Законопроєкт «Про працю»: що хочуть змінити і чому не всім це подобається

звільнення
Фото з відкритих джерел.

За період роботи нової Верховної Ради одним із найсуперечливіших законопроєктів, які викликали багато критики і протестів, став законопроєкт «Про працю». Він має замінити чинний Кодекс законів про працю, що діяв ще з 1971 року.

ІА Дивись.info запитала в експертів, як вони оцінюють законопроєкт і про його переваги та недоліки.

Плюси і мінуси

«На мою думку, у новому Законі про працю є важливий плюс – трудовий контракт при влаштуванні на роботу. Оскільки завдяки цьому співробітник має право спільно з роботодавцем внести умови праці, штрафів, премій тощо. Трудові книжки в електронному форматі – це теж величезний плюс. Адже звичайну паперову трудову книжку можна банально втратити або ж недобросовісний роботодавець може її не віддавати. Також плюс для співробітника є в збільшенні компенсації за термінове звільнення.

Але є і мінуси, наприклад, новий закон не вигідний для тих, хто багато хворіє. Але ж для бізнесу зараз важлива продуктивність робітників. Отже, в новому Законі є плюси як для співробітника, так і для роботодавця. Безумовно, ще треба перевіряти, як всі ці норми будуть працювати на практиці, але в цілому Закон дуже гідний», – вважає Антоніна Стадник, HR Generalist компанії UAPAY.

Натомість кандидат економічних наук Олександр Хмелевський переконаний, що законопроєкт спрямований на захист інтересів радше роботодавців, аніж працівників.

«Новий Закон про працю захищає інтереси роботодавців, тоді як права працівників будуть суттєво обмежені. В основі відносин між роботодавцем та працівником буде лежати трудовий договір. Закон буде мінімально впливати на ці відносини. Передбачається укладання 7 видів договорів: як постійних, так і на певний термін, як з фіксованим, так із нефіксованим робочим часом. Також скорочується перелік документів для оформлення працевлаштування. Тобто трудові відносини між роботодавцем та працівником стануть більш гнучкими та, як вважає влада, рівноправними. Обов'язкові вихідні скорочуються до 1 дня на тиждень. Також за понаднормовий час оплата праці передбачається + 20% до основної ставки. Тоді як зараз виплачується подвійна ставка. Роботодавець за новим законом отримає право звільняти працівника за власної ініціативи та без пояснень. Тобто працівник буде повністю залежати від волі роботодавця. Не сподобалася людина, не так подивилася і все – договір розірвано. Зараз працівник може оскаржити рішення про своє звільнення. За новим законом – ні. Влада вважає, що новий закон сприятиме скороченню тіньової зайнятості та створенню легальних робочих місць. Проте нічого з цього не відбудеться. В умовах тотального безробіття умови на ринку праці диктує роботодавець. Тому працівники змушені або погоджуватися на його умови, або залишатися безробітними», – каже Олександр Хмелевський.

Профспілки проти

Вкрай негативно законопроєкт «Про працю» оцінили профспілки, навіть відбулася низка протестів.

«В урядовому законопроєкті авторства міністра економіки Милованова «Про працю» «плюси» є тільки для роботодавців у вигляді так званої дерегуляції трудових відносин, – вважає Наталія Землянська, голова Всеукраїнської профспілки виробничників і підприємців, член Ради Федерації профспілок України. – Але і перехід на масове застосування індивідуальних трудових договорів з окремими умовами для працівника, а це є ключовим наративом цього законопроєкту, несе ризик привести до колапсу кадрові служби великих підприємств, де працює понад 1000 осіб. Жодним чином розробники законопроєкту не прорахували, скільки знадобиться часу для узгодження умов індивідуального трудового договору між працівником та представником роботодавця – кадровиком і як результат його укладення. У разі прийняття цього законопроєкту колапс роботи кадровиків забезпечено.

У законопроєкті повністю прошито вересневий меседж голови комітету соціальної політики Третьякової за легкість прийняття на роботу та звільнення працівників, при цьому дефініція «трішечки наїжджати та дискримінувати найманого працівника» трансформували в «повністю дискримінувати».

Наталія Землянська назвала такі негативи законопроєкту для найманого працівника:

  • звільнення за ініціативою роботодавця без пояснення причини (стаття 35);
  • запровадження короткострокових та договорів з «0» годинною зайнятістю;
  • зняття обмежень з застосуванння понаднормової праці;
  • зменшення уп’ятеро доплати за понаднормову працю, працю у вихідні та святкові дні;
  • вилучення з об’єктів індексації позиції «оплата праці» (грошове забезпечення);
  • фактично скасовується два вихідних дні на робочому тижні;
  • залучення жінок, в яких є дитина/діти віком до 3-ох років до роботи в нічний час;
  • запровадження випробувального терміну строком до 1 року;
  • запроваджується звільнення людини, яка прохворіла понад 150 днів на рік (при зростанні в Україні кількості онкохворих);
  • обмежується строк позовної давності в індивідуальних трудових спорах;
  • скасовується профспілковий захист, натомість пропонується «представник трудового колективу», діяльність якого законодавством не визначена.

Порушення міжнародного законодавства:

  • не враховані норми ратифікованої конвенції Міжнародної Організації Праці (МОП) №158 щодо масових звільнень з ініціативи роботодавця та зобов'язань роботодавця пом'якшення несприятливих наслідків для працівників, яких звільняють;
  • в законопроєкті №2708 не відображені положення Конвенції МОП №168 «Про сприяння зайнятості та захист від безробіття», яка передбачає надання гарантій працівникам у разі: втрати заробітку з причини часткового безробіття, перерви в одержанні заробітку з причин тимчасового припинення виробництва;
  • масове використання строкових трудових договорів суперечить директиві ЄС 1999/70/ЄС, зокрема — умові про пріоритет стабільних відносин.

Порушення Угоди про Асоціацію Україна-ЄС:

  • згідно зі статтею 296 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Товариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, кожна сторона повинна ефективно застосовувати своє екологічне та трудове законодавство за допомогою стійких чи повторюваних дій або бездіяльності у такий спосіб, що впливає на торгівлю або інвестиції між сторонами;
  • законопроєкт викликав хвилю обурення зі сторони найчисельніших міжнародних профоб'єднань – Міжнародної конфедерації профспілок та Європейської конфедерації профспілок, які зазначили у своєму зверненні до президента України: «Ми закликаємо український уряд та парламент дотримуватися положень, викладених в Угоді про асоціацію з Європейським Союзом, зокрема щодо міжнародних трудових стандартів (МОП), а також принципу соціального діалогу ЄС».

«На прохання українських профспілок на 22-25 лютого 2020 року заплановано візит місії Міжнародної організації праці та керівництва Європейської конфедерації профспілок до Києва для моніторингу процесу реформування трудового та соціального законодавства та проведення зустрічей високого рівня з профспілками та представниками влади», – зазначила Наталія Землянська.

Негативно оцінив законопроєкт і голова Незалежної профспілки гірників України, голова Конфедерації вільних профспілок України, народний депутат Михайло Волинець. Детально читайте тут.

Підготувала Оксана ДУДАР

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: