Гра у темну: чому сфера житла в Україні є найбільш непрозорою

29_main
Фото з відкритих джерел.

Згідно із рейтингом прозорості міст-2019, оприлюдненим Transparency International, найменш прозорою залишається житлова сфера (втілено лише 23% рекомендацій).

«Така «непопулярність» зрушень у житловій сфері спостерігається вже три роки поспіль – цьогоріч відразу 18 міст не зробили зрушень у цьому напрямку. Результати рейтингу є основою для надання рекомендацій містам щодо подальшого підвищення прозорості міськради», – йдеться у звіті.

Чому сфера житла залишається непрозорою, ІА Дивись.info запитала у Євгенії Дубинської, президента Фонду інновацій і розвитку ЖКГ.

«Що стосується управління житловим фондом, то нескінченне популістське загравання з населенням щодо тарифу породжує непрозорість його формування і розподілу. Наприклад, в країні піднялася вартість електроенергії або мінімальна зарплата, управитель не може автоматично переглянути свою ціну (тариф) і збільшити її в даних параметрах, йому треба йти до мешканців у кожен будинок та погоджувати підвищення. Але ми розуміємо, що жителі, найімовірніше, будуть проти підвищення ціни, і аргументи, які наведе управитель, їх особливо не хвилюють. Відповідно, ціна залишається на початковому рівні. Адже управитель не може просто взяти на себе це підвищення і водночас надавати повний спектр послуг. Ось і виходить, що починаються перекидання всередині тарифу, скорочення одних послуг на користь інших тощо», – каже Євгенія Дубинська.

Процес подачі в суд складний, дорогий і тривалий, тому багато управителі працюють з колекторами, що теж не додає прозорості

Вона зазначає, що неплатежі населення також впливають на фактор прозорості та якості послуг.

«Коли платежі населення становлять 80-85%, управителю теж треба щось «придумувати», щоб і послуги надати, і зарплату співробітникам виплатити, і податки заплатити. Також дуже складна система отримання боргів з населення. Процес подачі в суд складний, дорогий і тривалий, тому багато управителі працюють з колекторами, що теж не додає прозорості», – зазначає президент фонду.

А ось податкова система, на думку Євгенії Дубинської, заслуговує на окрему розмову.

«Облік в країні організований за принципом першої події – нарахував управитель за послуги, будь люб'язний заплатити податок на прибуток. А платежі населення на рівні 80-85% нікого не хвилюють. Аналогічно і у випадку з ПДВ. При цьому на єдиному податку, де все простіше і прозоріше, далеко не всі управителі можуть працювати через обмеження по річному обороту. У нас в країні у ФОПів річний оборот 7 мільйонів гривень, а в управителів-юросіб (ТОВ) – 5 мільйонів гривень. Де ж логіка? Ось і виходить, що законодавство заганяє галузь в підпілля і відносини в цій сфері залишаються, м'яко кажучи, непрозорими», – резюмує Євгенія Дубинська.

Натомість, щоб змінити ситуацію, каже президент фонду, необхідно зробити кілька кроків:

  1. Дати можливість змінювати ціну (коригувати) як в більшу, так і в меншу сторону в зв'язку з економічними факторами в країні (підвищення на держрівні мінімальної зарплати, зміна цін на пальне, електроенергію та інші складові тарифу, зміна податкового законодавства тощо) в односторонньому порядку.
  2. Дати можливість управителям працювати на єдиному податку без ПДВ, виділити їх в окрему групу. Цей захід і знизить ціни і дозволити прозоро їх адмініструвати.
  3. Формування інституту відповідального власника. Запровадити відповідальність жителів за неплатежі, плюс ввести систему, як у багатьох країнах, за наявності боргів – заборона на виїзд за кордон, арешт машини, інші заходи тиску на заможних громадян (малозабезпечені якраз платять, оскільки користуються субсидіями).
  4. Можливість при прийнятті рішень по дому проводити голосування і в електронному вигляді. Сьогоднішнє законодавство не дозволяє прийняти рішення дистанційно, особливо це стосується тих громадян, які живуть за кордоном або просто не проживають в своїй квартирі, а також тих, хто має у власності більше однієї квартири.

немає прозорої методики розподілу бюджетних грошей, звідси і широке коло можливостей для корупції і неефективного управління

Натомість Діана Гранцева, керуюча компанії «HIVE PROPERTY MANAGEMENT» вважає, що сектор ЖКГ став один з найбільш непрозорих саме в частині використання бюджетних коштів.

«Це пов'язано з тим, що реформа ЖКГ була дійсно розпочата 2016 року, завдяки прийняттю 417 Закону, який регламентує можливість вибору форми управління житлом. І це був величезних прорив на цьому ринку з точки зору законодавчого поля і демонополізації ринку ЖКГ. Але для того, щоби далі ринок ЖКГ запрацював як незалежний сектор економіки України, повинна була включитися виконавча влада в особі Мінрегіону та місцевих органів управління. А цього в потрібному обсязі не відбулося і тому реформа на сьогоднішній день істотно загальмувалася.

Візьмемо, наприклад, місто Київ. Тільки в бюджет Києва на 2020 рік закладено суму понад 6,7 млрд. гривень. Це наші з вами податки, які місто вкладає в будинки, що обслуговують комунальні ЖЕКи (тобто якщо у Вас інвестиційний будинок або ОСББ, на вас бюджет не поширюється), туди ж надходять безпосередньо і комунальні платежі власників житла. І якщо бюджет на охорону здоров'я (ті ж 6,7 млрд.грн) – це переважно заробітні плати медиків; то в ЖКГ – це обладнання і ремонтні матеріали, а це ті галузі, які досить складно перевірити і оцінити ефективність використання цих коштів», – каже Діана Гранцева.

Вона додає, що немає прозорої методики розподілу бюджетних грошей, звідси і широке коло можливостей для корупції і неефективного управління (коли, наприклад, один і той же ліфт начебто ремонтують з року в рік, витрачаючи на це бюджетні кошти, замість того, щоб разово його замінити) вихід з цього – реформа ЖКГ таким чином, щоб гроші, як у випадку з реформою охорони здоров'я, рухалися за будинком; а не розподілялися на розсуд чиновників.

Оксана ДУДАР

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: