дивись.info

Під час пандемії коронавірусу УПЦ МП поводить себе як секта середньовічного мракобісся, – релігієзнавець

Під час пандемії коронавірусу УПЦ МП поводить себе як секта середньовічного мракобісся, – релігієзнавець
Фото з відкритих джерел.

Вселенський патріарх Варфоломій наказав церквам не проводити релігійні служби, обряди та заходи до 31 березня у межах боротьби з поширенням коронавірусу.

До таких самих заходів вдалася РКЦ. Папа Римський Франциск порушив традицію проводити проповідь перед площею Святого Петра у Ватикані й звернувся до вірян через онлайн-трансляцію. Сьогодні площа порожня і закрита для відвідувачі. Натомість протилежну позицію демонструє УПЦ МП та РПЦ, де фактично закликають ігнорувати карнатин. Наприклад, намісник монастиря Московського патріархату у Києво-Печерській Лаврі митрополит Павло (Лебідь) закликає вірян приходити до церкви, причащатися і причащати дітей. Крім того, УПЦ МП проводить Хресні ходи, які б, на їхню думку, мали б захистити людей від коронавірусу, збираючи при цьому великі натовпи.

Про виклики, з якими зіткнулась Церква під час пандемії, ІА Дивись.info поспілкувалася із релігієзнавцем Дмитром Горєвим.

– З якими основними викликами в умовах пандемії через новий коронавірус зіткнулась Церква?

– Насамперед, звичайно, це обмеження, які стосуються церков – щоб не збиралося більше ніж 10 людей. Раніше, у 99% випадків, у церкві перебувало більше людей. Наприклад, РКЦ та УГКЦ на час карантину закликають своїх вірних бути вдома і переходить на онлайн-форму Богослужіння. А православні ще до такого не дійшли. Але у них постала ще одна проблема – як причащати? У православних усі причащаються з однієї чаші, однією ложкою і потім ту ложку облизують. У римо-католиків такого немає, а в греко-католиків Причастя відбувається без контакту з ложкою. І у православних зараз дуже велика дилема, як їм бути і приходити до Причастя? Наприклад, у ПЦУ змінили спосіб Причастя на такий, щоби священник дрібно нарізав просфору, вмочував її у чашу і роздавав вірянам. Я, наприклад, бачив, як причащав у Києві священник Георгій Коваленко. Він пояснив, що у зв’язку з епідемією змінили спосіб таїнства. Усі віряни перед Причастям йшли і дезінфікували руки, те саме зробив священник і у руки роздавав Причастя. Не було контакту спільної ложки з ротом кожного вірянина. Таким чином Церква реагує, змінює своє обличчя, свої форми і ритуали.

Якщо повернутися до тої теми, що УГКЦ переходить в онлайн, то сьогодні це серйозний виклик. Бо що тоді Цервка зможе запропонувати своїм вірним? Ми розуміємо, що у багатьох вірян було трохи магічне ставлення до церковних ритуалів. Наприклад, ходили до Причастя, щоб не кашляти, а до Мирування, аби вилікуватися від якоїсь хвороби. А якщо хвороби передаються через ці таїнства, то у людини постає питання, а навіщо ці таїнства тоді потрібні? Це треба буде наново актуалізовувати, обґрунтовувати необхідність тих таїнств, які проводить Церква. Це є дуже серйозний виклик. І загалом глобальний виклик, чи може Церква функціонувати онлайн, що вона може запропонувати своїм вірним, окрім ритуалів і таїнств? Чи зможе вона запропонувати щось, що можна здійснювати дистанційно, онлайн? Чим Церква може бути цікава вірянам, окрім своїх обрядів?

– Але, з іншого боку, ми маємо РПЦ і УПЦ МП, які закликають приходити до церкви і збирають Хресні ходи начебто як захист від коронавірусу. Якими це може обернутися наслідками?

– Насправді це складне питання. Тому що, з одного боку, усі мають право на свою точку зору, особливо, якщо йдеться про релігійні питання, та на релігійну свободу. З іншого боку, ми розуміємо, що такі невіглаські позиції небезпечні, і це загрожує поширенню хвороби та зараженню великої кількості людей. Такі дії навіть підпадають під кримінальну відповідальність, коли вони загрожують здоров’ю і життю людей під виглядом проповідування релігійних ідей. Тобто ми бачимо, що останні роки Московський патріархат дедалі більше замикався на консерватизмі, фундаменталізмі, відкиданню усього сучасного, перетворюючись на таку собі секту середньовічного мракобісся. Я це пов’язую насамперед з тим, що змінився предстоятель – ним став митрополит Онуфрій. Це його кредо, світогляд. Він сам у це щиро вірить і змінює Церкву під тим своїм світоглядом. Попередній предстоятель – митрополит Володимир був більш сучасним, більш ліберальних, модерних поглядів. При ньому, звичайно, були люди, які так вірили, але він завжди доводив, що це є загальна церковна позиція і не є домінуючою, а навпаки, вона є маргінальною, а при Онуфрію це буйним квітом розцвіло.

– Вчора Вселенський патріарх Варфоломій озвучив свою позицію щодо Богослужінь у церквах під час пандемії коронавірусу, і водночас РПЦ закликає людей не слухати і йти до храмів. Чи не призведе це ще до більшого розколу у православній церкві?

– Думаю, що не призведе, оскільки розкол і так існує. Просто з’явиться нова тема, по якій буде видно рельєф цього розколу. Розділення за цими питаннями і раніше існувало. Проблема у тому, що це не було так очевидно, ми не знали про це так детально. Тепер ми знатимемо, що і в цьому питанні вони розділені. Ми знали, що є два табори – консервативний та більш сучасний і вони по усіх питаннях теоретично мають різні точки зору. Просто зараз у зв’язку з посиленою увагою до коронавірусу ми бачимо аргументацію, фундамент позиції кожної зі сторін.

Оксана ДУДАР

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.