Великі сподівання: що насправді принесе Україні закон про ринок землі

мораторій

Близько першої ночі в ніч на 31 березня депутати Верховної Ради 259 голосами ухвалили зміни до Земельного кодексу та інших нормативних актів, які скасовують мораторій на продаж землі аграрного призначення та роблять земельний ринок можливим.

«Земельний ринок» вступить в силу 1 липня 2021 року. Причому, ще упродовж трьох років охочі зможуть придбати щонайбільше 100 га землі сільськогосподарського призначення, а з 1-го січня 2024 року допустиму площу розширять до 10 000 га для юридичних осіб. Чи зможуть купувати землю іноземці, вирішуватимуть українці на вседержавному референдумі. У такий спосіб народні обранці спробували дійти компромісу між вимогами МВФ та побоюваннями фермерів.

Про те, чи це їм вдалося, які економічні зміни чекають Україну найближчим часом і як зміниться становище аграрного бізнесу ІА Дивись.інфо, поспілкувалася з фермерами, економістами, юристами та фахівцями аграрного сектору.

Догоджання МВФ  чи перспективи для економіки

Аграрій Петро Федина, що вирощує зернові культури, овочі та сою на 60 га землі каже, що в сучасному вигляді закон є оптимальним для всіх категорій, кого він стосується.

«Особи, які володіють землею, але не працюють на ній, отримали можливість продали своє майно за ринковою вартістю. Фермери можуть упродовж трьох років акумулювати ресурси і викупити землю від орендодавця, не боячись, що прийде заможніший інвестор і забере в них бізнес. Росіяни не можуть придбати землю на будь-яких умовах. Ухвалений закон є оптимальним, він нормальний», – ділиться Петро Федина.

Натомість його колега, Микола Стецьків, засновник полуничної ферми на Львівщині, має сумніви щодо відповідності закону потребам малого та середнього бізнесу.

«Той спосіб, у який законопроєкт приймали: опівночі, в «турборежимі», щонайменше, насторожує. Зараз все виглядає, ніби його прийняли тільки для того, щоб МВФ схвалив кредитування України. Ринок землі без програми підтримки для фермерства прирікає малий та середній бізнес на виживання», – ділиться Стецьків.

Однак впровадити ринок землі і водночас дати можливість розвитку малим фермерствам – можливо, переконаний фермер. Для цього треба паралельно впроваджувати низьковідсоткові кредити на модернізацію діяльності підприємств.

Компроміс заради компромісу

Про те, що закон вийшов настільки компромісним, що не виправдає економічних очікувань, каже і юрист Микита Соловйов.

«Є дві хороші новини: по-перше, земельний мораторій скасовано; по-друге, МВФ дасть кредит Україні. На жаль, на цьому хороші новини скінчилися», – ділиться експерт.

Ми і надалі експортуватимемо сировину до Європи, замість того, аби продавати готову продукцію, яка дорожча в рази

«Нардепи настільки боялися суспільного осуду, що ухвалили Закон, який, по суті, нічого не змінює. Можливість володіння 100 га – це не умови для розвитку економіки. 100 гектарів – це замало навіть для ведення зернового бізнесу, не кажучи вже про виробництво молока чи м’яса. Поки юридичні особи не зможуть придбати землі більшою площею – тобто до 2024 року, не може відбутися ніяких економічних змін. Але і після цього фермери щонайбільше володітимуть 10 000 га – це площа достатня для ведення зернового господарства, але замала для молоківництва чи м’ясозаготівлі», - пояснює Микита Соловйов.

Економіст вважає, що Україні це загрожує стагнаційним станом: «Ми і надалі експортуватимемо сировину до Європи, замість того, аби продавати готову продукцію, яка дорожча в рази».

Микита Соловйов переконаний: ціль ринку землі у тому, аби землею скористалися ті, хто має більше можливостей для розвитку та модернізації.

