10 пандемій, які змінили світ

Чума Юстиніана (541-750 рр. Н. Е.) Призупинила торгівлю і послабила Візантійську імперію на чолі з Юстиніаном I. За оцінками істориків, вона вбила близько половини населення світу, затьмаривши військові зусилля імператора. Він намагався возз'єднати західну і східну частини Римської імперії, але чума зіграла свою роль в її падінні.

Бубонна чума, або «чорна смерть» (1347-1351 рр.), Вбила так багато людей, що рівень життя європейців, що вистояли різко покращився. У звіті Deutsche Bank йдеться, що це був другий за силою економічний спад в історії Великобританії: в 1349 році економіка країни скоротилася на 23,5%.

«Рівень смертності під час спалаху бубонної чуми набагато перевищував сьогоднішню пандемію: дані Центрбанку Англії кажуть, що чисельність англійської населення скоротилася з 4,81 млн в 1348 році до 2,60 млн в 1351 році, тобто більш ніж на 40% за три роки», - зазначив Джим Рейд з Deutsche Bank.

Бубонна чума забрала життя приблизно 60% населення Європи. За словами Енді Мукерджі з Bloomberg, вона вбила так багато людей, що рівень життя тих, хто вижив фактично покращився. Дійсно, за пандемією було збільшення мобільності людей, і деякі історики вважають це початком занепаду кріпацтва.

«Чорна смерть» також стала поворотним пунктом в посиленні європейських упереджень щодо меншин, особливо євреїв і циган.

Віспа (15-17 ст.) Проклала шлях колонізації Північної і Південної Америки і змінила оцінку грошей. Віспа вбила 95% корінного населення Північної і Південної Америки, в основному, до того, як європейці почали завоювання. Золото і срібло з Нового світу, привели до інфляції в Іспанській імперії, через що сталася «цінова революція», яка змінила спосіб оцінки грошей. Це стало вирішальним моментом в історії капіталізму.

Холера (1817-1823 рр.) Наголосила на важливості гігієни та фінансової нерівності країн. Перш за все, хвороба продемонструвала, наскільки важливо стежити за санітарними умовами, так як вона передається через забруднену їжу або воду. Холера стала найтривалішою пандемією, так як вона до сих пір зачіпає мільйони людей в країнах з низьким рівнем життя.

Іспанський грип (1918-1919 рр.) Вказав на важливість досліджень спалахів такого масштабу. Коли хвороба вщухла, вчені провели велике дослідження, щоб з'ясувати причини пандемії. У всьому світі іспанський грип заразив приблизно 500 млн осіб, а вбив приблизно 50 млн, але влада країн применшували і навіть заперечували його серйозність. Назва хвороби пов'язане з тим, що Іспанія однією з небагатьох визнала його небезпеку.

Гонконзький грип, або H3N2 (1968-1970 рр.), Показав важливість вакцин для стримування захворювань. H3N2 став виключно заразною хворобою: протягом двох тижнів після першого спалаху він був виявлений у 500 тисяч чоловік.

ВІЛ, спалах якого триває досі, звернув увагу на членів ЛГБТ-спільноти. Вплив заххворювання на світову економіку, який виник в 1980-х роках, ще вивчається. Але це захворювання багато в чому вплинуло на суспільство, так як дозволило заявити про себе у світі ЛГБТ-спільноти, яке виявилося найбільш уразливим для ВІЛ.

Атипова пневмонія (2002-2003 рр.) Підвищила обізнаність про профілактику передачі вірусних захворювань. Після спалаху атипової пневмонії поверхні в громадських місцях Гонконгу почали регулярно дезінфікувати, а маски для обличчя стали звичайним явищем на вулиці.

Свинячий грип (2009-2010 рр.) Продемонструвала уразливість країн з передовими системами охорони здоров'я. Вони виявилися нездатні впоратися вірусом що швидко розповсюджується.

Ебола, що почалася в 2014 році, обійшлася світу в $4,3 млрд. У Гвінеї, Ліберії та Сьєрра-Леоне після спалаху різко знизився обсяг іноземних інвестицій. Як і свинячий грип, ебола передалася людині від тварини.