дивись.info

Палити чи не палити: навіщо суху траву знищують вогнем і чому це небезпечно

Палити чи не палити: навіщо суху траву знищують вогнем і чому це небезпечно

30 березня через спалювання сухої трави біля аеропорту «Львів» загорівся газопровід середнього тиску, а рятувальники області щодня отримують десятки, а той понад сотню повідомлень про подібні пожежі, в яких навіть гинуть люди.

ІА Дивись.info запитала в експертів про причини і наслідки спалювання сухої трави та листя.

Тетяна Тихомирова, доцент кафедри хімічної техніки та промислової екології НТУ ХПІ:

«Під час спалюванні сухої трави ми насамперед втрачаємо потенціальні добрива, адже траву можна закласти у компостні ями та отримати потім добрива. По-друге, руйнується верхній шар грунту, який є найродючішим. По-третє, піддаються небезпеці мешканці трави – від комах до птахів та зайців. І насамкінець збільшуються викиди в атмосферу оксидів вуглецю (парникових газів), попелу».

Наталія Шевченко, ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області:

«Зелені насадження є не тільки легенями планети, вони також виконують важливу роль біологічного фільтру, який очищує навколишнє середовище. Подібно до фільтрувального паперу, вони затримують на собі величезну кількість забруднювачів. Листя поглинає такі забруднювачі, як сірчистий, вуглекислий гази, токсичні метали – свинець, мідь, кобальт, цинк, марганець, залізо та інші. Внаслідок відкритого спалювання листя в навколишнє середовище вивільняються часточки твердих речовин, що згоріли, та вуглеводні, в яких містяться отруйні та канцерогенні для людини компоненти. Дим від спаленого листя містить окис вуглецю.

При потраплянні в органи дихання мікроскопічні компоненти-забруднювачі можуть дістатися найглибших ділянок легень і залишатися там місяцями та навіть роками. Внаслідок вдихання цих часточок можуть виникати респіраторні захворювання, зменшуватися об’єм повітря, що вдихається, та здатність легень використовувати це повітря. Тверді часточки можуть також спричиняти напади астми в деяких людей.

Листя за своєю природою вологе, тому переважно воно не горить, а просто тліє, що сприяє вивільненню великої кількості вуглеводнів. Деякі з них Ц альдегіди та кетони – викликають подразнення очей, носа, горла та легень. Деякі ароматичні вуглеводні є канцерогенними, тобто сприяють виникненню ракових клітин.

Окис вуглецю або чадний газ – це невидимий газ, який виділяється внаслідок неповного згоряння. Листя, що спалюється, є одним із джерел утворення викидів окису вуглецю. Чадний газ потрапляє в кров через легені і з’єднується з червоними кров’яними тільцями, через що зменшується кількість кисню, яку можуть отримати червоні кров’яні тільця та доставити до тканин людського тіла. Внаслідок цього можливі запаморочення, головний біль та загострення респіраторних хвороб. Новонароджені, немовлята, літні люди, особи з хворобами серця та хронічними хворобами легень є вразливішими до дії окису вуглецю.

Додаткова проблема полягає в тому, що з листям, як правило, горить безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні, скажімо, поліетиленового пакету, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони, як правило, стають причиною першіння в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При горінні гуми, окрім згаданого, утворюються канцерогенна сажа і оксиди сірки, які викликають респіраторні захворювання.

Також спалювання трави є причиною загибелі кладок і місць гніздування птахів. У вогні можуть загинути й постраждати звірі, плазуни, земноводні, особливо зайці, їжаки та жаби. Під час сильної трав’яної пожежі гинуть майже всі тварини, які живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту».

Оксана Савіцька, БФ «Життя»:

«Є тупі причини спалювати траву:

  1. Звичка (не знаю чому, але усі так роблять).
  2. Випалюють, щоби простіше було орати – заощадити на пальному. Випалюють, аби стимулювати ранню появу трави на пасовищах і очищати сінокоси. Вважається, що це спосіб «прогріти» грунт, внести в грунт добрива у вигляді попелу, внаслідок чого на випалених ділянках трава нібито з’являється швидше і буде рости краще. (Правда: скрізь, де пройшов вогонь, не буде колишнього різнотрав’я. Територію, що звільнилася, захоплять бур’яни. При випалюванні трави гине уся корисна мікрофлора грунту, що призводить до зниження її родючості.)
  3. Лінощі. Навіщо полоти ділянку від бур’янів і порості смітних дерев, якщо можна підпалити? Для того, щоби спалити сухостій – стару траву і гілки, не потрібно прибирати сміття і суху траву граблями вручну.
  4. Недбальство (непогашений недопалок). Хуліганство (нагадує дитинство, «романтично»). В окремих випадках піроманія – патологічна, хвороблива, імпульсивна пристрасть до підпалів.
  5. Випалювання заради отримання страховки. Після низової пожежі в лісі призначають санітарну рубку – так вирубують ліс там, де, згідно із законом, не можна.