«На жаль, мораторій скасовано так, аби задовільнити всіх. А це означає, що нічого не зміниться», – підсумовує експерт.

Іноземці у грі?

Не варто також плекати великих надій на інвестиційну привабливість України після скасування мораторію, вважає економіст Українського інституту майбутнього Анатолій Амєлін.

«Вирішувати, чи варто дозволити іноземцям купувати землю в Україні, будемо на вседержавному референдумі. Враховуючи суспільні настрої, цього не станеться ніколи», – каже Амєлін.

Натомість представник дорадчого центру «Фермерська країна» Павло Дигдало переконує, що приводів для оптимізму насправді більше, ніж здається на перший погляд.

«У грудні 2019 року «Фермерська країна» надіслала листа міжфракційному об’єднанню депутатів Львівщини. Там йшлося про перелік правок, які необхідно внести до закону, щоби підтримати фермерство. Врешті-решт ВРУ розглянула близько 4 тисяч поправок, зокрема і запропонованих фермерами. Серед них – першочергове право фермерам, громадянам України, які вже працюють на ділянці, придбати її», - пояснює фахівець.

Ринок землі існував в Україні вже давно. Щоправда, тіньовий.

Хоч питання ринку землі в Україні все ще потребує істотного доопрацювання, це вже краще, ніж нічого, впевнений Павло Дигдало.

«Ринок землі існував в Україні вже давно. Щоправда, тіньовий. Це заважало встановленню ринкових, економічно обумовлених цін на землю та нерідко ставало приводом до інсинуацій з боку недоброзичливців, - каже експерт. - Закон не є 100% перемогою, зате означає крок уперед у питанні розвитку агропромислової сфери. На питанні денному – порядок фінансової підтримки малих і середніх фермерств. Дотації вже ухвалені ВРУ, однак досі немає механізму фінансування. Враховуючи пандемію та світову кризу, невідомо на скільки ще це може затягнутися».

Де мій наділ

Відсутність земельного банку була одним зі стовпів, що гальмували скасування мораторію на продаж землі в Україні. Оскільки не було чіткої інформації, де чия земля, котрі землі розпайовані, котрі є в державній чи комунальній власності, питання продажу не могло розглядатися всерйоз. Зокрема Держгеокадастр Львівщини востаннє звітував про стан земельних угідь у 2016 році. З того часу відбулися істотні зміни за формами власності та цільовим призначенням земель.

«Станом на зараз триває аудит земель», - ділиться очільниця Департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Шопська Юлія.

За оперативними даними, на Львівщині 31,4 тис га належать до не успадкованих, ще 22,2 тис га належать до не витребуваних, тобто паїв.

«Поширена ситуація, коли особи мають так званий сертифікат на землю. Підкреслюю, що  сертифікат не означає право власності, це радше «право на право». Така особа має звернутися до органів місцевого самоврядування та зареєструвати право власності. Це не є акт купівлі землі, це бюрократична процедура, вона коштує близько 4-4,5 тис грн», - розповідає Шопська.

Довідка

Вперше Верховна Рада ухвалила мораторій на продаж землі у 2002 році Тоді в документі йшлося про обмеження строком на п’ять років. Потребу в закритому ринку пояснили прагненням зупинити хаос на ринку землі. Розпаювання наділів в Україні відбулося незадовго до того, 1999 року, і ринок лише почав формуватися. ВРУ щороку продовжувала мораторій, пояснюючи це бажанням захистити власників землі від недобросовісних покупців. Термін останньої заборони продавати і купувати сільгоспугіддя сплив 1 січня 2020 року, відповідно до прийнятого законопроєкту від 4 грудня 2018 року.

Станом на 2019 рік у світі існувало шість країн, де не можна було вільно купувати та продавати землю. Це Північна Корея, Венесуела, Куба, Конго, Таджикистан та Україна. В Україні за сімнадцять років дію мораторію подовжували 7 разів.

Ірина ЯКИМ

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: