Як живе молодь Львова в умовах карантину, – дослідження

confident-peace-sign-window-mirror-victory-copyright-GWC-

Команда КУ Інституту міста спільно з МолоДвіжЦентр. Львів ініціювали дослідження серед молодіжної аудиторії (14−35), щоб визначити практики дозвілля упродовж карантину, рівень дотримання заходів безпеки у протидії COVID-19 та оцінку діяльності муніципалітету Львова в умовах карантину.

Основні результати опитування: 

Карантин негативно вплинув на емоційно-психологічний настрій молоді, адже 52,9% опитаних зазначили про його погіршення. Ще чверть молоді — 22,6% - відповіли, що їхній емоційний стан не змінився.

Упродовж самоізоляції дівчата є дещо більш емоційно нестабільними, ніж хлопці: 56% дівчат vs 50% хлопців, які вважають, що їхній психологічний стан погіршився. Так хлопці (27%) зберігають більшою мірою спокій, ніж дівчата (19%).

39% задоволені діями муніципалітету Львова щодо протидії пандемії коронавірусу (13% - цілком задоволені, 26% - радше задоволені). Ще 33% задоволені та незадоволені водночас. Вік обернено впливає на рівень оцінки дії влади в умовах карантину: чим старшою є молодь, тим більше вона незадоволена діяльністю влади. Передусім це пояснюється вищим рівнем інфовключеності у життя міста серед старшої вікової групи молоді, а також із зупиненням звичного робочого режиму, який негативно вплине на фінансове становище молоді.

Що виступає тригером погіршення емоційно-психологічного настрою? 

1 місце. Відсутність можливостей для подорожі — 86%. Чим старшими є респондент, тим більшою мірою цей фактор пригнічує. Такий тренд можна пояснити тим, що особи віком 23+ років обмежені у можливості здійснювати професійну просторову мобільність.

2 місце. Відсутність спілкування офлайн з друзями, рідними — 77%, що найбільше, з-поміж інших вікових категорій, вражає підлітків віком 14−17 років (85%). Цікаво, що за результатом опитування гіпотеза дослідників «Дівчата більше засмутяться через брак живого спілкування» спростована з різницею у 11%: 72% дівчат та 83% хлопців.

3 місце. Відсутність звичного навчального/робочого графіку — 75%. Діти скоріше радіють карантину (60% невдоволених), а старша молодь — радше стурбована через такі зміни (78%), адже майже кожен другий з них зазначив, що вже у перспективі 1−2 місяців можуть зазнати фінансових труднощів (~52%).

Серед інших причин, що засмучує молодь, відзначено нестачу різноманітності практик відпочинку (кафе, театри, кінотеатри тощо — 65%), закриття власного бізнесу — 22%. А ось страх за рідних, які можуть опинитися у групі ризик має чверть молоді (24%). Більш емпатичними виступають дівчата (29%), ніж хлопці (19%), а також молодь 18−22 роки (21%) та 28−35 років (33%).

Якими практиками молодь наповнює свій вільний час?

Серед практик дозвілля переважають здебільшого пасивні. Зокрема, з певним відривом від інших категорій, ТОП-2 практики — перегляд фільмів, новин тощо (71%) та проведення часу у соціальних мережах (71%).

У гендерному вимірі, дівчата та хлопці майже однаково полюбляють дивитися фільми, новини тощо (70% і 72% відповідно), а ось у перегляді стрічок у соціальних мережах більш зацікавленими є дівчата (75%), аніж хлопці (67%).

Із введенням карантину частка молоді, які займаються спортом, зросла до 53%, що є вкрай позитивним моментом, зважаючи на обмежену активність в умовах ізоляції. Діти демонструють найвищий потенціал у здійсненні спортивних практик (67%), а ось молодим особам віком 28−35 років, як найменш активною віковою групою (47%), варто спробувати знайти вільний час для покращення здоров’я, незважаючи на професійну зайнятість.

Бажання покращити свої навики та знання завдяки курсам на онлайн-платформах виявили майже 44% молоді. Стимул до навчання тісно пов’язаний із віком: чим молодшою є молода особа, тим більшою мірою вона виявляє бажання вчитися. Згідно з опитуванням, упродовж карантину онлайн-навчання розпочали 67% підлітків (14−17р.), майже 57% молоді віком 18−22 р., дещо менше — 43% - віком 23−27 років та лише третина — 34% - молоді віком 28−35 років.

