Тато в декреті: світовий досвід та українські реалії

Явище «тато в декреті» – рідкість не лише в Україні. Англійською навіть поняття «декретна відпустка» звучить як «maternity leave», себто «відпустка для матері».

Щоправда, згодом Кембриджський словник таки виправився і ввів словосполучення «parental leave», тобто «відпустка для батьків».

Відповідно до Закону України «Про відпустки», після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги. «Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною», – йдеться у тексті закону.

Теорія і практика

Згідно з даними Державного підприємства «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики», в Україні йдуть у декретну відпустку приблизно 2% чоловіків. При цьому 75% українських чоловіків вважають, що йти у відпустку по догляду за дитиною нормально, якщо цього хочуть обоє з подружжя або ж якщо дружина заробляє більше від чоловіка, свідчить дослідження міжнародного кадрового порталу HeadHunter.ua.

«Тенденційно українці стають відкритіші та більш охоче йдуть у відпустки по догляду за дитиною, – запевняє урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко. – На заваді цьому стоїть декілька факторів, перший з яких фінансовий. Батьки отримують від держави 830 грн соціальної допомоги щомісяця на догляд за дитиною від народження до трьох років. Це критично мало, тому Україна має переймати європейський досвід і фінансувати батьків/матерів, компенсуючи їм суму приблизно рівну платні за місцем працевлаштування. Це крок не лише до гендерної рівності, а й до покращення демографічної ситуації в державі, адже фактор безгрошів’я стримує багато сімей від народження другої, третьої дитини. Саме тому важливо, аби роботодавці платити працівникам всю зарплату «по-білому», а не тільки офіційну частину+конверт, як це прийнято зараз».

У 2019 році журналісти «The New York Times» провели дослідження, аби з’ясувати, чому тато у США дуже рідко бере відпустку по догляду за дитиною, хоч і має можливість це зробити. Згідно з результатами дослідження, чоловіків зупиняє страх, що вони можуть втратити компетентність у професійній діяльності і як наслідок роботодавець втратить інтерес до кар’єрного заохочення.

Інша причина полягає у тому, що уряд США – як і український – не надає фінансової допомоги на час декретної відпустки. Ця відповідальність лягає на працедавців. Працедавець може фінансувати працівника частково, повністю або не фінансувати взагалі. Тому, якщо жінка хоче відновитися після пологів, морально і фізично, чоловік бере на себе відповідальність, щоби компенсувати фінансові втрати. Натомість працівники компаній, де роботодавці виділяли всю суму від зарплати на час відпустки, частіше користалися цим правом і перебували в декреті від 6 до 16 місяців. При чому йшли у відпустку 60% всіх чоловіків, у кого народилися діти.

Світовий досвід

Чи не найпрогресивнішою у питанні гендерної політики та оплати праці є Швеція. Згідно зі швецьким законодавством, на сім'ю надається до 480 днів оплачуваної відпустки для догляду за дитиною. При цьому закон зобов'язує кожного з батьків використати мінімум три місяці (90 днів) з цих 480 днів. Решту днів можна поділити між собою так, як батьки вважають за доцільне.

Як дослідили автори проєкту «Повага: кампанія проти сексизму», свого часу «першопрохідцем» у справі «parental leave» стала Норвегія. Декрети для тата тут запровадили ще в 1994 році. Нині ж тато й мама можуть провести в декреті по 14 тижнів. Крім того, у батьків є 18 тижнів оплачуваної відпустки, які вони можуть поділити між собою.

Велика Британія пропонує батькам провести з малечею 50 тижнів. При цьому мама повинна залишатися з дитиною тільки в перші 14 днів після пологів, а потім батьки можуть змінювати один одного або опікуватися дитиною разом. Упродовж 37 тижнів вони отримують 90% зарплати, решта відпустки не оплачується.

У Німеччині декретна відпустка триває три роки. Із 2006 року нею офіційно може скористатися тато. Допомога по догляду за дитиною виплачується впродовж року в розмірі 65-67% від заробітної плати. Якщо обоє батьків вирішили піти в декрет, тоді до згаданого терміну додається ще два місяці.

У Польщі оплачувана декретна відпустка триває рік. Перші 14 тижнів призначені лише для жінок, після цього можна «помінятися» з татом. При цьому два тижні відпустки по догляду за дитиною призначені лише для чоловіків.

В Іспанії, якщо жінка провела з дитиною обов’язкові шість тижнів і виходить на роботу, чоловік може її замінити, провівши в декретній відпустці до десяти тижнів. При цьому батькові виплачується 100% зарплати.

Які перспективи?

За даними Мінсоцполітики України, розрив в оплаті праці між чоловіками та жінками станом на 2019 рік становить приблизно 25%. Тобто за одну і ту саму виконану роботу жінка та чоловік отримують нижчу і вищу зарплату відповідно. Тому для українців і надалі вибір «хто залишиться в декреті?» залишається вибором «чию зарплату ми втратимо найближчим часом?». А допоки ситуація не зміниться, говорити про альтернативний шлях марно.

Ірина ЯКИМ