Анджей Дуда та колективний «АнтиДуда»

630_360_1540035033-372

Колонка Василя ГУЛАЯ, доктора політичних наук, професора НУ «Львівська політехніка», голови ГО «Центр інформаційно-комунікативного менеджменту».

Поразка України Петра Порошенка у другому турі  президентських виборів 2019 року Володимирові Зеленському та  формування політичною силою останнього «Слуга народу» монобільшості у Верховній Раді Україні IX скликання, серед іншого, дають шанс зміни попереднього формату відносин із одним з ключових стратегічних зовнішньополітичних партнерів України – Республікою Польщі, котрі «зусиллями» окремих представників Народного фронту та Блоку Петра Порошенка, особливо виразно в період  2018-2019 рр., зайшли, дипломатично висловлюючись,  у глухий кут.

Не хотів  би  зараз відволікатися від необхідного докладного аналізу причин, характеру та варіантів виходу із стагнації українсько-польських міждержавних політичних відносин, зокрема, не поділяючи особливого оптимізму щодо  досягнення  реальних успіхів  в останньому (як й в інших питаннях внутрішньої та зовнішньої політики) владної команди Зеленського, а звернути увагу на актуальний суспільно-політичний розвиток Польщі та, одночасно, не сприймаючи  домінуючої до цього у вітчизняних медіа та серед більшості експертів  парадигми «замилювання «Громадянською платформою» та її фактичними лідерами (на відповідному  етапі)  президентом Польщі Броніславом Комаровським та премʼєр-міністром країни, а згодом головою Європейської Ради Дональдом Туском.

Про перебіг президентської кампанії-2020 у Польщі можна судити із аналізу двох попередніх виборчих кампаній. Так, основна конкуренція за мандати євродепутатів від Республіки Польща на виборах 26 травня 2019 року  розгорталася між наступними виборчими комітетами: «Право і справедливість» (PiS); «Європейською Коаліцією» (KE) у складі: «Громадянська платформа» (PO), Польська селянська  партія (PSL), Союз демократичної лівиці (SLD), «Сучасна» (Nowoczesna) та Партія «Зелені» (Partia Zieloni)); «Весна» Роберта Бедроня (Wiosna Roberta Biedronia); «Конфедерація KORWiN Braun Liroy Narodowcy»; «Кукізʼ15» (Kukiz'15); «Лівиця разом» у складі: партії «Разом» (Partia Razem), «Союз праці» (Unia Pracy), «Рух суспільної справедливості «Ruch Sprawiedliwości Społecznej»); «Polska Fair Play Безпартійні Ґвяздовські».

Загалом, у Європарламенті  ПіС отримала 26 мандатів,  ЄК – 22,  «Весна» – 3, а депутати від Польщі поповнили наступні партійні групи:  «Європейські консерватори і реформатори» – 26 (всі від  ПіС), «Група Європейської народної партії (Християнські демократи)» – 17 від ЄК (висуванці власне «Громадянської платформи»), «Прогресивний альянс соціалістів та демократів» – 8 осіб (5 від ЄК та 3 від «Весни»).

За підсумками голосування 13 жовтня 2019 року найбільше голосів до Сейму отримали такі виборчі комітети: партія «Право і справедливість» – 8051,9 тис голосів (43,59%); «Громадянська коаліція» (у складі: «Громадянської платформи», «Сучасної»  та  партії «Зелені») – 5060,4 тис (27,40%); Союз демократичної лівиці (у складі: власне партії СДЛ, «Весни» Бєдроня  та  «Лівиці разом») – 2319,9 тис (12,56 %); Польська селянська партія (до ПСП приєднався Рух «Кукізʼ15», котрі разом виступали під брендом «Koalicja Polska») – 1578,5 тис. (8,55%); «Конфедерація Свобода та Незалежність» (обʼєднання кількох ультраконсервативних й націоналістичних організацій та окремих політиків, котрі на виборах до Європарламенту гуртувалися навколо «Конфедерації KORWiN Braun Liroy Narodowcy» )  – 1257 тис. (6,81%).