Цікаво, що, незважаючи на інформаційні тренди, паперові книги користуються майже вдвічі більшою популярністю, ніж аудіокниги: 41% vs 19%. Шанувальниками-читачами паперових книг передусім є дівчата (44% vs 38% хлопців) та особи віком 18−27 років (48,5%), а ось найменше часу для прочитання паперової літератури мають особи віком 28−35 років (~ 34%).

Карантин дає і свої негативні наслідки: захоплення молоддю віртуальною реальністю. Вже зараз фіксуємо, що третина молоді — 30% - ще більше піддається самоізоляції, зокрема через проведення вільного часу у онлайн-іграх, симуляторах тощо. Цей показник є втричі вищим серед хлопців (49%), аніж дівчат (15%).

Ще більшою проблемою є те, що ігрова залежність посилюється серед наймолодшої вікової групи. Згідно з опитуванням, свій час в онлайн-іграх проводить майже 41% дітей віком 14−17 років, а також 39% - осіб віком 18−22 роки.

«Наша команда дещо стурбована такими даними та просить батьків звернути увагу на часопроведення своїх дітей за гаджетами. Ми не відстоюємо позицію категоричної заборони щодо таких практик дозвілля, проте застерігаємо від негативних наслідків, які можуть бути зумовлені залежністю від онлайн-світу», — наголошує Тетяна Приходько, керівниця програми аналізу та досліджень КУ Інститут міста.

Одним із важливих кроків у боротьбі з коронавірусом є відповідальне дотримання профілактики. Середній показник здійснення заходів у протидії епідемії серед молоді становить 85%.

Опитані цілком оперативно зреагували на епідемію:

  • 98% часто миють руки (з них 80% - роблять це завжди, 18% - час від часу)
  • 94% обмежили пересування громадським транспортом (з них 82% - повністю, 12% - час від часу)
  • 94% обмежили комунікацію з близькими (з них 54% - повністю, 39% - ситуативно)

Незважаючи на рекомендацію придбати антисептик, лише 82% мають його при собі (з них 67% завжди мають його при собі, ще 15% - залежно від ситуації). Хлопці з різницею у 14% більше знехтували цією порадою, ніж дівчата: 89% vs 75%.

Гаджети, які є невід’ємною частиною життя молоді, варто піддавати додатковій гігієні. Відповідно до опитування, 79% здійснюють практики дезінфекції власних мобільних телефонів, планшетів тощо. Хлопці (69%) у цьому плані є ще більш пасивними, ніж дівчата (89%). Також дані демонструють, що діти-підлітки найменше дезінфікують гаджети (61%). А зважаючи на їхню частоту проведення дозвілля у віртуальному світі, батькам варто провести додаткову розмову з дітьми, щоб пояснити важливість здійснення такої практики та можливу небезпеку від її невиконання.

83% молоді підтримують дистанційний навчальний, робочий режими. З них 73% вже перейшли у онлайн режим діяльності, ще 10% продовжують відвідувати основне місце праці. А щодо ефективності такого формату, то 43% відзначили, що така робота загалом є результативною.

Кожен четвертий — 25% - відчув фінансові труднощі ще на ранніх стадіях введення карантину. Майже вдвічі більше це відчули хлопці (34%), ніж дівчата (16%). Близько 45% припустили, що зазнають браку коштів у перспективі 1−2 місяців. Зокрема про це більшою мірою відзначають дівчата (49%), ніж хлопці (41%).

Поінформованість — це безпечність для тих, хто обізнаний, та вияв турботи від тих, хто інформує близьких.

В умовах карантину молодь виступила агентом ресоціалізації, адже 77% опитаних сповіщували своїх старших рідних (батьків, дідусів, бабусь та інших) про заходи, які варто дотримуватись у протидії COVID-19. Що важливо, дівчата і хлопці виявились однаково емпатичними: 77% та 76% відповідно.

Водночас кожен шостий (17%) відзначив, що радше їхні старші рідні розповідають їм про заходи безпеки.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: