дивись.info

У лісі на Львівщині збереглася унікальна криївка УПА (фото)

У лісі на Львівщині збереглася унікальна криївка УПА (фото)

На Львівщині, поблизу Миколаєва, віднайдено унікальну криївку, яка, ймовірно, збереглася донині в автентичному вигляді.

Про це розповів місцевий дослідник Андрій Риштун. Видовбаний у скелі схрон виявили місцеві краєзнавці Тарас Білошицький і Микола Гнатів.

«Я її лише описав у соцмережі, а знайшли її краєзнавці Миколаївщини Білошицький і Гнатів. А моя ж ідея полягає в тому, щоби це донести до громадськості, щоб її реставрували, показували людям, що це наша пам’ять і історія.

Криївок як таких є дуже мало і в цьому вже вся унікальність. Більшість – ті криївки, які зараз показують – відтворені, як було колись, на тих самих місцях . Їх копали в землі, яка за цей весь час обвалилась, дерево перегнило і не залишилось нічого.

Ця ж криївка вирізняється тим, що видовбана в скелі. Вона, яка була, така і залишилась. В цьому полягає унікальність. Другий момент – її НКВСівці не знайшли. Там нема ані куль, ані слідів від них. Це означає, що повстанці відступили, входи засипали і в такому стані вона збереглася до наших днів. Зараз ми заходимо і бачимо, як воно було тоді.

Якщо буде там створено музей, то ті речі, які були знайдені, реставрують і поставлять на місце», – розповідає дослідник.

Окрім цієї криївки, поблизу є ще три, менші за розміром.  В одній була, ймовірно, швейна майстерня.

«Ми лише припускаємо, що там була швейна майстерня. Справа в тому, що наразі не проводилось ніяких археологічних розкопок і досліджень. Всі ці версії є нашими припущеннями. У найбільшій криївці, ми так гадаєм, була або друкарня, або госпіталь. Там знаходили медичні ножиці на підлозі і друкарську машинку. В тій меншій криївці були речі, пов’язані з шиттям. Тому подумали, що там могла бути швейна майстерня. Але щоби проводити грунтовні дослідження, треба обгородити територію, землю підняти, розкопати, тоді, можливо, будуть більш достовірні дані», – продовжує Андрій Риштун.

Однак, аби відбулись будь-які роботи, має бути офіційний дозвіл, залучені археологи і історики.

«Якщо ми, як волонтери зберемось і почнемо щось копати, то можемо лише нашкодити, і це взагалі незаконно. Мої колеги, зокрема Гнатів, казали, що подавали запит у обласну раду, але зараз це нікому не цікаво», – пояснив Андрій Риштун.

За розповідями краєзнавців, у криївці є 5 кімнат, загальною площею приблизно 2500 квадратних метрів.

«Є ще кілька входів, засипаних землею. Можливо, там ще є якісь кімнати. По конструкції (знову ж таки, як ми припускаємо) були два горизонтальні входи, які засипані і, відповідно, не видно, що це є вхід. І був ще вентиляційний вхід, щоби можна було дихати. Власне оцей вхід і знайшли. Він з часом просто обвалився і там утворилось у землі провалля. Так її і виявили. Це єдиний наразі вхід», – зазначив Андрій Риштун.

Доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту українознавства ім.Івана Крип’якевича НАН України, зав.відділом Інституту релігієзнавства Львівського музею історії релігії Микола Бандрівський припускає, що такі споруди будувались ще кілька століть тому.

«Для УПА ніколи не було притаманно вирубувати у скелях криївки чи підземні ходи в камені. На ті кілька виявлених кімнат треба було б кілька місяців роботи великій бригаді з зубилами працювати. І десь ту породу виносити, адже це десятки тонн. Очевидно, що ніхто би не хотів так до цієї роботи привертати увагу, і в УПА не було в планах зводити такі потужні каземати. Можна припустити, що ця пам’ятка значно давніша, вона була викута ще багато століть назад. Можливо, мала якісь сакральні чи мілітарні функції, але це ще треба досліджувати. Там є на стінах сліди зубил, все треба вивчити. Тому розголошувати, поки що недоцільно», – сказав Микола Бандрівський.

Андрій Риштун каже, що це описав, щоб привернути увагу і влади, і громадськості: «Хотіли б організувати тут краєзнавичй маршрут. Показувати і розказувати історію українців, як протистояли радянські й владі і в яких умовах».

Аби водити туристів, треба цю пам’ятку попередньо досліджувати науково, стаціонарно і під наглядом фахівців та науковців. Якщо її зараз кинути на поталу туристам, то там не буде кому збирати і вивозити гори сміття, розповів Бандрівський.

«Не можна взяти і просто відкрити туди туристичний маршрут, після таких груп залишається маса сміття, а селищні ради не мають коштів на упорядкування таких речей. Живого місця від первісної породи каменю може не залишитись. Зараз головне, щоби, згідно з чинним законодавством, кожен такий виявлений печерний об’єкт був взятий на баланс держави і отримав порядковий номер в охоронній таблиці. Пам’ятку треба оформити юридично як нововиявлений об’єкт. Тоді вже місцева влада буде мати підстави контролювати відвідуваність того об’єкта. Це надзвичайно цікава пам’ятка, невідомо, що вона в собі приховує, оскільки там ще ніяких робіт не проводили», – зазначив науковець.

На перспективу цю криївку можна буде включити в туристичні маршрути, описати і представити так, що їх відвідування буде дуже популярним. Але найперше її треба узаконити в історичному аспекті, дослідити, а потім суспільно вирішувати, як все буде відбуватись далі, вважає археолог.

«Це має бути на чиємусь балансі, а відтак хоч елементарний захист від невихованих туристів. Можна взяти до уваги приклад західних сусідів – Польщі, Словаччини, Чехії. Там є теж викуті печери і вже облагороджені», – зазначив Микола Бандрівський.

Тетяна ЯВОРСЬКА

Фото сайту explorer.lviv.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.