дивись.info

Карантин як орієнтир: які кліматичні уроки несе пандемія

Карантин як орієнтир: які кліматичні уроки несе пандемія

Пандемія коронавірусу паралізувала роботу важкої і легкої промисловості, вже спричинила економічний спад та загрожує зростанням безробіття.

Однак водночас через масштабні карантинні заходи зафіксовано покращення атмосферної ситуації спершу в Китаї, що став епіцентром поширення вірусу, а згодом і над Європою.

До яких екологічних змін може призвести пандемія у довгостроковій перспективі, розбиралася ІА Дивись.інфо.

За даними S&P Global Market Intelligence Platform, у 2020 році світова промисловість зазначала масштабнішою рецесії, аніж під час світової кризи 2008-2009 років.

На схемі прослідковується скорочення викидів діоксиду азоту (NO2) упродовж січня-лютого: тоді в Китаї запровадили повномасштабний карантин у зв’язку з поширенням коронавірусу. Припинили або скоротили роботу фабрики і заводи, майже не їздив транспорт.

Накопичення діоксиду азоту в атмосфері призводить до зменшення товщини озонового шару, здатне викликати шкоду для здоров’я людини та інших живих організмів. Забруднення повітря вуглецевими викидами також провокує головний біль, нудоту; розвиваються хвороби легенів і серцево-судинної системи.

За даними Центру досліджень енергії і чистого повітря, від 3 лютого до 1 березня викиди CO2 скоротилися як мінімум на 25% через заходи щодо стримування коронавіруса.

Фактично за цей час Китай не відтворив 200 мільйонів тонн вуглекислого газу – понад половину всього річного обсягу викидів у Великій Британії.

Аналогічно до Китаю скорочення вуглецевих викидів також зафіксували в Італії під час запровадженого там карантину у лютому-березні 2020.

Крім того, у Венеції через запроваджений карантин і відсутність туристів вода в каналах стала суттєво чистішою. Місцеві звернули увагу, що до Венеції повернулися лебеді.

Натомість в Україні про позитивний вплив карантину говорити рано, відзначає експертка з екологічної політики ГО «Екодія» Євгенія Засядько.

«Скорочення викиду вуглецю у Києві дійсно фіксували у перші дні після запровадження карантину. Однак кияни почали дедалі більше пересідати на приватний легковий транспорт, адже роботу метро припинили. Як наслідок – небезпечні викиди тільки зросли», – пояснює Євгенія Засядько.

За даними Saveecobot, станом на 10:30 30 березня індекс якості повітря становить 123 при нормі від 0 до 50. Такий рівень забруднення визначають як «шкідливий рівень для чутливих груп». Такий рівень забруднення повітря може спричинити дискомфорт при диханні у людей із захворюваннями легенів, таких як астма, а також у людей з серцевими захворюваннями, дітей і літніх людей.

У Львові ситуація краща: індекс якості повітря становить 7 балів. Його визначають як «добрий». Наслідки для здоров’я – мінімальні.

«На позитивні довгострокові зміни клімату внаслідок карантинних обмежень у світі сповідатися марно, – переконана Засядько. – Ці показники радше слугують за черговий привід замислитися про те, куди ми рухаємось.

У 2016 році Україна стала однією зі 195-ти країн, що підписали Паризьку кліматичну угоду. Згідно з цим документом, країни-підписанти зобов’язалися вжити всіх заходів, аби не допустити підвищення середньорічної температури на 1,5(2)°C. Згідно з науковими дослідженнями, для цього необхідно до 2030 року скоротити кількість викидів вуглецю в атмосферу удвічі порівняно з 2010 роком.

Ймовірно, у 2020 році середньорічні викиди вуглецю дійсно скоротяться, однак це все ще не гарантуватиме тенденції».

Навпаки, прогнозує експертка, по завершенню карантинного періоду підприємства візьмуться з більшою інтенсивністю нарощувати оберти. Це, щонайменше, відновить «статус-кво» у кліматичному питанні, а може, й погіршить ситуацію.

«Аби цього не сталося, уряди країн мають напрацювати модель підтримки підприємств з низьковуглецевими або нульовими циклами виробництва. Україна має навчитися розставляти пріорітети і вирішити, куди інвестувати гроші: у вуглецеві шахти, що дають короткострокові прибутки, або у зелені проєкти, що мають довгостроковий формат. Найбільша помилка, якої зараз можуть припуститися посадовці – це вживати радикальні засоби, аби подолати кризу у сфері охорони здоров’я, тим самим загнавши себе у наступну, ще більш глобальну кризу клімату і забруднення повітря», – каже Засядько.

Ірина ЯКИМ

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.