дивись.info

Чужі серед своїх: чи збережеться монобільшість у Верховній Раді

Чужі серед своїх: чи збережеться монобільшість у Верховній Раді

Нардеп з фракції «Слуга народу» Гео Лерос звинуватив керівника Офісу Президента України Андрія Єрмака у торгівлі державою у Мінську та сприянні в охороні спецпідрозділом СБУ «головного корупціонера столиці».

«В офісі пригрів, а тепер вже обжився чоловік без принципів, який мислить виключно через призму своїх особистих інтересів, натираючи на терці рейтинг Президента і потенціал всієї Держави», – написав депутат на своїй сторніці у FB.

Перед тим ціла низка депутатів з монобільшості виступила з відкритим зверненям проти створення спільної з бойовиками Консультативної ради у Мінську. Частина депутатів сформувала всередині фракції групу «Демократична платформа».

Чи можна очікувати  переформатування у Верховній Раді ІА Дивись.info розпитували в експертів.

«Є певне незадоволення, критичне ставлення до ідеї створення так званої Консультативної ради при ТКГ, яке було висловлене на зустрічах з Зеленським і Єрмаком, але після цих  зустрічей кількість критиків значно скоротилася. Якщо їх було 60, то вже потім, якщо за  критерій взяти створення так званої «Демократичної платформи» всередині фракції, там десь 20 депутатів підписало цю заяву. Фракція неоднорідна і вона була такою з самого початку. Єдине що з’явилося – це «Демократична платформа». Але що важливо – це не опозиція до президента Зеленського. Це, найімовірніше, прояв опозиції щодо цієї Консультативної ради, є також незадоволені останніми кадровими рішеннями, але жодної публічної заяви про опозицію саме до президента немає. І в цьому є принципова різниця з ситуацією, яка свого часу була у фракції Порошенка, бо там була внутрішня опозицію саме до нього. У «Слузі  народу» поки що такого немає, тому, не думаю, що найближчим часом може бути якийсь розкол у фракції і тим більше переформатування більшості. Найімовірніше, буде зберігатися нинішня ситуація. Але посилення внутрішніх протиріч всередині фракції відбувається, і зараз найбільш проблемне питання – це ставлення до переговорів у Мінську. Думаю, що президент і керівництво його Офісу будуть брати це до уваги і намагатися зменшити ці протиріччя та зберегти єдність фракції», – каже голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.

На його думку, ще менша ймовірність розколу у фракціях меншості.

«У фракціях, де є потужний лідерський чинник – менше протиріч, хоча є «Голос», де фракція маленська але є сильні протиріччя через відсутність лідера. До речі, така ж проблема в у «Слузі народу» . Там є люди, які орієнтуються на Коломойського, є люди з різними ідеологічними поглядами – представники ліберальних, популістських, консервативних поглядів, але в жодному з цих угруповань немає лідера. Така ж ситуація і у «Голосі». Є неоднорідність у фракції ОПЗЖ, де є група Медведчука, Льовочкіна-Бойка, і умовно група Столара. Поки вони співіснують і не збираються розколюватися, хоча кажуть, що є певна напруга у стосунках груп Медведчукуа і Бойка-Льовочкіна. Це типова ситуація для української політики. Тому не бачу підстав для змін в найближчі кілька місяців, а от що буде далі, особливо після завершення карантину, в умовах економічної кризи, зараз ніхто сказати не може. Зміни в парламентській структурі неминучі, але серйозні зміни ми побачимо ближче до місцевих виборів – не раніше», – каже Володимир Фесенко.

Не бачить підстав для переформатування ради і політолог Анатолій Романюк.

«Принципового переформатування Верховної Ради не буде. Те, що у монобільшості утворюються внутрішні групи – це природно, бо це велика група яка не може працювати  як одна структура, вона завжди буде розпадатися на частини. Тим більше, що з низки питань є групи впливу,  які намагаються через депутатів більшості їх реалізувати. Але поступово ці групи будуть більш чітко кристалізуватися і ставати більш формальними. Думаю, що якась інша комбінація під час голосування можлива, але щодо окремих питань, наприклад, які стосуються ситуації на окупованих територіях Донбасу, Криму, відносин з Росією. Такі питання можуть викликати формування ситуативних груп, коли частина монобільшості буде голосувати синхронно з окремими партійними фракціями. Тобто з окремих питань може виникати така ситуація, але щоб відбулося переформатування і створення нової більшості – такого не відбудеться, хоча б тому, що група у складі фракції не є суб’єктом формування більшості», – вважає політолог.

Він теж вважає малоймовірним переформатування фракцій меншості.

«Переформатування менших фракцій також можливе, але зазвичай вони функціонують  без внутрішніх розколів. Так само можуть виникати питання, які будуть зачіпати депутатів – наприклад, проблематика їхнього округу. Тобто будуть питання, коли маленькі фракції  будуть голосувати несинхронно, але в цілому ці фракції будуть займати подібну позицію з більшості питань. В період поширення коронавірусу, а це стосується всієї країни, життя і здоров’я людей, може бути сформована консолідована позиція всіх фракцій або так звана велика коаліція, коли майже всі основні фракції голосують одностайно», – каже Анатолій Романюк.

Володимир ГАЛЕЧИК

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.