Реанімація небіжчика: чи допоможуть заходи Кабміну врятувати українську економіку

Відповідно відбудеться перегляд Державного бюджету на 2020 рік. Що це означає і яким чином Кабмін може мінімізувати збитки від карантину для економіки, ІА Дивись.info запитала в експертів.

Костянтин Денисов, кандидат економічних наук, викладач Запорізького національного університету:

«Уряд сьогодні пішов шляхом секвестру (перегляду) бюджету, основна мета якого – перерозподіл видатків на боротьбу з карантином. Заощаджені кошти та майбутні запозичення планують скерувати до Стабілізаційного фонду обсягом 124 млрд.грн., перспективи використання якого зводяться до «ручного» розподілу коштів.

Водночас є мінімум дві альтернативи: №1 – пошук додаткових джерел наповнення бюджету, №2 – переговори з іноземними кредиторами щодо відстрочки виплати зовнішніх боргів.

№1 – додатковим джерелом є погашення податкового боргу бізнесу (зокрема олігархічного) перед бюджетом.

За даними Рахункової палати України, на 01.10.2019 року такий борг становив 97,6 млрд.грн., ще 2,4 млрд.грн. – сума розстроченого та відстроченого податкового боргу. Сукупно – 100,0 млрд.грн. Чистий прибуток тільки великих та середніх підприємств за 9 місяців 2019 року становив 254,6 млрд.грн. за даними Держстату, отже, слід активізувати роботу податкових органів зі стягнення заборгованості.

№2 – у бюджеті-2020 на погашення зовнішнього державного боргу закладено 128,8 млрд.грн. Треба вести перемовини з кредиторами про «боргові» канікули або відстрочку платежів, що заощадить державі кошти. При цьому слід врахувати сумнівний досвід таких «канікул», досягнутий ексміністром фінансів Н.Яресько на перемовинах 2015 року з іноземними кредиторами. Отримані тоді Україною «канікули», за умов зростання економіки на 4-5% щороку, обернуться переплатою до 15 млрд.дол.США за ВВП-облігаціями.

Виконання двох наведених вище завдань орієнтовно заощадить бюджету до 30-50 млрд.грн., що мають бути спрямовані виключно на компенсацію кредитних ставок бізнесу з реального сектора (с/г, промисловість, будівництво), фінансування інфраструктурних проєктів, державне замовлення на науково-дослідну та науково-технічну діяльність – інноваційний розвиток, гранти та субсидії дрібному та малому бізнесу на поворотній основі».

Галина Хейло, фундатор фінансово-аналітичного центру «Трансформація», член Ради Асоціації українських банків, банкір, фінансовий експерт:

«Потрібно терміново приймати комплекс заходів. Те, що пропонується зараз, схоже на реанімацію небіжчика.

Я переконана, що варто максимально задіяти малий та середній бізнес, дати йому пільгові умови, наприклад, відмінити або мінімізувати податки. Всі можливі державні тендери мають бути спрямовані на внутрішній ринок. Навіщо ми купуємо елементарні маски в Китаї, якщо можемо шити їх самостійно, зберігаючи робочі місця та заробітну плату, навіть якщо мінімальну, нашим людям?

Важливо, щоби рішення були спрямовані на зменшення навантаження на фонд зайнятості і продовжували рухати економіку та не допускати кризи, як це відбувається».

Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук, незалежний експерт:

«Прогнози уряду щодо погіршення макроекономічних показників нереальні. Справжні показники будуть набагато гірші. Багато експертів прогнозують падіння ВВП на рівні 9-10%. Також середньорічний курс гривні може знизитися до 35 гривень за долар. Відповідно, інфляція може зрости до 20-30%.

Мінімізувати збитки можна комплексом стимулюючих заходів. Насамперед, треба негайно скасувати карантин, який знищує українську економіку. Також треба збільшити державні інвестиції, зокрема проводити масштабний ремонт та будівництво доріг, мостів, ремонт та будівництво лікарень, шкіл, реконструкцію та модернізацію державних підприємств тощо. У жодному разі не можна допустити секвестр бюджету щодо соціальних витрат, освіти, охорони здоров'я, культури, національної безпеки та оборони. Необхідно підвищити пенсії, зарплати бюджетникам, інші соціальні виплати. Неприпустимо скорочувати субсидії. Єдина стаття Держбюджету, яка має бути скорочена – це витрати на обслуговування державного боргу. Тому часткове списання боргу та продовження терміну боргових зобов'язань є однією з найбільш важливих завдань влади. Нацбанк має знизити облікову ставку до 1% річних, як в цій ситуації зробили центральні банки інших країн. Кредити мають стати дешеві та доступні. Не потрібно боятися зростання дефіциту держбюджету. В США в 2009 році дефіцит досяг 10% ВВП, а у Франції – 11%. Тому для України 10-15% дефіциту не буде проблемою. Дефіцит бюджету має профінансувати Нацбанк під символічні відсотки. Також мають бути вжиті жорсткі адміністративні заходи щодо недопущення девальвації гривні. Для бізнесу необхідно запровадити податкові канікули на період карантину та протекціоністськими заходами обмежити доступ іноземних товарів на ринок України».