міністерство економіки, сільського господарства та торгівлі, аби збільшити технологічність української економіки, кількість робочих місць і забезпечити людям гідну оплату їх праці. Водночас завод – це розширення ланцюгів доданої вартості, а також більшої екологічності цих ланцюгів.

«Крім того, ми ставимо перед собою завдання зменшити частку державного сектору насамперед для того, щоби зробити економіку більш екологічною та ефективною. Існує багато державних ветсанзаводів, але навряд чи можна їхню роботу назвати ефективною. Ми дуже раді, що у цю галузь приходить приватний інвестор і започатковує бізнес, який є набагато ефективнішим і витісняє державу. Ми хотіли б щоб держава  залишила тільки ті функції і виробництва, у яких є присутній стратегічний елемент або з якими ринок не може впоратися самостійно», – сказав Сергій Миколайчук.

Роман Матис.

«Коли ми з’ясували, що Жовківський ветсанзавод не виконує свою функцію, керівництво ЛОДА намагалося вирішити оперативно цю ситуацію, на той момент тема стала мегаактуальною. З’явилося дуже багато людей, які обіцяли допомогти вирішити проблему, були ідеї щодо інвестування тощо. Маючи навалу інвесторів, які обіцяли вирішити проблему, я з обережністю до цього поставився. Але під час наступних зустрічей переконався, що компанія дійсно хоче інвестувати, тоді почав проводити зустрічі з потенційними партнерами. Стало зрозуміло, що цей проєкт має шанс на реалізацію, вирішивши проблеми не лише Львівщини. Той об’єм переробки, який планується, може закрити потреби усієї Західної України. Водночас ми знімемо екологічну проблему», – сказав керівник управління інвестиційної політики Львівської обладміністрації Роман Матис. 

Натомість генеральний директор компанії Feednova Андрій Огороднік сказав, що завод має запрацювати до кінця 2020 року.

Андрій Огороднік.

«Підприємство може переробляти 130 тонн відходів на добу. Це буде найбільший завод, який працює для м’ясопереробних комбінатів, забійних цехів тощо, де є накопичення відходів. Суть нашого бізнесу дуже проста: вчасно зібрати відходи, які дадуть нам якісну сировину для того, щоб ми могли виробити ту продукцію, яка буде ліквідна на ринку, на яку буде попит, це буде переломний період для української продукції, високопротеїнових білків, а також вихід на нові ринки», – сказав Андрій Огороднік.

Він пояснив, що підхід до будівництва був комплексний і чимало часу пішло, щоб обрати технологію.

«Після того, як обрали технологію, ми вступили у партнерство з одним із лідерів у даній галузі. Перед нами постала проблема донести, що проєкт є екологічно безпечний і що завод буде вирішувати проблему утилізації відходів. Також було витрачено багато часу на вибір технології очистки стоків на підприємстві. Немає жодної компанії в Україні, з якою ми не намагалися знайти спільну мову, тому що нашою першою умовою було підтягнути українського товаровиробника. Однак ми вирішили зупинитися на перевіреній та результативній європейській технології. Ми можемо впевнено сказати, що стоки, які утворюватимуться у процесі виробництва, будуть очищені настільки, що відповідатимуть нормам скиду у річку», – зазначив генеральний директор.

Ще один серйозний виклик на таких виробництвах – очищення повітря.

«У нас є два комплекси очистки: спочатку ми очищуємо повністю внутрішньоцехове повітря через систему біофільтрів, які гарантують очищення на 96% і більше. На етапі проєктування ми заклали правильний камінь, щоби створити комфорт тим, хто живе у Буську, і тим, хто працюватиме на підприємстві. Щоби бути на 100% впевненими, що це повітря не шкодить ні природі, ні людям, для висококонцентрованих газів буде додаткова очистка через хімводоколони», – резюмував Андрій Огороднік.

Керівник директорату безпечності харчових продуктів Мінекономіки Микола Мороз додав, що споживач стає дедалі вибагливішим, особливо європейський, він хоче не просто споживати продукт, а знати, звідки він прийшов, як він був вироблений чи він не забруднює довколишнє середовище.

«Більше  того, дехто навіть запитує, яка зарплата на підприємстві, щоб бачити, що компанія хвилюється за людей, а не лише за бізнес», – сказав Микола Мороз.

За словами керівництва компанії, на заводі працюватиме 80 людей і їхня зарплатня буде не нижчою за середню в регіоні. Якщо запрацюють усі п’ять ліній, то підприємство може стати найбільшим у Східній Європі і перекривати усі потреби 8 областей Західної України. А це вирішить проблему з несанкціонованим викиданням тваринних решток на полях, у лісах чи балках.

«Безпечність та екологічність на сьогоднішній день треба оцінювати для усієї Львівської області, виходячи з таких цифр: майже 72 тисячі тонн відходів утворилося за підсумками 2018 року. Це означає, що цю кількість, ( адже заводи з утилізації не працюють) десь закопали. З них не виготовляли біологічні добавки, тобто протеїнові продукти, які можна далі використовувати. Відходи просто закопали і вони отруїли землю, повітря, воду. Завод – це єдине безпечне рішення, яке на сьогоднішній день існує», – сказав Роман Матис, керівник управління інвестиційної політики Львівської обладміністрації.

Щодо цінової політики, вона залежатиме від багатьох факторів – відстані, кількості, охолодження тощо. Зважаючи на це, буде визначена тарифна сітка. Однак в компанії зазначають, що вона буде більш вигідною для м’ясопереробних цехів, ніж теперішня.

Фото Микити ПЕЧЕНИКА

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.