Наслідки:

  1. При випалюванні знищуються усі органічні рештки, які є природною першоосновою для утворення гумусу.
  2. Вогнем знищується вся поверхнева мікрофлора і мікрофауна, що розмножилась на поверхні землі.
  3. Випалюванням знищуються всі корисні комахи та інші живі істоти, що залягли на зимівлю у відмерлих органічних рештках. Горять кладки і місця гніздових птахів.
  4. Випалена поверхня землі стає непридатною для гніздування перелітних птахів, для існування дрібних тварин (зайців, їжаків та інших); на ній вони стають беззахисними.
  5. Відмерла органіка є основним кормом для дощових черв’яків та інших корисних живих істот, що поселяються у поверхневому шарі ґрунту; попіл, що утворюється при випалюванні, є згубним для цієї живності.
  6. Систематичне багаторазове випалювання лугів, пасовищ, перелогів сприяє інтенсивному витісненню з них тендітних кормових трав багаторічними сильнорослими бур’янами.
  7. Випалювання сухого очерету, рогозу, осоки на болотах зупиняє процес торфоутворення на їх дні, гальмує розвиток придонної болотної гідрофлори і гідрофауни, сприяє «гниттю» і «задиханню» боліт і руйнуванню їх як прихистку і місця існування та розмноження багатьох видів пернатих.
  8. Вогнем руйнується структура поверхневого шару ґрунту.
  9. Масове випалювання органічних рештків забруднює атмосферу. Їдкий дим від спалювання трави шкідливий для людей. Особливо чутливі до нього алергіки та астматики. До того ж, в сухій траві часто є пластикові пляшки, пакети – внаслідок їхнього спалювання забруднюється повітря важкими металами».

Анна Амбросова, промисловий еколог:

«У результаті спалення рослинних рештків утворюються токсичні речовини, у повітря виділяється фосген – сильнодіюча отруйна речовина, перевищення значень ГДК якого спостерігається на відстані до 3 км від джерела утворення викиду. Рослинні рештки  можуть бути забруднені пестицидами, які також вивільняються в повітря під час спалювання листя або трави. А ще часто-густо разом з ними спалюють й інше сміття – полімери, недопалки, вторинно-перероблена деревина тощо. Дим від такого  вогнища містить великий перелік хімічних сполук, що несуть суттєву небезпеку для здоров’я мешканців прилеглих територій. Наприклад, збільшення концентрацій азоту діоксиду та суспендованих речовин (дрібних часточок пилу) сягає  50…100 разів.

Вміст шкідливих речовин залежить як від відстані до вогнища, так і від часу горіння. В період розпалювання (0…20 хв від початку горіння ) найбільше виділяється суспендованих речовин, допустимі концентрації перевищуються у 1,5-4,5 рази, що спричиняє подразнення верхніх дихальних шляхів, засмічення легенів, потрапляння дрібних часточок пилу у кровоток та утворення тромбів. В період основного горіння вогнища (20-40 хв. від початку) найбільше виділяється азоту діоксиду, ацетону, оцтової кислоти, ангідриду сірчистого, фенолу та фурфуролу з перевищенням допустимих концентрацій у радіусі 30 м в 5-18 разів. Вони є причиною запаморочення,  астми, алергії, проблем з тиском, запалення легенів, очей, нирок, печінки, призводять до низки серцево-судинних та онкологічних захворювань. Для періоду тління характерні значні емісії вуглецю оксиду та фенолу (перевищення ГДК у 1,5-2 рази). Оксид вуглецю зв’язує гемоглобін крові й може призвести до погіршення стану людей, які хворіють на бронхіальну астму, серцево-судинні захворювання, гіпертонічну хворобу.

Згідно з дослідженнями та розрахунками,  у місцях спалювання опалого листя створюється зона високої небезпеки за вмістом азоту діоксиду та підвищена зона небезпеки за вмістом оцтової кислоти, ацетону, вуглецю оксиду та суспендованих часток (навіть для короткострокового перебування людини в зоні впливу). При довгостроковому перебуванні людини (саме той випадок,  коли палять всі навкруги кожного вечора), в місцях спалювання опалого листя створюється зона з дуже високим ризиком за вмістом азоту діоксиду, високим за вмістом оцтової кислоти, ангідриду сірчистого та вуглецю оксиду, суспендованих речовин та фенолу. У цьому випадку сумарний індекс СІЗАΣ сягає значення 41, що характеризує недопустимий ризик для здоров’я населення».

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.