дивись.info

У Львові розповіли про першу «стоматологічну» церкву для військових на Донбасі

У Львові розповіли про першу «стоматологічну» церкву для військових на Донбасі
Фото: прес-клуб

У вівторок, 10 березня, у Львові розповіли про відкриття єдиного в Україні міжконфесійного осередку для військових – храму святої Анни. Церкву збудували за 18 км від лінії фронту, у седищі Карлівка Донецької області.

До Карлівки вже п’ятий рік поспіль приїжджають волонтери-лікарі, аби надати їм кваліфіковану стоматологічну допомогу. У селищі працює «Стоматологічний центр на колесах для військових» – чотири лікарські кабінети, розміщені на базі військових авто. Стоматологічний центр має комп’ютерний томограф, два мікроскопи, протезувальну лабораторію, 3Д-сканер та інше потрібне для роботи обладнання.

З часом охочих полікувати зуби стало так багато, що виникла проблема, де їх розмістити в очікуванні прийому лікаря.

Саме так і виникла ідея збудувати невеличку міжконфесійну церкву, яка б водночас стала місцем очікування перед прийомом лікаря, розповідає керівник Національної спілки стоматологів України та за сумісництвом автор ідеї Мирон Угрин.

Микола Угрин демонструє вітраж церкви Святої Анни

Стоматологічні кабінети є мобільні, аби було зручно змінити дислокацію у випадку потреби. Але так  склалося, що вже тривалий час стоматологія працює на базі і не змінює свого місцеперебування. Тому, пояснює Угрин, церкву вирішили розташувати щонайближче до лікарів.

Вклади свій брус у побудову церкви

У церкві будуть відправляти богослужіння, але вона не має чіткого конфесійного скерування: не належить ані до УГКЦ, ані до ПЦУ. Однак кожен капелан чи священник зможе попросити про службу і йому буде дозволено. Запустили храм 15 грудня 2019 року. Відтоді там уклали декілька шлюбів, провели хрестини, було відправлено низку літургій. На будівництво знадобилося 2,2 мільйона гривень – левову частку вклали волонтери.

«Ми запустили акцію, – розповідає Мирон Угрин. – «Вклади свій брус у побудову церкви». Вартість одного брусу становить 3 тисячі гривень. Згодом таблички з іменем кожного жертводавця ми розмістили на окремому брусі. Коштами благочинців профінансовано 400 брусів».

Однак на повну потужність церкву запустять 22 березня – вона почне діяти як духовний осередок для українських військових, де вони зможуть побути наодинці з собою, відпочити духовно, помолитися, а ще – розглянути художні експозиції і навіть послухати наукову лекцію.

Церква у Карлівці діятиме також як приміщення під лекторій. За словами Мирона Угрина, серед українських військових дуже високий рівень стоматологічної захворюваності. Про карієс чи пародонтоз навіть не йдеться.

«Будемо проводити лекції, розповідати хлопцям про правила гігієни ротової порожнини. Я завжди кажу: за халявою чобота треба носити зубну щітку, де б ти не був», – посміхається Угрин.

Мармароська готика для Донбасу

Архітектором проєкту став Богдан Гринько. Згадує: під час будівництва надихався зразками Мармароської готики. Найвідоміші зразки цього напрямку розташовані у Хустському районі Закарпатської області. Як зазначає Богдан Гринько, саме цю архітектурну форму обрали ще й тому, що вона дозволила виконати роботу у найшвидший спосіб і не вимагала особливого технічного оснащення. Безпосередньо будівничі роботи виконали майстри із Верховини Івано-Франківської області.

Церкву освятили іменем Анни. Символічно, що так звали матір Мирона Угрина, яка відійшла у вічність незадовго до відкриття храму. Також Анною назвали дочку Василя Мезенцева, одного з волонтерів проєкту «Тризуб Дентал», що працюють з військовими.

Для іконостасу обрали техніку вітражів. На склі зобразили героїв Небесної сотні.

«Цю техніку обрали тому, що скло, на відміну від дошки, не потребує особливого догляду. Роки не змінять вигляду вітражів. Однак у цьому і основна небезпека, – розповідає керівник Західного регіонального науково-мистецького центру Національної академії мистецтв України Андрій Бокотей, – бо скло б’ється».

Храм святої Анни діятиме також і як бібліотека. Сюди приїжджатимуть відомі особистості і будуть проводити зустрічі з військовими, місцевими.

«Вже спілкувалися з Оксаною Забужко, з видавництвом «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», з Адою Роговцевою, Віктором Морозовим. Всі вони підтримали цю ідею», – розповідає Мирон Угрин.

Хоч церкву і будували для потреб війскових, відкрита вона цілодобово для всіх охочих.

«Кожна людина може прийти сюди в будь-який час, потягнути за шнур від дзвону, що висить над дверима, і в такий спосіб сповістити про свою присутність», – каже маляр та заступник директора Інституту колекціонування за сумісництвом Тарас Лозинський.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.