ВО «Свобода» – на службі у «зелених»?

Якось тихо і непомітно для загалу пройшло призначення першим заступником голови Буської районної державної адміністрації члена ВО «Свобода» Богдана Гринишина. Як правило, такі події висвітлюються і на сайтах державних органів влади, принаймні – райадмінстрацій. Та й самі партії радіють і пишаються, коли їхні соратники займають поважні та відповідальні посади у виконавчій владі. Однак тут – ані відповідного повідомлення на сайті районної адміністрації, ані радості на партійних сайтах «Свободи». Дізнатись про те, що Богдан Гринишин  став першим заступником голови Буської РДА можна лише зі сторінки, де перераховано весь керівний склад  РДА. Чому ж націоналісти сором’язливо приховують знаменну подію? Адже це перший такий випадок, принаймні на Львівщині за весь час, коли Володимир Зеленський є президентом України. До того ж згаданий Богдан Гринишин є не просто рядовим членом партії. Він –  керівник районного осередку того ж Всеукраїнського об’єднання «Свобода». Більше того – багаторічний керівник, депутат кількох скликань місцевої районної ради, де незмінно, від скликання до скликання, представляв «Свободу». А в далекому 2014 році, коли його однопартійка Ірина Сех випадково, внаслідок розподілу партійних квот стала головою Львівської обласної адміністрації, Гринишин навіть на короткий час очолив Буську РДА.

Насправді, таку ситуативну скромність націоналістів зрозуміти легко. Партії, яка заявляє про свою тотальну опозиційність, яка, більше того – заявляє про свою ексклюзивну опозиційність, якось не з руки хвалитись причетністю до влади. Можемо пригадати – вперше після 2014 року «Свобода» пішла в опозицію за президента Порошенка. Тоді з перебіжчиками до влади обходились набагато жорсткіше. Можна пригадати, скільки бруду вилилось на свободівця Олега Махніцького, який між посадою Генпрокурора та відданістю партійним ідеалам обрав перше. Тоді партія в терміновому порядку виключила його з своїх лав, а рядові партійці не особливо добирали слів, характеризуючи свого соратника.

Однак є й зворотна сторона цієї ситуації – навіщо Володимиру Зеленському чи то, швидше, голові ОДА Максиму Козицькому або навіть очільнику Буської РДА Олегу Ковалю  свободівець у керівництві райадміністрації ? Можливо, Богдан Гринишин є вмілим та досвідченим управлінцем, менеджером високого рівня, здатним допомогти молодому голові РДА Ковалю в непростий час економічної кризи та епідемії? І його вміння та досвід є настільки цінними, що переважують  токсичну партійність? Можливо. Але навряд. Принаймні його офіційна біографія свідчить про зворотне. За часів президенства Януковича пан Гринишин обіймав тепленьку посаду заступника голови районної ради. Чому тепленьку? Районні депутати дуже добре знають – основні обов’язки на такій посаді  не вимагають ані спеціальних знань, ані кваліфікацій. Однак після втечі Януковича, Гринишину пощастило – його за партійною квотою призначила на посаду свободівка Ірина Сех. Яка й сама потрапила на посаду не через особливі управлінські якості, а виключно за такою ж партійною квотою. Після низки скандалів очільниця ЛОДА опинилась без роботи. Слід за нею помандрував і її підопічний з Бущини. Наступних кілька місяців керівник-невдаха отримував допомогу з безробіття (непоганий штрих до історії успіху, чи не так?). А пізніше його офіційний слід зникає. Наступний допис з’являється лише в березні 2020 року, коли пан Гринишин несподівано стає першим заступником голови РДА. П’ять років, окрім депутатства в Буській районній раді, пан Гринишин нічим, абсолютно нічим не займався. Тож про професійний фактор при призначенні, очевидно, не йдеться.

Чи, можливо, фракція в районній раді, яку очолює (до речі, і досі очолює!) пан Гринишин є важливою при голосуваннях, потрібних владі? Теж навряд чи. Попри те, що Буський район є одним з двох базових для «Свободи», тобто таких, в яких партія традиційно має найвищу підтримку, в місцевій райраді є всього чотири свободівці. Навряд чи вони навіть за бажання можуть допомогти протягувати потрібні владі рішення.

Цілком можливо, що важливу роль зіграли давні зв’язки батька чинного голови ЛОДА Максима Козицького – Зіновія із свободівцями. Певний час Зіновій Козицький мав близькі стосунки з керівництвом обласної організації ВО «Свобода». Сайт, власником якого він був, слугував інформаційним майданчиком для свободівців. А сам Козицький перебував в непоганих стосунках з керівництвом обласної ради, яке тоді складалось саме із свободівців.  Тому, цілком імовірно, що призначення Гринишина – це відлуння тих давніх часів, коли націоналісти безроздільно керували Львівщиною.

Однак можливо також і те, що ми просто недооцінюємо глибину задумів як соратників Тягнибока, так і очільника ЛОДА. Почнімо зі «Свободи». Партія зараз переживає скрутні часи. І так наднизький рейтинг партії опускається і далі. Електорат «Свободи» забирають з одного боку – партії ЄС та «Голос», а з іншого  – «колеги» за націоналістичним табором «Національний корпус». Коштів на майбутні місцеві вибори акумулювати навряд чи вдасться. Основний спонсор партії Кривецький зусиллями Києва відрізаний від основних джерел надходжень – митниці та спиртової галузі. Інших «меценатів», зважаючи на низькі рейтинги, знайти важко. Усі потенційні спонсори воліють вкладатись в перспективніші проекти. Тож для «Свободи» пошук ресурсу, в тому числі адміністративного хоча б в базових районах – Буському та Бродівському –  це питання виживання партії. Програвши місцеві вибори, партія може до наступних вже не дожити.  І посада першого заступника районної адміністрації, який курує всі економічні питання – це саме те, що потрібно свободівцям. Це водночас і адмінресурс, і засіб знайти грошовий ресурс. Принаймні для кількох районів.

Вигідна така оборудка й очільнику ЛОДА. В пана Козицького теж непроста ситуація. Він – єдиний (якщо не рахувати його попередника Мальського і кількох намісників Януковича на Львівщині) голова ЛОДА, який абсолютно не має своїх депутатів в обласній раді. Тому рівень  співпраці з депутатським корпусом у нього є абсолютно ситуативним. Сьогодні – через епідемію коронавірусу, звичайно ж, і депутати, і голова ЛОДА співпрацюють тісно та плідно. Однак восени, перед місцевими виборами, в дуже непростий, з огляду на економічну кризу, час Козицькому вкрай необхідно буде заручитись підтримкою хоча б кількох фракцій, аби отримати принаймні «право вето» на рішення обласної ради. І тут фракція «Свободи» стане йому в пригоді. Навколо націоналістів можуть об’єднатись і інші, дрібніші фракції, яким потрібна «увага» від влади. А призначення Богдана Гринишина – це перша, «пробна» угода в такій глобальній домовленості.

P.S. Доказом того, що така угода не є експромтом, і задумувалась давно, є і декларація на сайті НАЗК, подана паном Гринишиним ще на початку року. А заява «Свободи» про виключення Гринишина з партії з’явилась лише в березні. Свободівці не могли не знати про наміри свого однопартійця. Тому й виключення – це швидше така собі класична операція прикриття…

* Редакція може не поділяти думку автора у розділі «Колонки». Автор несе відповідальність за зміст тексту