Специфіка польської виборчої системи вплинула на зміну відносного розподілу посольських мандатів: «ПіС» при 43,59% голосів отримала 51,09% або 235 із 460 мандатів; «ГК» – 27,40% та 29,13% (134 мандати) відповідно;  СДЛ – 12,56% та 10,65% (49 місць); ПСП – 8,55% та 6,52% (30 мандатів); Конфедерація» 6,81% та 2,39% (11 місць); Виборчий комітет німецької меншини – 0,17% та 0,22% (1 мандат).

Найбільшу підтримку на виборах до Сенату отримали наступні виборчі списки: «ПіС» – 8110,2 тис. голосів, «Громадянська коаліція» – 6490,3 тис., ПСП -1041,9 тис, СДЛ – 415,7 тис.  При  44,56 % поданих  голосів партія «ПіС» здобула 48 із 100 сенатських мандатів, «Громадянська коаліція» – 35,66%  та 43 відповідно, ПСП – 5,72% та 3, СДЛ  2,28% – 2, а також пройшли четверо незалежних кандидатів.

15 лютого  2020 року чинний президент Польщі Анджей Дуда на багатотисячному мітингу у Варшаві оголосив про початок своєї виборчої кампанії. Кількома днями  перед  тим  датою чергових президентських виборів у Польщі  визначено 10 травня 2020 року. Якщо главу держави не буде обрано у І-му турі (такий варіант є найімовірнішим на сьогодні), то ІІ-й тур відбудеться 24 травня. Така собі магія цифр, бо саме 24 травня пʼять років тому Дуда несподівано для багатьох переміг тодішнього президента Комаровського.

Аналізуючи  фактичний старт президентської кампанії та short list позиції  потенційних кандидатів на найвищу посаду в Польщі, можемо подати як реальний Анджей Дуда та колективний «АнтиДуда» в особі представника «Громадянської платформи»  Малґожати Кідава-Блонської, лідера Польської селянської партії Владислава Косиняк-Камиша, , незалежного кандидата Шимона Головні, представниками «Лівиці» Роберта Бедроня, кандидата від «Конфедерації» Кшиштофа Босака та інших.

Сформувати  близьке до реального уявлення про президентські преференції поляків дозволяє порівняння результатів соціологічних опитувань від різних структур.

Так, за результатами опитування Maison&Partners для порталу Onet.pl, оголошеними 30 січня 2020 року, А. Дуда може розраховувати у І-му турі на підтримку 38,3% виборців, М. Кідава-Блонська –  22,3%, Ш. Головня – 10,9%, Р. Бедронь – 9 %, В. Косиняк-Камиш – 6,3%, К. Босак – 3,2% .

За цим же джерелом при моделюванні цілком очевидного ІІ-го туру прогнозують наступні результати у парах: Дуда-Головня – 44%-43%; Дуда-Кідава-Блонська – 49-42; Дуда- Косиняк-Камиш – 47-41.

Результати опитування IBRIS для газети «Rzeczpospolitej», опубліковані  10 лютого: А. Дуда – 43,7%, М. Кідава-Блонська – 29,2%, Ш. Головня – 8,1%, Р. Бедронь – 6,9%, В. Косиняк-Камиш – 4%, К. Босак – 3,8% .

І останнє, на сьогодні опитування, котре  було проведено 12-13 лютого 2020 року лабораторією  Estymator для DoRzeczy.pl. : А. Дуда – 45,3%; М. Кідава-Блонська –26,4%, В. Косиняк-Камиш – 10,1%, Р. Бедронь – 7,4%, Ш. Головня – 5,9%, К. Босак – 4,7%.

Як бачимо, польські президентські рейтинги теж різняться, як й українські, та й до 26 березня, коли завершується збір підписів за потенційних кандидатів, список значно поповниться, але вже очевидним стає ймовірність  появи нової «третьої сили» на цих, як й, до речі, на минулих президентських виборах 2015 року, де рок-співак Павел Кукіз несподівано здобув третє місце із 21% та на парламентських того року – 8,81%.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: